Економічні науки/6. Маркетинг і менеджмент

К.е.н. доц.. Артеменко Л.П., Фурсік О.І.

Національний Технічний Університет України «Київський Політехнічний Інститут», Україна

Методи дослідження стратегічного потенціалу підприємства

На сучасному етапі розвитку економіки України особливого значення набувають проблеми стратегічного управління організацією та прийняття ефективних господарських рішень на макро- і мікрорівнях. Це зумовлює ідентифікацію перспективних цілей обох рівнів та їх узгодженість зі світовими ринковими тенденціями, що дозволить забезпечити стабільність вітчизняної економіки. Особливої значимості цей процес набуває на рівні окремих підприємств та фірм, які є базовими ланками економічного комплексу країни.

Основне призначення стратегічного управління підприємством полягає у забезпеченні його перспективного розвитку шляхом встановлення динамічного балансу потенціалу підприємства та середовища його функціонування. Стратегічне управління потребує врахування зовнішніх факторів, пошук нових можливостей в конкурентній боротьбі, адаптацію до змін внутрішнього та зовнішнього середовищ та базується на потенціалі підприємства, для покращення використання якого цілеспрямовано виділяються ресурси. Стратегічний характер потенціалу підприємства реалізується діями керівництва компанії, що спрямовані на досягнення цілей у майбутньому, шляхом покращення використання наявних виробничих та трудових ресурсів з урахуванням впливу змінюваних внутрішніх та зовнішніх умов функціонування [1].

Основна проблема при оцінці стратегічного потенціалу підприємства полягає в тому, що він представляє собою складну структуру, всі елементи якої функціонують одночасно та в сукупності, і вибрати найважливіші з них досить важко [2].

У 1998 році в наукових працях І.М.Рєпіної вперше запропоновано графоаналітичний метод діагностики підприємницького потенціалу підприємства, названий автором “Квадрат потенціалу” [3].

Графоаналітичний метод дає можливість зобразити результати економічного аналізу графічними засобами. За допомогою графіків виявляється кількісна залежність між сполученими показниками, наприклад, між темпами зміни фондовіддачі, фондоозброєності і продуктивності праці [4].

Такий метод дає можливість системно встановити кількісні та якісні зв’язки між окремими елементами потенціалу, рівень його розвитку та конкурентоспроможності і на підставі цього обґрунтувати та своєчасно реалізувати управлінські рішення щодо підвищення ефективності функціонування підприємства. Метод має кілька теоретичних аспектів, які необхідно враховувати при обґрунтуванні управлінських рішень [5].

У найзагальнішому вигляді графічна модель потенціалу, призначена для проведення діагностики можливостей підприємства, має форму сфери. Така форма репрезентує всі напрямки діяльності підприємства і тим самим розкриває діалектику його потенціалу. Але на практиці важко користуватися сферичною формою для оцінки потенціалу підприємства. Тому пропонують з метою аналізу спростити графічну модель до форми кола чи до іншої фігури залежно від вибору кількості напрямків діагностики потенційних можливостей.

Узагальнюючи наявний досвід у практиці діагностики, вважають, що діагностику потенціалу підприємства доцільно проводити методом порівняльної комплексної рейтингової оцінки за допомогою системи показників за такими функціональними блоками:

1 блок – “Виробництво, розподіл та збут продукції” – необхідно проаналізувати: обсяг, структуру та темпи виробництва, фонди виробництва, наявний парк обладнання і рівень його використання, місцезнаходження виробництва та наявність інфраструктури, екологію виробництва, стан продажу.

2 блок – “Організаційна структура та менеджмент” – розглядається: організація і система управління, кількісний і якісний склад робітників, рівень менеджменту, культура фірми.

3 блок – “Маркетинг” – досліджують: ринок, товар та канали збуту, нововведення, комунікаційні зв’язки, інформація та реклама, маркетингові плани і програми.

4 блок – “Фінанси” – потребує аналізу фінансового стану підприємства за допомогою коефіцієнтів: рентабельності, ефективності, ділової активності, ринкової стійкості, ліквідності тощо.

В основу розрахунку кінцевої рейтингової оцінки покладається порівнювання підприємств за кожним показником з чотирьох названих функціональних блоків з умовним еталонним підприємством або з реальним підприємством, що має найкращі результати на ринку. Таким чином, базою для рейтингової оцінки стану та рівня використання підприємницького потенціалу є не суб’єктивні думки експертів, притаманні більшості інших методик оцінювання, а найвищі результати, досягнуті в реальній конкурентній боротьбі [6].

Цей підхід відповідає практиці ринкової конкуренції, де кожний самостійний товаровиробник намагається за всіма показниками діяльності бути ліпшим за свого конкурента [7].

При розробленні стратегій розвитку може бути використано матрицю, що враховує всі структурні складові стратегічного потенціалу з метою оцінювання ступеня впливу кожної на реалізацію конкретного напряму. Для кожного стратегічного напряму розраховується загальне значення, що відображає ступінь його привабливості для підприємства порівняно з іншими (табл. 1. ).

