Економічні науки/1. Банки та банківська система
Оксанченко Г.О.
Харківський
національний університет будівництва та архітектури,Україна
Управління валютними ризиками банку в Україні
Важливу роль у зміцненні банківської системи відіграє управління банківськими
ризиками. Одним із видів банківських ризиків є валютні ризики, зважаючи на
пріоритетність та високу прибутковість валютних операцій. Прагнення банків до
збільшення прибутку актуалізує питання пошуку шляхів управління валютними
ризиками. Саме тому проблема вдосконалення системи управління валютними ризиками
в банках України є актуальною.
Метою теми є визначення сутності та видів валютних ризиків банків, розробка
рекомендацій щодо їх зменшення та оптимального управління ними.
Проблемам щодо управління валютними ризиками в банках та методів їх
удосконалення присвячено багато наукових праць вітчизняних та зарубіжних
вчених, одними із таких є: Рогач О.І., Верченко П.І., Сігал А.В., Наконечний
Я.С., Герасимович А.М., Савлук М.І. та ін..
Банківській діяльності при здійсненні валютних операцій притаманні валютні
ризики, саме тому ефективне управління ними повинно бути одним із найважливіших
завдань та ключових конкурентних переваг банку.
Валютний ризик являє собою ймовірність виникнення можливих збитків внаслідок
несприятливих змін курсів іноземних валют [1].
Розрізняють такі види валютних ризиків: економічний, трансляційний та
операційний.
Операційний валютний ризик - це ризик втрат або упущеної вигоди в
конкретній банківській операції чи угоді. Цей ризик можна визначити як
можливість недоотримання банком прибутку або понесення збитків внаслідок
безпосереднього впливу змін валютного курсу на очікувані потоки грошових коштів [2].
Трансляційний валютний ризик найчастіше виникає
внаслідок перерахунку балансу та інших форм статистичної звітності банку в
національну валюту. Тут розрізняють дві основні ситуації виникнення ризику -
просту трансляцію, за якої перерахунок виконується за поточним валютним курсом,
тобто на дату перерахунку, та історичну, коли перерахунок проводиться за курсом
на дату здійснення угод.
Для зменшення впливу валютних ризиків банк проводить їх
аналіз. До основних способів аналізу валютного ризику належать такі [3]:
1) усі поточні операції оцінюються за поточним валютним курсом, а
довгострокові — за історичним;
2) фінансові операції перераховуються за поточним, а товарні - за історичним курсом;
3) усі операції враховуються
або за поточним, або за історичним курсом.
Економічний валютний ризик банку в свою чергу визначають як можливість несприятливого
впливу зміни валютного курсу на його економічний стан.
До
методів усунення валютного ризику відносять фінансові операції, які дають змогу
або уникнути ризику, спричиненого зміною валютного курсу, або отримати спекулятивний
прибуток від курсових коливань [4].
Одними з таких операцій є компенсаційні дії на валютному
ринку з використанням відповідного інструментарію для мінімізації втрат від
валютних коливань, які називають хеджуванням [5].
Залежно від строків існують такі методи хеджування валютних
ризиків: форвардні, опціонні та ф’ючерсні угоди. Зазначені угоди передбачають
укладання угоди з наперед встановленим курсом. Відмінності цих угод полягають
лише у механізмі та місці їх здійснення.
Застосування
форвардних угод має певні пріоритети та рекомендуються як інструмент хеджування
валютних ризиків від зміни цін на фінансові інструменти в банках України.
Форвардний контракт - це угода між банком та клієнтом про купівлю
або продаж певної кількості іноземної валюти в установлений термін (або
протягом встановленого періоду) за курсом, який визначається в момент укладення
угоди [6].
Таким чином, маючи ширші фінансові можливості щодо
залучення та розміщення коштів порівняно з іншими учасниками ринку, банки
можуть уникнути реальних втрат за форвардними угодами навіть тоді, коли ринкові
ціни складаються не на їх користь. Уклавши два форвардні контракти за протилежними операціями
(один — з купівлі, інший — з продажу) одного виду активів в однаковій кількості, банк має змогу втрати
за однією операцією компенсувати доходами за протилежною. Низька
конкуренція на форвардному ринку України дають змогу банкам диктувати свої
умови при укладанні форвардної угоди з клієнтом. Крім того, успіх у форвардному контракті значною
мірою залежить від уміння передбачити майбутню ціну базового активу, який
покладено в основу угоди. Банки мають переваги щодо прогнозування тенденцій
цінових змін, оскільки володіють значним обсягом інформації і мають у
розпорядженні висококваліфікованих спеціалістів-аналітиків. Для
клієнтів є привабливим використання форвардних угод, які надає банк, оскільки за форвардними угодами не
стягується додаткова плата (комісійні). Для банку перевагою є також те, що форвардні операції мають позабіржовий
характер, і завдяки цьому він може диктувати свої умови угоди, зокрема встановлювати
ціну базового активу [7].
Отже, вищезазначені переваги форвардних угод, а зокрема
обов’язковість виконання таких угод обома контрагентами, робить угоди форвард одним з ефективних інструментів хеджування валютних
ризиків банку, тобто контракти-форвард можуть бути успішно використані в
банківській діяльності України.
Література:
1. Валютний ризик. Матеріал з Вікіпедії – вільної
енциклопедії. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://uk.wikipedia.org/wiki
3.
Верченко П. І. Економічний ризик: ігрові моделі / П.І.
Верченко. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://library.if.ua/book/132/8927.html
4. Герасимович А.М. Аналіз банківської діяльності / А.М.
Герасимович. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://studentbooks.com. ua/content/view/309/54/1/1/.
6. Савлук М.І. Міжнародні розрахунки та валютні
операції / М.І. Савлук. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://fingal.com.ua/ content/view/1000/76/1/1/
7. Примостка
Л.О. Банківський
менеджмент / Л.О. Примостка. [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://libcollege.com/book/5-bankivskij-menedzhment-navchalnij-posibnik-primostka-l-o/10-21-forvardni-kontrakti.html