Романенкова Я. В.

ДЗ «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка»,Україна

Предмет і завдання регіональної економіки України

Регіональна економіка - одна з найважливіших галузей економічних знань. Предметом регіональної економіки є вивчення соціально-економічного регіонального розміщення продуктивних сил України та розвитку галузей її економіки, найважливіших природно-економічних, демографічних та екологічних особливостей регіонів, а також міжрегіональних, внутрішньорегіональних і міждержавних економічних зв'язків.

Регіональна економіка як наукова галузь знань займається дослідженням закономірностей, принципів всіх елементів продуктивних сил та соціальної інфраструктури в територіальному аспекті, аналізом і прогнозуванням, а також обґрунтуванням напрямків розміщення продуктивних сил з урахуванням загальної стратегії соціально-економічного розвитку та екологічних вимог; вивченням економіки регіонів і міжрегіональних економічних зв'язків, дослідженням територіальної організації господарства [1]. Але в той же час регіональна економіка вивчає розвиток і розміщення продуктивних сил України в цілому, бо економіка кожного регіону розглядається насамперед як частина єдиного господарського комплексу України.

Регіональна економіка вивчає природно-ресурсний потенціал України та її регіонів, населення, трудові ресурси і сучасні демографічні проблеми, аналізує стартовий рівень економіки України та її регіонів в період становлення і розвитку ринкових відносин, визначає основні фактори розміщення продуктивних сил у перехідний період до ринку, вивчає структуру господарства та визначає шляхи її раціоналізації, напрямки структурної перебудови економіки України та її регіонів, місце України у світовій господарській системі.

Сучасний господарський комплекс України має складну галузеву структуру, яка зараз зазнає докорінну перебудову в напрямку соціологізування. Але і при пріоритетному розвитку галузей, що виробляють товари для населення, найважливішими ланками галузевої структури залишаться електроенергетика, вугільна промисловість, металургія, машинобудування, галузі агропромислового комплексу, будівництво і транспорт. Регіональна економіка займається розробкою концепцій розвитку економічних і соціальних процесів у регіонах країни, розробкою економічних важелів впливу на процеси розміщення інвестицій та регіонального розвитку.

Предмет регіональної економіки розширюється за рахунок включення до її сферу вивчення регіональних фінансово-кредитних відносин, а також процесів формування регіональних ринків [2]. Формування економічних знань майбутніх економістів вищої кваліфікації повинно починатися з вивчення регіональної економіки, єдиною наукової дисципліни в системі економічних знань, яка займається конкретною територією. При цьому потрібно мати на увазі, що вся економічна діяльність, включаючи фінансово-банківську, розрахунково-аналітичну, відбувається на конкретній території, особливості, ресурсний потенціал, структуру господарства і рівень розвитку якої економіст зобов'язаний знати досконально. Таким чином, регіональна економіка - це область наукових знань, що вивчають розвиток і розміщення продуктивних сил, соціально-економічні процеси на території країни та її регіонів в тісній ув'язці з природно-екологічними умовами.

В останні роки в умовах переходу до ринкових відносин зросла значимість регіональної економіки. Практично будь-яка проблема, що виникає в процесі перебудови, тісно пов'язана з впливом тих чи інших регіональних факторів і умов. Результати проведення економічних реформ і становлення ринкових відносин в Україні залежать в першу чергу від нормалізації політичної обстановки в регіонах.

Для успішного проведення економічних реформ необхідно збереження єдиного економічного простору і загальних принципів функціонування ринку на всій території України. Важливою стороною при вивченні регіонів є глибоке розуміння сучасної економічної ситуації в них. Кожен регіон в даний час має різний стартовий рівень входження в ринок. Не у всіх регіонах України однакові темпи аграрних реформ. Не скрізь однакова ступінь розвитку інфраструктури ринку, підприємництва. Відрізняються регіони один від одного і розвитком комерційних структур, зовнішньоекономічної діяльності.

Використовуючи права вільного економічного розвитку, окремі регіони виробляють свої моделі економічної поведінки. Так, багато регіонів з розвиненим аграрним сектором домагаються високих закупівельних цін, використовують бартер у поставках продукції [3]. Регіони, в яких переважають видобувні галузі, такі, як вугільна, видобуток кольорових металів, виходять самостійно на зовнішні ринки. Тому в регіональній політиці особливо важливі адміністративні та політичні заходи, які б стримували економічне протистояння регіонів.

Найважливішою метою регіональної політики на сучасному етапі є раціональне територіальної розподіл праці між регіонами і економічна кооперація. Однією з найважливіших завдань регіонального розвитку є подолання відмінностей у рівні життя населення окремих регіонів. Для виконання цього завдання велике значення мають державні програми господарського розвитку віддалених регіонів з урахуванням їх економічного рівня і особливостей. Формування територіально - виробничих комплексів на базі унікальних природних багатств. Загальні регіональні завдання для всіх регіонів - це реформування структури економіки, створення соціальної інфраструктури, стабілізація економіки, освоєння занедбаних земель, розвиток міжрегіональних транспортних систем, створення екологічно безпечної обстановки.

Література:

1. Данилишин Б. М" Чернюк Л. Г., Фащевсъкий М. І. Соціально-економічні проблеми розвитку регіонів: методологія і практика / За ред. проф. Данилишина Б.М. - Черкаси: 2006. - 315 с. 2. Регіональна політика: Методологія, методи, практика / Відп. ред. акад. HAH України М.І. Долішній. - Л.: 2001. – 700 с. 3. Романенко В, В. Особливості забезпечення інноваційного розвитку регіонів України // Регіональні перспективи. - 2002. - № 6 (25).