Економічні науки/4. Інвестиційна діяльність і фондові ринки

Шафранська Т.Ю., Марсіна О.О.

Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, Україна

Особливості державного регулювання інвестиційної діяльності

 

         В сучасних умовах господарювання  інвестиції є найважливішим засобом забезпечення умов становлення економіки країни, структурних зрушень у народному господарстві, забезпечення технічного прогресу, підвищення якісних показників господарської діяльності на мікро- та макрорівнях. Водночас підвищення ефективності інвестиційної діяльності підприємств багато в чому залежить від державного регулювання макроекономічних умов інвестування.

Питання регулювання державного інвестиційного процесу  та впливу його на розвиток національної економіки розглядали вчені-економісти: А.С. Музиченко, М.І. Кісіль, І.О. Бланк, Черевко В.Г., С.О. Гуткевич, С.М. Чистов, К.С. Берестовий та інші.

В умовах трансформації ринкової економіки активізація інвестиційної діяльності належить до найактуальніших питань економічного розвитку країни, проте на даний час в Україні відсутня єдина дієва система заходів щодо регулювання та стимулювання залучення як внутрішніх так і зовнішніх інвестицій. Результати проведених в Україні економічних реформ показали, що для пожвавлення інвестиційної діяльності першорядне значення мають такі макроекономічні умови, як зміцнення фінансового (у тому числі фондового) ринку, його орієнтація на інвестування реального сектора економіки; перетворення заощаджень населення в інвестиції; збільшення сукупного попиту; збільшення обсягу державних інвестицій і раціональне їхнє розміщення. При цьому макроекономічне регулювання інвестиційної діяльності набуває особливо важливого значення.

У розпорядженні держави є важелі як прямої дії у вигляді централізованих державних капітальних вкладень в об'єкти загальнодержавного значення, розвиток державного сектора економіки, так і непрямі засоби регулювання інвестиційного середовища за рахунок бюджетної та грошово-кредитної політики. Бюджетні важелі - це встановлена державою система податків, що практично визначають систему перерозподілу доходів підприємств і громадян країни, яку держава вважає оптимальною для формування прибуткової частини бюджету та збереження у підприємств і підприємців ринкових стимулів до роботи та отримання прибутків. Велику роль в чинному законодавстві відіграють пільги по податках, які можуть стати серйозним стимулом збільшення інвестицій. Грошово-кредитна політика держави впливає на інвестиційні умови, регулюючи грошовий обіг і роботу банківської системи, яка, по суті, репродукує збільшення коштів в економічній системі. Для збільшення припливу кредитних ресурсів необхідно знизити вартість кредитів і надати кредитним установам гарантії щодо повернення коштів товаровиробникам. Поряд з податковою та грошово-кредитною політикою вагоме значення відіграють: цінова політика, регулювання участі інвесторів у приватизації, експертиза інвестиційних проектів, захист прав тощо. Рівень законодавчого регулювання інвестиційної діяльності не можна вважати оптимальним, оскільки в період трансформації економіки відбуваються часті зміни нормативно-правової бази, в той час як інвестори потребують гарантій стабільності.

Усвідомлюючи важливість поліпшення інвестиційної ситуації в Україні, головним завданням на короткотермінову перспективу автори вважають підготовку необхідної правової та організаційної бази для підвищення дієздатності механізмів забезпечення інвестиційного клімату й формування основи збереження та нарощування конкурентоспроможності вітчизняної економіки.

Державна інвестиційна політика повинна бути спрямована на створення сприятливих нормативно-правових та господарських умов для інвестування в основний капітал, формування підприємствами та організаціями необхідних фінансових засобів для інвестиційного розвитку. З метою зміцнення інвестиційного потенціалу України економічна політика держави повинна бути спрямована на вирішення таких ключових питань, як:

-         забезпечення правової бази формування сприятливого інноваційно-інвестиційного клімату;

-         коригування системи податкових пільг;

-         створення системи ефективного інженерно-технічного забезпечення з дотриманням чинного законодавства;

-         збільшення вкладень в основний капітал;

-         розвиток банківського кредитування;

-         сприяння залученню прямих іноземних інвестицій.

Інвестиції  в народногосподарський комплекс, їх структурна збалансованість є важливим ресурсом економічного розвитку для більшості галузей народного господарства. Метою політики у сфері інвестування має стати створення сучасної системи державного регулювання, яка б підвищила інвестиційну привабливість економіки та забезпечила потужні мотивації як резидентів так і нерезидентів щодо вкладення коштів у розвиток галузей економіки. Ефективне управління інвестиційними процесами, їх раціональний розподіл між сферами виробництва – один із найважливіших чинників стабілізації економіки та виходу із кризового становища, а в подальшому -  забезпечення сталого економічного зростання та структурної трансформації економіки України.