Зубар І. В.

Федорова Т. О.

Вінницький національний аграрний університет

Інноваційне забезпечення виготовлення біопалива в Україні

Динамічне підвищення цін на паливні ресурси та зростаючі потреби щодо забезпечення України енергоносіями власного виробництва гостро ставить проблему пошуку альтернативних видів палива.

В умовах ринкової економіки актуальними стають питання розвитку інноваційних технологій. Враховуючи енергодефіцитність нашої держави, один із стратегічних напрямів інноваційного розвитку економіки України полягає у застосуванні альтернативних джерел енергії, зокрема виробництва та використання біологічних видів палива, та впровадженні енергозберігаючих технологій [2].

Головними чинниками, що викликають і підвищують інтерес до біопалива, є його екологічність, підвищення енергетичної безпеки країни, стимулювання сільськогосподарського виробництва, збільшення надходжень до бюджету. Переваги та недоліки виробництва та використання біопалива наведені в табл. 1.

Таблиця 1.

Перспективи використання біопалива

Використання біопалива
Переваги	Недоліки
- відновлюваність сировини; - позитивний енергетичний баланс; - закритий коло обіг СО2; - низька моторна емісія; - відсутність вмісту сірки; -відкриття нових ринків для агровиробництва	- підвищення вивільнення окису азоту; - небезпека монокультури; - висока потреба в субвенціях (дотаціях); - невисокий виробничий потенціал; - ріст цін на продукти харчування

Джерело [1]

В Україні розроблена низка інноваційних проектів, котрі забезпечать зменшення залежності нашої держави від імпортованих вуглеводнів:

1. Виробництво альтернативного рідкого палива.

2. Модельний ряд малогабаритних комплексів для без температурного виробництва біодизеля з будь-яких видів рослинних олій продуктивністю від 50 до 500 л/год.

3. Замкнена система самозабезпечення окремо взятого сільськогосподарського підприємства цілорічними зеленими кормами для ВРХ; паливними гранулами – на базі вирощування та переробки нових сортів високоврожайних, калорійних енергетичних рослин; етанолом [3].

Згідно з даними Енергетичної стратегії, потреби України в паливі у 2006 р. становили понад 4,7млн. т., 2010 р. – 5,3млн. т., прогноз до 2015 р. – 6,4 млн. т., [4]. Це свідчить про те, що потреби країни з кожним роком зростають, відповідно все більше посилюється інтерес до розвитку інноваційних напрямів альтернативної енергетики. Одним їз них може стати використання біодизелю, палива, що являє собою метиловий ефір, отриманий у результаті хімічної реакції з рослинних олій, серед яких найчастіше застосовують ріпакову.

Про посилення популярності виробництва ріпаку та ріпакової олії свідчать постійно зростаючі показники обсягів виробництва зазначених видів продукції у світі за останні роки (рис. 1)

Джерело [1]

Рис. 1. Показники обсягів виробництва ріпаку та ріпакової олії у світі за 2000-2012 рр., (млн. т.)

Порівняно з 2000 р. світові обсяги виробництва ріпаку зросли майже в 1,5 рази, а ріпакової олії – майже у 1,6 раз. Все зазначене підтверджує, що зростання попиту на біопаливо збільшує пропозицію сировинного матеріалу, тобто ріпаку.[1]

Варто також наголосити, що майже 90 % від валового збору ріпаку Україна експортує переважно до країн Європейського Союзу, таких як Нідерланди, Бельгія, Франція, Польща. Розглянути динаміку показників Українського експорту цієї культури можна на рис. 2.

Джерело [2]

Рис. 2. Показники експорту та внутрішнього споживання ріпаку в Україні в 2007/2008-2011/12 роках (тис. т.)

За оцінками USDA у 2010/2011 р.р. Україна займає третє місце в рейтингу постачальників ріпакового насіння на світовий ринок. У середньому за період 2008/2009 - 2010/2011 р.р. на країну припадає 4% виробництва та 17% світового експорту цієї олійної культури. Враховуючи постійний попит на ріпак назовнішньому ринку, багато компаній виявляють зацікавленість здійснювати його експортні поставки з України. [2].

Хоч Україна і має власні інноваційні розробки з виробництва біопалива, але їх практичне застосування на сьогодні лише починає розвиватися. Ситуацію ускладнює незавершеність цих інноваційних проектів, що знаходяться переважно на стадіях проведення досліджень та розробки робочої документації.

Для того, щоб в Україні подолати проблеми з виробництва біопалива, необхідно: сприяти внутрішньому виробництву та споживанню; сприяти виробництву біопалива в Україні на експорт; забезпечити привабливість інвестиційного клімату на рівні конкретних підприємств і держави загалом.

Література:

1. Гойсюк Л.В. Економічна ефективність виробництва сировини для переробки на біопаливо / Л.В. Гойсюк // Економіка АПК. – 2010. – № 6. – С. 46.

2. Лук’янихіна О.А., Сучасні тенденції розвитку ринку біопалива у світі (огляд) / І.А. Вакуленко.– 2011.- С.1-5.

3. Медвідь Ф.М.Інноваційна діяльніть в Україні: політико-правові аспекти / Ф.М. Медвідь, М.В. Юхимчук // Наукові праці МАУП. – 2010. – вип. 4(27). – С. 178–184.

4. Оновлена Енергетична стратегія України на період до 2013р.–Київ, 2012