Экономические науки/1. Банки и банковская система

 

Д.е.н., професор Щекович О.С., Мохамад О.В., Кушніренко А.В.

Криворізький економічний інститут

ДВНЗ «Криворізький національний університет», Україна

РОЛЬ БАНКІВСЬКИХ УСТАНОВ У ПРОЕКТНОМУ ФІНАНСУВАННІ

 

В умовах розвинутої ринкової економіки банківські установи мають виступати у ролі органі­заторів та фінансових ініціаторів здійснення великих інвестицій­них проектів та програм, оскільки вони відіграють вирішаль­ну роль у мобілізації фінансових інвестиційних ресурсів.

Дослідженням питань щодо банківського проектного фінансування займались як вітчизняні, так і зарубіжні науковці. До них відносять таких вчених, як Т. Майорову, А. Смирнова, Т. Васильєву, Г. Єлісеєва, Г. Сингха,      Г. Роуза, Б. Щукіна, Дж. Фінерті та ін.

На початковому етапі розвитку банківського проектного фінансування в ньому домінували американські та канадські банки. З розвитком нафтодобування в Північному морі до проектного фінансування підключились банки Великої Британії. Також, активними учасниками на ринку проектного фінансування є великі банки Японії, Німеччини, Франції. Крім того, в якості джерел проектного фінансування потрібно також розглядати кошти міжнародних фінансових інститутів. До яких можна віднести Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР), Європейський банки реконструкції та розвитку (ЄБРР), Міжамериканський банк розвитку (МаБР), Азійський банк розвитку (АзБР) та інші. а також певні структури Всесвітнього банку. Наприклад, ЄБРР створений з метою сприяння країнам Центральної та Східної Європи в економічному розвиткові, тому кошти саме цієї структури відіграють чималу роль у підтримці різноманітних проектів, розвиткові малого та середнього бізнесу у східноєвропейських країнах [1].

Останнім часом проектне фінансування стало сферою інтересів державних агентств експортних кредитів: Експортно-імпортний банк (США); Експортно-імпортний банк, Міністерство міжнародної торгівлі і промисловості (Японія); Корпорація розвитку експорту (Канада); Департамент гарантій по експортних кредитах (Великобританія) і т.д. Специфікою кредитів і гарантій цих агентств є те, що їх умовою є обов’язкові закупки обладнання відповідної країни при реалізації інвестиційних проектів.

         Особливістю участі банків в операціях проектного фінансування є те, що вони  не  лише  вкладають  кошти  у  проект,  але  і  стають  безпосередніми учасниками  інвестиційного  проекту,  шляхом  придбання  пакету  акцій позичальника  або  вводячи  до  ради  директорів  свого  представника,  який безпосереднього здійснює контроль за цільовим використанням коштів, що, в свою чергу, є додатковою гарантією повернення кредиту [2].

         При здійсненні банківського проектного фінансування комерційні банки можуть виступати одним із основних чи додаткових учасників, що приймають участь у провадженні інвестиційного проекту (рис.1).

Рис. 1. Можливі ролі банківської установи при проектному фінансуванні

Роль комерційних банків у проектному фінансуванні обумовлена наступними чинниками:

1)       банківський сектор розвивається найбільш динамічно, ніж інші сектори економіки, крім того він є найбільшим сегментом фінансового ринку у країні [3].

2)       саме банки володіють достатнім обсягом фінансових ресурсів, і як наслідок, спроможні стати надійним механізмом сполучення та зв’язку між власниками вільних фінансових ресурсів та реальним сектором, використавши проектне фінансування (через ринок цінних паперів і кредитний ринок).

3)       при участі у проектному фінансуванні банки не лише інвестують кошти, але й становляться повноцінними учасниками інвестиційного проекту через придбання пакету акцій позичальника або через впровадження до ради директорів свого представника [4].

Банківське інвестиційне кредитування являється одним із найризиковіших операцій комерційного банку і здійснюється в три етапи [3]:

Розробка основних напрямів роботи банку з інвестиційного кредитування на перспективу

Надання банківського інвестиційного кредиту

Моніторинг банківського інвестиційного кредиту
 

 

 

 

 

 


Рис. 2. Етапи банківського інвестиційного кредитування

Можливі кілька варіантів, умови яких задовольняють банки та схиляють їх до участі у проектному фінансуванні:

1. За результатами експертизи банк робить висновок про високу життєздатність  і прибутковість проекту . У цьому  випадку  він може брати  участь  у проекті  навіть  за  низької  кредитоспроможності  інших  учасників  проекту  та непереконливих гарантій погашення кредиту.

