Економічні науки / 13. Регіональна економіка

К.е.н., доц. Мініна О.В., старший викладач Поленкова М.В.

Чернігівський національний технологічний університет, Україна

Проблеми аналізу економічної системи сільських територій

Головною метою політики розвитку сільських територій, як підкреслює А. Лісовий, є створення умов для забезпечення достатньо високого рівня надання послуг, досягнення визначених суспільством стандартів життя, підвищення економічної ефективності виробництва при раціональному використанні природних ресурсів і збереженні навколишнього природного середовища [3].

Інформаційною базою для розробки програм і механізмів розвитку сільських територій є об’єктивна оцінка їх сучасного стану. Таку оцінку найдоцільніше здійснювати на основі використання сукупності показників, які відображають рівень розвитку окремих підсистем сільських територій. При цьому слід зауважити, що економічною платформою, передумовою і фактором розвитку є господарський комплекс сільської місцевості, основною компонентою якого виступає аграрне виробництво. Це підтверджується результатами досліджень, відображеними у переважній більшості публікацій, де підкреслюється статус сільських територій як виключно просторового базису розвитку агровиробництва, а розвиток села характеризується як монофункціональний [1].

Крім сільськогосподарських підприємств господарську діяльність на сільських територіях здійснюють також підприємства лісового та рибного господарства, добувної й обробної промисловості, транспортні та будівельні організації, заклади торгівлі, відпочинку та ін. Однак, як зазначає С. Городенко, при галузевому підході сільський розвиток розглядається у контексті його протиставлення міському розвитку, а дихотомія “село – місто” ідентифікується з дихотомією “сільське господарство – промисловість” [2].

Аналіз стану та особливостей функціонування господарського комплексу сільських територій ускладнюється не лише браком статистичної інформації, але і недосконалістю поняття сільської території як статистично-облікової одиниці. Якщо за основу брати класифікацію Організації економічного співтовариства та розвитку [4] за демографічним критерієм частки сільського населення у загальній його кількості, то в Україні практично всі регіони (за винятком Донецької та Луганської областей) є переважно або відносно сільськими регіонами. Крім того, сільськогосподарська діяльність здійснюється майже на всій території країни, що важливо за умов типізації сільських територій за пріоритетним видом господарської діяльності.

Аналіз стану економічної системи сільських територій має охоплювати всі складові виробництва та види діяльності в межах цих територій (рис. 1.).

Рис. 1 Господарський комплекс сільських територій

Однак використання виключно офіційних показників і визначених статистикою критеріальних меж дозволяє деталізувати аналіз лише за групами територіальної спеціалізації:

– виробництва, притаманні сільським територіям (в основному сільське господарство);

– виробництва, переважно розміщувані в межах сільських територій (первинна переробка сільськогосподарської сировини, що визначається такими факторами розміщення як близькість ресурсів, ступінь взаємозалежності виробництв переробки тощо, лісове, рибне господарство і пов’язані з ними послуги);

– нехарактерні для сільських територій види виробництва (наприклад, крупні промислові підприємства, розташовані на сільських територіях).

Слід зауважити, що головним ідентифікаційним критерієм при визначенні поняття “сільська територія” на сьогоднішній день все ж таки залишається сільськогосподарський напрямок діяльності цих територій, а сільське господарство є одним з пріоритетних секторів, оскільки сприяє, як зазначав А. Лісовий [3], підтримці життєздатності сільської місцевості, збереженню аграрного ландшафту, агробіологічної різноманітності та культурної спадщини.

Література

1. Барановський М.О. Сільські території України: рівень розвитку, трансформаційні зміни, концепції реформування / М.О. Барановський // Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. – 2011. – №163. – С. 19-25.

2. Городенко С.В. Розвиток українського села і сільських територій: проблеми і перспективи [Текст] / С.В. Городенко // Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. – 2011. – Вип. 163. Ч. 1. – С. 146-152.

3. Лісовий А.В. Державне регулювання розвитку сільських територій: теорія, методологія, практика: Автореф. дис... д-ра екон. наук: 08.00.03 [Текст] / А.В. Лісовий // Національний науковий центр “Інститут аграрної економіки” УААН. – К., 2009. – 25 с.

4. Rural realities in the European Union [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ec.europa.eu.