Ìåõåäà Í.Ã., Òîëñòîïÿò
Ï.
×åðêàñüêèé
íàö³îíàëüíèé
óí³âåðñèòåò
³ì.Á.Õìåëüíèöüêîãî
Система управління якістю бізнес проекту
Система управління
якістю бізнес проекту полягає в тому, що проект вважається успішним, якщо
завершений у передбачений термін, відповідає встановленим вимогам щодо обсягів
та якості, а його вартість не перевищує запланованої у бюджеті.
Сучасний менеджмент
якості проекту базується на таких основних принципах:
- якість — це не самостійна функція управління, а невід’ємний елемент проекту
в цілому;
- якість — це те, чого очікує споживач;
- відповідальність за якість проекту має бути адресною;
- підвищувати якість можна лише зусиллями всіх працівників;
- контролювати завжди ефективніше процес, аніж результат (продукт);
- політика в галузі якості і програма забезпечення якості мають бути частиною
загального плану проекту[1].
Управління якістю
проекту включає всі роботи, які належать до загальної функції управління,
визначають політику у сфері забезпечення якості, завдання та відповідальність і
реалізують їх такими засобами, як планування якості, контроль та вдосконалення
в межах системи забезпечення якості.
Планування якості —
це визначення того, які стандарти якості потрібно застосувати до даного проекту
і як домогтися відповідності їм.
Забезпечення якості
— це оцінка загального виконання проекту на регулярній основі для підтвердження
того, що проект задовольняє стандарти якості[1].
Контроль якості — це
відслідковування певних результатів по проекту для встановлення того, чи
відповідають вони стандартам якості, і для визначення шляхів усунення причин
незадовільного виконання.
Планування якості
проекту
Планування якості
включає визначення того, які стандарти якості потрібно застосовувати до даного
проекту і як забезпечити дотримання цих стандартів. Команда проекту повинна
чітко усвідомлювати один із фундаментальних принципів сучасного управління
якістю — якість планується, а не перевіряється[2].
Тому планування
якості передбачає формування вимог до якості проекту і його продукту та
визначення шляхів їх забезпечення.
Для планування
якості проекту потрібно мати:
- політику у сфері якості;
- описання змісту проекту;
- описання продукту у вигляді конкретних специфікацій, отриманих від
споживачів;
- стандарти, норми і вимоги до якості;
- результати інших процесів планування.
Політика у сфері
якості — це загальні цілі й напрями діяльності організації з наголосом на
якість, формально виражені менеджментом вищого рівня[3].
Політика у сфері
якості повинна відбивати рівень якості, який має бути досягнутий у здійсненні
проекту, та шляхи його досягнення. Вона має розкривати такі основні питання:
- рівень якості продукту/послуг проекту;
- відповідальність за продукт;
- відносини з клієнтами/споживачами;
- відносини з постачальниками;
- відносини з персоналом (командою проекту).
Політику якості
треба сформулювати стисло і чітко, вона має бути зрозумілою кожному і доведеною
до відома всіх учасників проекту. Команда менеджерів проекту відповідає за те,
щоб усі учасники і зацікавлені сторони були ознайомлені з нею[2].
Відповідно до
визначення ISO 9000:
- стандарт — це «документ загального та багаторазового використання,
затверджений відповідною організацією, в якому зведені правила, керівництва та
характеристики для продуктів, процесів або послуг і який не є обов’язковим для
дотримання»;
- норма — «документ, який лежить в основі необхідних властивостей продукту,
процесу чи послуги, включаючи застосовувані адміністративні процедури, причому
цей документ є обов’язковим для дотримання».
Команда управління проектом повинна визначити, які стандарти й норми стосуються
даного проекту і можуть впливати на його виконання, а також розробити необхідні
заходи для того, щоб забезпечити відповідність цим нормативним документам[1].
На планування якості
можуть впливати і результати інших процесів планування за проектом. Для
планування якості використовують такі методи та засоби:
- аналіз прибутків і витрат;
- порівняння із зразком;
- графіки потоків;
- експерименти.
Порівняння із
зразком — це встановлення бажаного рівня показників якості продукту проекту,
виходячи із порівняння з відповідними параметрами аналогічних проектів.
Порівняння може бути з проектами, які належать або тій самій виконавчій
організації, або іншій[2].
Література:
1.
Батенко Л.П., Загородніх О.А.,
Ліщинська В.В. «Управління проектами»
2.
Рач В. А. Управління проектами: практичні аспекти
реалізації стратегій регіонального розвитку: навч. посіб. / В.А. Рач, О.В.
Россошанська, О.М. Медведєва; за ред.
В.А. Рача. – К.: «К.І.С.», 2010. – 276 с.
3.
Ясинський В.В., Гайдай О.О.,
Бізнес-планування: теорія і практика. Навч. посіб. – К.:
Каравела, 2004. – 232 с.