Экономические науки/2. Финансовые отношения

К. е. н., доцент, Мироненко М.Ю., Шавлай А.П.

Вінницький торговельно – економічний інститут КНТЕУ, Україна

ДЕРЖАВНІ ФІНАНСОВІ ІННОВАЦІЇ УКРАЇНИ

Постановка проблеми. З початком розвитку фінансової інженерії як науки у 90-х роках ХХ ст. термін «фінансовий інструмент» став базовим поняттям фінансових дисциплін. Це поняття розширювалося, змінювалося у зв'язку з використанням тих чи інших інструментів торгівлі в економічній практиці, оскільки умови контрактів можна було доповнювати та скорочувати залежно від їхньої ефективності для учасників таких угод. Саме тому найпростіші інструменти (акція, облігація, депозитні чи валютні контракти, боргові розписки) еволюціонували в похідні фінансові інструменти як базовий актив, який можна було купувати чи продавати на ринку.

На сучасному етапі розвитку фінансового інжинірингу простих і похідних інструментів недостатньо, аби ефективно використовувати фінансові ресурси в економіці. Отже, сучасна фінансова інженерія пропонує нові продукти шляхом складання чи «склеювання» вже відомих інструментів і розширює сферу їх застосування в різних галузях економіки. Тому на зміну традиційному фінансовому продукту приходить інноваційний, більш досконалий, який відповідає сучасним вимогам глобальної економіки[5,c.32].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання створення та використання фінансових інноваційних інструментів (продуктів фінансового інжинірингу) в управлінських цілях висвітлено у працях О.В. Абакуменко, Г.А.Гайдук, Р.В.Лавров, В Лук’янов, Я.В.Підвисоцький, Л.І.Федулов.

Проблематика надання та використання послуг фінансового інжинірингу в Україні майже не знайшла свого відображення у фахових виданнях, тому дослідження проблем та перспектив їхнього активного впровадження є надзвичайно актуальним завданням [4, с. 125 ] .

Метою дослідження є теоретичне узагальнення, систематизація інноваційних фінансових інструментів і розробка рекомендацій щодо їх ефективного запровадження у світовій практиці [5, с. 33 ] .

Виклад основного матеріалу. Поняття «фінансова інновація» передбачає якісний злет функціонування фінансової сфери – це вид творчості, який призводить до появи зовсім нової, революційної фінансової технології, або новий формат у використанні вже існуючої ідеї. Прикладом такої творчості є розширення сфери строкових контрактів на торгівлю товарами й фінансовими інструментами, які раніше не використовувалися на ф’ючерсних ринках, введення нових варіантів свопів, створення нових типів взаємних фондів чи використання «смітникових» облігацій для фінансування викупу [3, с 224-225] .

Сьогоднішня реальність така,що саме завдяки зростаючій частці інтелектуальної,інформаційної, когнітивної, інноваційної складових, в сукупності складають 7580 % вартості наявних продуктів,і водночас усе більш активному застосуванню фінансових активів та їх похідних (фінансових інструментів) сучасна економіка стає переважно не товарно-продукуючою, а фінансовою [ 5, с. 39] .

Інновації на фінансовому ринку – це створення нових фінансових інструментів, технологій і інститутів із метою отримання прибутку і зниження рівня ризику. Мається на увазі сукупність трьох взаємопов’язаних підсистем:

- нових фінансових продуктів ( свопів, опціонів, деривативів);

- нових фінансово-кредитних інститутів.

Зарубіжна наука досліджує чотири складові фінансових інновацій:

1) цінні папери будь-якої структурності та складності;

2) фінансові інструменти споживчого типу ( фонди муніципальних облігацій, взаємні фонди грошового ринку, ф’ючерси на «навчання» тощо);

3) фінансові процеси («реєстрації на полиці» ,тобто надання дозволу на випуск цінних паперів, що може буде відкладений на термін до трьох років; електронна торгівля цінними паперами, публічний продаж цінних паперів тощо);

4) Фінансові стратегії та рішення корпорацій ( проектне фінансування, обмін боргу на борг,реструктуризація тощо).

Останнім часом місце й роль фондового ринку у вітчизняній економіці якісно змінюються: як частина фінансового ринку він виконує низку мікро - й макроекономічних функцій, основними серед яких є регулювання інвестиційних потоків та ефективних перерозподіл ресурсів. Програма економічних реформ Президента України на 2010-2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава» та Програма розвитку фондового ринку передбачають поліпшення умов функціонування механізму фондового ринку в Україні.

Зазначимо, що в 2010 р. спостерігалося підвищення капіталізації та ліквідності вітчизняного фондового ринку, вдосконалення ринкової інфраструктури, механізмів захисту прав інвесторів, умов і правил державного регулювання й нагляду на цьому ринку. Основною функцією фондового ринку є забезпечення сприятливих умов для залучення інвестицій. Так, обсяг інвестицій, залучених в економіку України з допомогою інструментів фондового ринку, у 2011 р. сягнув 173,38 млрд грн.(для порівняння: у 2010р. -92,91, у 2009 р. -137,10 млрд. грн.), що засвідчує посилення ролі цього ринку в економічних процесах в Україні.

На наш погляд, в Україні величезний потенціал для адаптації до вітчизняних умов сучасних інноваційних фінансових інструментів і технологічних систем автоматизації роботи з ними, ефективність яких доведена міжнародною практикою. Світовий досвід показує, як кардинально може змінитися ринок під впливом нового фінансового інструменту. Наприклад, сертифікати участі полів іпотек у США повністю змінили характер ринку іпотечного кредитування, підвили його ліквідність.