2. Варіант, за якого очікувані потоки готівки від реалізації проекту як джерело покриття боргу, за результатами ретельно проведених розрахунків,

задовольняють банк.

3. Банк задовольняють результати оцінки перспективних потоків готівки (частково), забезпеченням іншої частини кредиту слугують активи позичальника після ретельного оцінювання його фінансового стану .

4. Результати аналізу фінансового стану підприємства-позичальника підтверджують його високий рейтинг і переконують кредитора в його спроможності своєчасного погашення боргу .

Таким чином, головним принципом участі банку в проектному фінансуванні є його впевненість у реальності генерування потоків готівки, які забезпечать покриття боргу та відсотків за ним.

         Варто зазначити, що порівняно з традиційним банківським кредитуванням проектне фінансування має такі особливості:

1) у проектному фінансуванні в ролі фінансових учасників реалізації інвестиційного проекту можуть виступати не тільки комерційні банки, але й інвестиційні банки, інвестиційні фонди і компанії, пенсійні фонди та інші інституціональні інвестори, лізингові компанії та інші фінансові, кредитні та інвестиційні інститути;

2) проектне фінансування є інструментом активного зрощування банківської і промислової сфер;

3) у проектному фінансуванні без регресу і з обмеженим регресом на позичальника особлива увага приділяється питанням виявлення, оцінки та зниження ризиків при реалізації інвестиційних проектів.

Враховуючи вищезазначене, існують наступні специфічні особливості банківського проектного фінансування,а саме:

·       можливість залучення капіталу у великих масштабах та з високим фінансовим важелем;

·       можливість одночасного використання декількох традиційних фінансових інструментів;

·       інвестиційний проект відділений від основної діяльності його ініціаторів;

·       банк має обмежене право регресу по відношенні до засновників проекту;

·       схема фінансування формується на початковій стадії проекту, а не на стадії, коли проект діє і вже генеруються грошові потоки;

·       реалізація проекту здійснює мінімальний вплив на баланс підприємств - засновників проекту тощо.

Гончаров Ю. В. виділяє систему функцій, через яку банківські установи беруть участь у реалізації інвестиційного проекту (рис.3) [3].

Рис. 3. Система функцій банків, як учасників інвестиційного проекту

Діяльність банку, як учасника фінансування інвестиційного проекту, передбачає, як позитивні, так і негативні риси.

Серед позитивних рис необхідно зазначити наступні:

1) через участь банків на фондовому ринку посилюється конкуренція між його учасниками, а отже, відбувається зменшення витрат емітентів та інвесторів;

2) підвищення стабільності банків та надійності збереження коштів вкладників, що досягається завдяки диверсифікації активів банків через вкладення коштів у цінні папери;

3) покращення потоку інформації через взаємодію банківського та промислового капіталу сприяє посиленню конкурентоздатності банків та виробничого сектора [4].

Негативні риси включають:

1) велику ризикованість операцій з цінними паперами порівняно з банківською справою;

2) можливість понесення збитків від зміни курсової вартості цінних паперів чи невдалому їх розміщенні;

3) наявність системи страхування депозитів зменшує самосвідомість банкірів;

4) можливість виникнення конфлікту інтересів між структурними підрозділами банку при поєднанні банківського та інвестиційного бізнесу [5].

         Таким чином, комерційні банки відіграють важливу роль при провадженні інвестиційного проекту, оскільки можуть виступати, як інвесторами чи співінвесторами проекту, так і його кредиторами, гарантами, консультантами, організаторами тощо. Задля ефективного провадження проекту здійснюють вони його фінансування у три основні етапи. На практиці виділяють і позитивні, і негативні риси інвестиційної діяльності банків.

 

Література:

1.     Рогач О.І. Міжнародні фінанси: Підручник / За ред. О.І.Рогача. – К.: Либідь, 2003. – 784 с. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://pidruchniki.ws/finansi/proektne_finansuvannya.

2.     Бойченко Ю. Проектное финансирование // Инвестиции в России. – 1998. –   №3. –  С. 38-43.

3.     Гончаров Ю. В. Управління проектним фінансуванням комерційного банку (за матеріалами ЗАТ КБ «Приватбанк») // Актуальні проблеми економіки. – 2009. – №9 (99). -  С.196 – 208.

4.     Кобичева О.С. Практичні механізми реалізації банківського проектного фінансування // Вісник Української академії банківської справи НБУ. – 2010. – № 10. - С.1-11.

5.     Прокопів І. І. Сучасний стан та роль банківської системи у фінансуванні реального сектора економіки // Вісник Львівського національного університету імені Івана Франка. – 2010. – №6. – С. 2 – 14.