Економічні науки/4. Інвестиційна діяльність

і фондові ринки

К.е.н. Гузенко О.П., Касьян О.В.

Криворізький економічний інститут ДВНЗ «Криворізький національний університет», Україна

Державна інвестиційна політика: сутність, значення та основні завдання

Вирішальна роль в організації інвестиційної діяльності належить державі, яка має обґрунтовано формувати державну інвестиційну політику з урахуванням усіх особливостей національної економіки. Саме державна інвестиційна політика дозволяє максимально використовувати наявний національний ресурсний потенціал для забезпечення довгострокових та короткострокових цілей і завдань соціально-економічного розвитку, а також ефективно залучити у ці процеси іноземні інвестиції.

Формування ефективної державної інвестиційної політики в першу чергу залежить від правильного визначення її суті. Аналіз економічної літератури показав, що до теперішнього часу серед науковців та фахівців інвестиційної справи не сформувалася єдина точка зору стосовно трактування сутності та основних засад державної інвестиційної політики.

Сокуренко П., Кришан О. визначають державну інвестиційну політику як комплекс заходів і перспектив розвитку інвестиційної діяльності для залучення інвестиційного потенціалу до процесу відтворення, створення оптимальних умов для вкладення інвестицій, забезпечення стійкого соціально-економічного розвитку країни [1]. На думку Коюди О. та. Гриньової В., державна інвестиційна політика являє собою визначення структурних та кількісних потреб в інвестиційних ресурсах, збільшення джерел фінансування, вибір пріоритетних напрямків фінансування та формування ефективної пропозиції для залучення інвестицій [2]. Дане визначення передбачає широкий спектр діяльності держави в інвестиційній сфері як агента провадження власної інвестиційної активності, так і регулятора системи чинників, що визначають ефективність та інтенсивність інвестиційної діяльності інших суб’єктів господарювання.

Уманців Ю.М. стверджує, що державна інвестиційна політика розглядає діяльність держави щодо визначення мети, основних завдань і пріоритетних напрямів розвитку інвестиційного процесу в країні та комплекс заходів, спрямованих на реалізацію поставлених завдань. Вона визначається як частина державної економічної політики, спрямованої на забезпечення ефективної інвестиційної діяльності економічних агентів, або - як комплекс правових, адміністративних та економічних заходів, спрямованих на поширення й активізацію інвестиційних процесів [3].

Мета інвестиційної політики не є постійною, а може змінюватись залежно від умов економічного розвитку країни. Так, метою інвестиційної політики держави є створення привабливого інвестиційного клімату і розвиток інфраструктури інвестиційної діяльності для забезпечення сталого економічного зростання та підвищення життєвого рівня населення. Відповідно до сформованої мети виокремлюють наступні завдання держави щодо інвестиційної діяльності:

1) підвищення привабливості національної економіки

2) відновлення інвестиційного потенціалу та розвиток внутрішніх інвестиційних можливостей країни;

3) зміцнення кредитно-фінансового потенціалу інвестиційної діяльності;

4) підвищення ефективності інвестиційної діяльності держави й удосконалювання механізмів її фінансування;

5) збільшення інвестиційних коштів за рахунок іноземних інвесторів, оскільки внутрішніх фінансових ресурсів недостатньо, а банки не можуть упоратися з обов’язками трансформування заощаджень населення в інвестиції.

Єдину державну політику у сфері інвестиційної діяльності визначає Верховна Рада України, яка створює відповідну законодавчу базу, затверджує пріоритетні напрями інвестиційної діяльності (окремі загальнодержавні програми, Програма діяльності Кабінету Міністрів України, загальнодержавні програми економічного, науково-технічного, соціального розвитку, охорони довкілля) та в межах Держбюджету України визначає обсяги асигнувань для фінансової підтримки інвестиційної діяльності.

Враховуючи інтереси учасників інвестиційного процесу, можна сформувати систему основних факторів, що впливають на формування інвестиційної політики держави в сучасних умовах. До таких факторів можна віднести:

- необхідність забезпечення довгострокового економічного зростання високими темпами, вдосконалення структури економіки;

- загальна економічна ситуація та стабільність в економіці;

- інвестиційний клімат (законодавство, ризики вкладень у країну і конкретні підприємства, імідж і репутація країни або підприємства як позичальника);

- рівень життя населення, обсяги споживання;

- рівень розвитку ринкової інфраструктури.

Отже, державна інвестиційна політика є сукупністю макроекономічних підходів і рішень, що визначають напрямки інвестування, мобілізують засоби підприємств та створюють сприятливий інвестиційний клімат за допомогою податкових, амортизаційних пільг, методів грошово-кредитного регулювання, забезпечують інституційну визначеність в управлінні процесом залучення, планування та реалізації інвестицій.

Література:

1. Сокуренко П. І. Інвестиційна політика як ефективна форма управління ухваленням інвестиційних рішень / П. І. Сокуренко, О. Ф. Кришан // Європейський вектор економічного розвитку. – 2010. – № 1 (8). – С. 208–214.

2. Коюда О. П. Інвестування / О. П. Коюда, О. П. Лепейко, В. О. Коюда, В. М. Гриньова. – К. : Знання, 2008. – 452 с.

3. Уманців Ю.М. Механізм економічної політики: Навчальний посібник / Ю.М. Уманців, О.І. Міняйло. - Івано-Франківськ : Місто НВ, 2010. - 436 с.