Проведення цього оцінювання та їх подальше порівняння дасть можливість обрати найбільш привабливий стратегічний напрям та ефективний тип стратегії підприємства з урахуванням стану й тенденцій розвитку стратегічного потенціалу.

Складемо матрицю оцінювання стратегічного потенціалу для державного підприємства «Виробниче Об’єднання «Київприлад»». Згідно до Довідки з Єдиного Державного Реєстру Підприємств та Організацій України, Державне Підприємство Виробниче Об’єднання «Київприлад» основною своєю діяльністю за КВЕД визначає виробництво літальних апаратів, включаючи космічні.

Таблиця 1.

Матриця оцінювання стратегічного потенціалу ДП «ВО «Київприлад»»

Локальний потенціал	Вага	Бали	Зважене значення	Прогнозовані бали	Прогнозоване зважене значення
1) Виробничий	0,2	8	1,6	9	1,8
2) Ресурсно-сировинний	0,12	8	0,96	10	0,96
3) Фінансовий	0,1	7	0,7	8	0,8
4) Маркетинговий	0,09	5	0,72	6	0,81
5) Інноваційний	0,14	9	0,98	10	1,12
6) Інвестиційний	0,17	8	1,36	9	1,53
7) Трудовий	0,05	10	0,45	12	0,5
8) Організаційно-управлінський	0,08	9	0,8	11	0,88
9) Інфраструктурний та екологічний	0,05	7	0,35	9	0,45
Сумма	1		7,9		9,2

В даний час підприємство випускає прилади системи управління бортовим комплексом космічних кораблів « Союз- ТМА » , «Прогрес - ТМ » , бере участь у міжнародних космічних проектах «Морський старт» , «Наземний старт» , розробило , виготовило і поставило замовнику апаратуру системи автоматичної підготовки і пуску ракети- носія « Циклон -4» для космодрому Алкантара в Бразилії [8].

Як видно з матриці, потенціал підприємства збільшуватиметься в майбутньому.

Найбільш перспективними сферами розвитку потенціалу є ресурсно-сировинна, інновацій, організаційно-управлінська сфери. Також значний потенціал містить в собі інфраструктурна та екологічна сфера, в яку доцільно інвестувати і відповідно збільшувати майбутню максимальну ефективність цієї сфери діяльності. Варто звернути увагу на такі сфери, як фінансова та маркетингова, як такі, що потребують більшої стабілізації (фінансова) та вкладень і розвитку (маркетингова).

Сфери, які є продуктивними та високо потенціальними на даний момент – це трудова, інноваційна та організаційно-управлінська сфери, як такі, в які вкладаються як грошові, так і інтелектуальні інвестиції і такі, на розвитку яких компанія акцентує свою увагу з моменту початку своєї діяльності.

Стабільними сферами потенціалу є виробнича, ресурсно-сировинна та інвестиційна. Ці сфери характеризуються постійністю, яка обумовлена характером роботи та контрактами з постачальниками, інвесторами, замовниками та іншою контактною аудиторією.

Література:

1. Математичні моделі та методи управління стратегічним потенціалом підприємства[Електронний ресурс] / А. О. Азарова, О. В. Антонюк // Видавництво Вінницького Національного Технічного Університету– 2012. – С. 6. – Режим доступу до монографії.: http://publish.vntu.edu.ua/txt/Azarova_MatemModOtsinStratPotPidTaPriynRishShcYogPid_472-7.pdf. – Назва з екрану.

2. Оцінка стратегічного потенціалу автомобілебудівних підприємств України[Електронний ресурс]/ Н. Я. Марченко// Електронне наукове фахове видання «Ефективна економіка»– 2011. – Режим доступу до журн.: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=805. – Назва з екрану.

3. ФедонінО.С. Потенціал підприємства: формування та оцінка: Навч. посібник / Федонін О.С., Рєпіна І.М., Олексюк О.І. – К.:КНЕУ, 2006. –316 с. – ISBN 966–574–738–Х.

4. Корчагін А.П.Стратегічне планування / Корчагін А.П., Соловйов В.В. – Москва: МІІТ, 2011. – 176 с. – ISBN 5-88247-018-8.

5. Методичні аспекти оцінки кадрового потенціалу підприємства [Електронний ресурс] / Н. Т. Рудь, О. С. Колтунович // Національна Бібліотека ім.. В.І. Вернадського – 2008. – № 179. – Режим доступу до журн.: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/en_em/2008_5_2/Zbirnik_EM_08_2_179.pdf. – Назва з екрану.

6. Графоаналітична модель потенціалу підприємства[Електронний ресурс] / Ю. М. Могилов // Студентський портал Studbase– 2007. – С. 18. – Режим доступу: http://studbase.com/manuals/42/18/. – Назва з екрану.

7. Потенціал і розвиток підприємства[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.zpieu.net/news/documents/KL_PRP.doc. – Назва з екрану.

8. Офіційний сайт державного підприємства «Виробниче Об’єднання «Київприлад»» [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.kievpribor.com.ua/rus/download.htm – Назва з екрану.