Економічні науки/4. Інвестиційна діяльність і фондові ринки

Шафранська Т.Ю., Лихограй Д. В.

Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, Україна

Аналіз інноваційної діяльності підприємств

Черкаської області

Сучасний розвиток економіки країни неможливий без високоефективної інноваційної діяльності, здатної забезпечити конкурентоспроможність виробничих підприємств на вітчизняних та світових ринках. Про важливість інноваційного чинника в економічному розвитку свідчить, зокрема, той факт, що питома вага нових знань, які втілюються в товарах, технологіях, освіті, організації виробництва в розвинутих країнах становить від 70 % до 85 % ВВП. Економічне зростання розвинутих країн та окремих регіонів базується на використанні високих технологій і сфери знань, а їх ефективне поєднання гарантує прогресивний розвиток нації. В країнах західної Європи кожне третє підприємство провадить інновації, в той час як в Україні кожне сьоме. В умовах недостатнього рівня використання інновацій підприємствами України виникає потреба сегментного аналізу їх впровадження за регіонами.

Теоретичні та практичні дослідження інноваційної діяльності підприємств висвітлені в працях вітчизняних та зарубіжних вчених: Ю. Бажала, В. Геєця, Н. Маренкова, Ю. Морозова, А. Поручника, В. Савчука, В. Семиноженка та інших.

В сучасних економічних умовах інновації стають головним засобом збереження конкурентоспроможності і невід'ємною частиною підприємницької діяльності, забезпечуючи максимально можливий прогресивний вплив на виробництво. За даними Державного комітету статистики України у 2012 році інноваційною діяльністю у промисловості займалися 1758 підприємств або 17,4% обстежених промислових підприємств (у 2011 р. – відповідно 1679 підприємств або 16,2%). На технологічні інновації підприємства витратили 11,5 млрд. грн., фінансування здійснювалось в більшості випадків за рахунок власних коштів підприємств. При цьому близько 70% коштів було витрачено на придбання машин, обладнання та програмного забезпечення; 8,4% – на внутрішні і 2,0% – на зовнішні науково-дослідні розробки; 19,1% склали інші витрати.

Результати статистичного дослідження показали, що у 2012 році в Черкаській області лише 54 підприємства з 349 займалися інноваційною діяльністю. Динаміка впровадження інновацій на промислових підприємствах Черкаської області проілюстрована в таблиці 1.

Таблиця 1

Впровадження інновацій на промислових підприємствах

Черкаської області

Рік	Питома вага підприємств, що впроваджували інновації, %	Впроваджено нових технологічних процесів		Освоєно інноваційні види продукції, найменувань		Питома вага реалізованої інноваційної продукції в обсязі промислової, %
		Всього	З них маловідходні, ресурсозберігаючі	Всього	З них нові види техніки
2000	12,8	4	4	301	4	6,7
2001	12,8	5	3	337	12	5,9
2002	19,9	8	3	498	7	12,7
2003	3,9	2	-	15	11	0,6
2004	7,5	13	7	52	16	1,2
2005	5,2	8	6	22	12	1,5
2006	6,8	3	1	22	19	1,9
2007	8,5	13	9	37	25	4,1
2008	10,7	23	15	57	18	13,6
2009	10,9	20	13	41	25	7,1
2010	15,2	46	11	63	29	7,7
2011	17,0	30	13	43	18	3,8
2012	15,5	46	24	125	20	1,2

У регіоні інноваційна діяльність спрямована насамперед на подолання технічного відставання, переорієнтацію виробничого потенціалу, на створення конкурентоспроможних промислових виробництв, розвиток яких залежить від рівня сприйнятливості підприємств до нововведень. Основними факторами, що стримують інноваційну діяльність в Черкаському регіоні на сучасному етапі визначено: нестача власних коштів підприємств, недостатня фінансова підтримка держави, великі витрати на нововведення, нестача кваліфікованого персоналу, недосконалість законодавчої бази.

З досвіду високорозвинутих країн світу можна визначити наступні заходи в державній економічній політиці для стимулювання розвитку високотехнологічних, наукоємних виробництв:

1) Податкові пільги. Суб'єктам інноваційної діяльності необхідно зменшити тягар оподаткування (ПДВ, податок на прибуток, а також земельний податок). У довгостроковій перспективі позитивний ефект значно переважить негативний у короткостроковій.

2) Підвищення норм амортизаційних відрахувань під час технічного переоснащення.

3) Пільгове кредитування підприємств, які реалізують інноваційні проекти: зменшення ціни кредиту, надання пільг комерційним банкам по кредитуванню інноваційних проектів, активізація УБРР.

4) Скасування імпортних бар'єрів на ввезення високоякісних компонентів, що не виробляються в Україні.

5) Збільшення обсягів фінансування з Державного бюджету на цілі інноваційного розвитку.

6) Пільги іноземним інвесторам на вкладення коштів у інновації, надання їм певних державних гарантій.

Від того, наскільки значною буде інноваційна складова економічного розвитку країни, залежить її роль і місце у світовій економічній системі, стабільність і рівень розвитку національної економіки на даному етапі і в майбутньому. Дане питання є особливо важливим для України, яка активно шукає своє власне місце у світовій економічній і політичній системі.