ВПЛИВ ГЛОБАЛІЗАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ НА ЗМІНУ ЦІННОСТЕЙ СПОЖИВАЧІВ УКРАЇНИ

к.е.н. Пітик О.В., Лученко В.Ю.

Вінницький кооперативний інститут

Глобалізація зовнішньоекономічних зв'язків в сучасному світі призводить до руйнування існуючих бар'єрів між країнами, подальшому залученню нових держав у різноманітні форми міжнародної економічної співпраці. Процес глобалізації міжнародної економіки не оминає і Україну, яка поступово займає своє місце в системі нового міжнародного економічного порядку.

Проблемам глобалізації та її наслідкам присвячено багато праць вітчизняних і зарубіжних авторів, зокрема О. Г. Білоруса, Д. Г. Лук’яненка, Дж. Сороса, А. Н. Панаріна, В. Г. Хороса, С. Гантінгтона, О. Панаріна, Г. Дилигенського, Ф. Гізо, М. Хлєбнікова, Н. Хамітова, В. Вернадського, О. С. Власюка, Н. В. Ладо.

Метою статті є аналіз впливу глобалізаційних процесів на формування споживчої поведінки українців.

Глобалізаційні процеси призводять до зміни національних ринків – викликають зміну системи цінностей, зокрема зміну економічної поведінки:

· споживчої;

· інвестиційної (зростання вкладень за кордоном, використання зарубіжної грошової одиниці для оформлення внесків чи заощаджень);

· підприємницької (збільшення масштабів міжнародної торгівлі, створення підприємств поза національною державою);

За останні десятиріччя світова економіка зазнала значних змін. З’явились реактивні літаки, швидкісні залізниці, комп’ютерні та телефонні мережі, супутникове телебачення та інші досягнення НТП, що скорочує географічні та культурні відстані між країнами.

Вплив інших країн і культур на цінності українських громадян призводить до зміна споживчої економічної поведінки та передбачає зміну власних традицій. Зокрема українці активно цікавляться і використовують наступні товари і послуги, які беруть свій початок в інших культурах світу:

· зі Сходу: використання кальяну, йоги (Індія); тайський масаж; манікюр (Китай, Єгипет); ароматичні палички (Японія); східні бойові мистецтва;

· з США: вживання жувальної гумки; поп-корн, торгівля в Інтернет-магазинах, бодібілдинг, їжа швидкого приготування;

· з Європи: громадянські шлюби або вільні стосунки між чоловіком і жінкою; свобода в поведінці, зовнішньому вигляді; сприйняття жінки як ділового партнера, а не берегині домашнього вогнища; використання одноразового посуду, пластикових пляшок і інших товарів, що погіршує стан довкілля; їжа швидкого приготування тощо.

На перший погляд може здаватися, що глобалізаційні процеси впливають лише на вибір товару, який вирішує купувати споживач. Але в подальшому вплив може розповсюджувати на політичні, економічні, соціальні сфери, зокрема прийняття нових законів (одностатеві шлюби, розповсюдження основ ювенальної юстиції, введення чіпів людям, заміна вихідних днів традиційних свят на зарубіжні тощо.)

Але існує ряд цінностей і культурних особливостей інших країн, які наше культурне середовище не сприймає або мало підтримує, наприклад звичаї африканських племен (помста за зраду, ходіння по склу, вживання сирої крові тварин).

Можна визначити контраргументи щодо тих переваг впливу глобалізаційних процесів на Україну, які зазначають провідні науковці-економісти:

· наприклад, «підвищення життєвого рівня, відносне покращення основних соціальних показників у більшості сфер життєдіяльності людини» тільки теоретично позитивно впливає на наше суспільство. Адже переважна більшість громадян України мають доходи нижче середнього рівня, а вільний доступ до товарів лише сприяє зайвим витратам і незадоволеністю власним життям, а також збільшу міграційні процеси.

· «покращення взаєморозуміння між різними культурами та цивілізаціями внаслідок, з одного боку, інтенсифікації глобального інформаційного обміну, а з іншого - нівелювання відмінностей завдяки розповсюдженню по всьому світі продуктів маскультури». Українці завжди доброзичливо ставились до інших народів, а зменшення відмінностей призводить до імпорту великої кількості атрибутів і товарів і інших культур, що не зміцнює власних культурних цінностей і завдає шкоди виробникам традиційних українських товарів тощо.

Чим більше посилюється транснаціоналізація ринків (фінансових, матеріальних, людських, енергетичних) та інших ресурсів, Україна буде зіштовхуватись з проблемами неконкурентоспроможності своєї продукції. Застосування нових науковоємких та комунікаційних технологій, інформатизація суспільного виробництва змінює зміст та формат значного масиву суспільних відносин. Людина все більш дистанціюється від формально усталених, звичаєвих процедур повсякденного життя, створюючи свій стиль і свою наповненість життя певними подіями, переживаннями та дозвіллям за допомогою новітніх технологій.

Уніфікація стилю життя і утвердження універсальних культурних стереотипів загрожують поступовому зникненню національної самобутності та самостійності українців в таких сферах як виробництво, дозвілля, побут, освіта тощо. Тому нашій державі варто зміцнювати культурні, духовні, релігійні цінності, щоб сформувати в майбутньому не тільки високоморальне і розвинене суспільство, а й споживачів власних товарів, що позитивно вплине на формування стійкого економічного середовища.

Література:

1. Власюк О.С. Україна в системі міжнародної безпеки: Монографія/ О.С.Власюк. - Національний інститут проблем міжнародної безпеки. – К.: НІПМБ. – 450 с.

2. Возняк Т. Глобалізація як виклик людству// http://www.ji.lviv.ua/n19texts/vozn-gl.htm.

3. Ковальчук С.В. Маркетинг: Навчальний посібник / С.В. Ковальчук, В.Л. Карпенко, Л.М. Коваль. – Львів: Новий світ – 2000, 2012. – 679 с.

4. Сорос Дж. Кризис мирового капитализма. Открытое общество в опасности. – М.: ИНФРА-М, 1999. – ХХVI. – 262 с.