Найпоширенішими у світі є такі фінансові інвестиції :

1) процентні й валютні свопи ( Interest-Rate and Cross Currency Swaps);

2) базисні свопи (Basis Swaps);

3) кредитні дефолтні свопи (Credit Default Swaps, CDS);

4) облігація, забезпечені борговими зобов’язаннями (Collateralised Debt Obligation – CDO);

5) кондуїти (Asset – Backed Commercial Paper Conduits);

6) цінні папери (Asset - Backed Commercial) [ 2, с. 69-73 ].

Недавні світові фінансові потрясіння засвідчили, що спекулятивний характер нових інструментів (наприклад, CDS та ABS) – це ніщо інше як «крадіжка» фінансових ресурсів зараз у майбутніх років. Так звані «мильні бульбашки», що утворилися внаслідок неконтрольованого обігу новітніх фінансових інструментів на фінансових ринках, головним чином, на ринку США як основного донора та кредитора багатьох країн світу, призвели до непоправних наслідків у вигляді банкрутств багатьох, навіть успішних компаній, зниження ресурсів державних бюджетів країн Європи, зокрема й України, погіршення добробуту громадян як суб'єктів економіки.

Обсяг торгівлі CDS невпинно зростав з 2007 р. і на 2009 р. склав рекордні 62 трлн. дол. США, що близько на 7 трлн. Перевищує світовий показник ВВП. У той же час ринок ABS продовжує падати, здавши позиції на 14,6% у 2009 р. порівняно з 2008 роком. Причиною такого явища є перехід кредитного дефолтного свопу в інструмент перепродажу на неконтрольованому ринку, в результаті чого ризик, який несе на собі банк, повертається в разі невиконання зобов'язань позичальника. Тому смисл ліквідації спекулятивної складової полягає в таких кроках:

- проведення ретельної селекції позичальників: належна перевірка кожного на платоспроможність та чистоту кредитної історії;

- виключення при диверсифікації портфеля «гнилих» ризиків і наповнення його найменш ризиковими елементарними активами;

- посилення контролю за діяльністю всіх учасників сек'юритизації, забезпечення прозорості обліку й звітності [5, с. 36 - 37 ] .

Прогнозується, що в найбільшій перспективі (2010-2015 рр. ) світ очікує ряд глобальних криз, перші ознаки яких ми спостерігаємо сьогодні. Насамперед це глибші, ніж у 2007 – 2008 рр., економічна і інноваційно-технологічна кризи, пов’язані з майбутньою кризою кондратьєвського циклу в 2020-х рр. (початок шостого технологічного укладу). Стають помітні ознаки екологічної, продовольчої й геополітичної кризи. Вони спричинені, зокрема, прискореного зростання споживання викопаного палива (нафти, газу й вугілля), посилення теплового забруднення навколишнього середовища, браком продовольства,що призводить до подальшого підвищення цін на продукти харчування.

Для подолання останньої кризи провідні країни світу взяли курс на інноваційний розвиток національних економік на основі впровадження передових науково-технологічних досягнень, що стосується «зелених» технологій, відкритих інновацій, перспективних розробок шостого та сьомого технологічних укладів, які мають соціальну спрямованість. Зокрема, останніми роками ряд країн запустив спеціальні програми, спрямовані на подолання труднощів із фінансуванням інноваційних проектів компаній на ранніх стадіях розвитку, інститутів, включаючи іноземні фірми й державні організації [6, с. 16-17 ].

Аналізуючи вище викладене, можна зробити такі висновки :

Сьогодні як на національному, так і на багатосторонньому рівнях проводиться робота з пошуку механізмів реформи фінансової системи та усунення слабких місць, що стали підґрунтям для глобальної фінансової кризи. Зокрема приділяється увага злагодженості міжнародних фінансової й інвестиційної систем, механізмах і взаємодії.

Аналіз інноваційних фінансових продуктів свідчить, що їхні критерії різняться за методами конструювання, кількістю джерел дохідності від базового активу та за призначенням фінансового інструменту для управління ризиками певних інституцій. Тому кожен інструмент необхідно конструювати, чітко дотримуючись мети та прогнозуючи наслідки їх запровадження у світовій практиці.

Література:

1. Абакуменко О.В. Сутність та механізм фінансового інжирингу / О.В. Абакуменко // Актуальні проблеми економіки. – 2007. - №1.- С. 125-130.

2. Гайдук Л.А. Інноваційні фінансові інструменти залучення інвестицій / Л.А. Гайдук // Фінанси України. – 2012.– №10.- С. 68-75.

3. Лавров Р.В. Інноваційно-фінансові технології у банківській діяльності; сутність, проблеми і можливість розвитку / Р.В Лавров // Актуальні проблеми економіки. – 2011.- №12.- С. 221-229.

4. Лук’янов В. Фінансова економіка: Фінансова економіка: сутність імперативи і тенденції розвитку в сучасних умовах / В. Лук’янов // Банківська справа. – 2012.- №3.- С. 39-44.

5. Підвисоцький Я.В. Інноваційна складова сучасних міжнародних фінансових інструментів / Я.В. Підвисоцький // Актуальні проблеми економіки. – 2011.- №4.- С. 32-38.

6. Фудулова Л.І. Фінансування інновацій у посткризовий період: збалансованість фінансової й інвестиційної політики / Л.І. Фудулова // Фінанси України. – 2011. - №8. – С. 15-28.