Экономические науки/7.Учет и аудит

 

К.п.н. Лобачева І.Ф.,  Панченко Ю.І.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

 

Економічний аналіз як засіб здійснення аудиторської перевірки

 

Розвиток міжнародної та вітчизняної економіки потребує застосування дієвих інструментів контролю діяльності суб’єктів господарювання. На сьогодні однією із найбільш дієвих форм контролю став аудит, який не обмежується наданням висновку про достовірність фінансової звітності. Його завданням стало всебічне вивчення підприємства, яке неможливо здійснити без методів економічного аналізу.

Питанню застосування аналітичних процедур в аудиті приділяли увагу такі вчені як Ф.Ф. Бутинець, Н.М. Малюга,  Н.І. Петренко, В.В. Ковалев, Є.В. Мних, Н.І. Дорош, О.А. Петрик та інші.

Нашою метою є виявлення зв’язку між економічним аналізом та аудиторською діяльністю.

Економічний аналіз для аудиту має подвійне значення. З однієї сторони аудитори аналізують підконтрольні об’єкти, щоб отримати інформацію для власного користування, з іншої – вони безпосередньо здійснюють аналітичну оцінку, надаючи її результати замовнику.

Економічний аналіз - це система прийомів для розкриття причинних зв'язків, що зумовлюють результати явищ і процесів[1, С.338]. Аудиторська діяльність безпосередньо пов’язана з необхідністю виявляти такі зв’язки, тому економічний аналіз є важливим інструментом аудиторів, що дозволяє оцінити майновий стан підприємства, ступінь підприємницького ризику, достатність капіталу для поточної діяльності і довгострокових інвестицій, потребу в додаткових джерелах фінансування, здатність до нарощування капіталу, раціональність залучення коштів, обґрунтованість політики розподілу і використання прибутку, обґрунтованість вибору інвестицій і таке інше.

Метою економічного аналізу в аудиті є визначення суті і змісту ділової активності клієнта, оцінка фінансово-господарських перспектив його функціонування в майбутньому.

Економічний аналіз вирішує низку завдань в контрольній діяльності:

-       системне уявлення про загальний стан підконтрольного об’єкта;

-       визначення тенденцій, різких необґрунтованих змін, відхилень від норм;

-       оцінка діяльності на майбутню перспективу [2, С.13].

На окремих етапах проведення аудиту використовуються різноманітні методичні прийоми, зокрема:

1.     На етапі надання згоди на проведення аудиту використовуються аналіз платоспроможності та аналіз фінансового стану, що дає можливість оцінити здатність потенційного клієнта своєчасно та в повному обсязі розрахуватися за виконану роботу, крім того це дає змогу зібрати загальну інформацію про клієнта.

2.     На етапі планування, під час визначення окремих елементів діяльності, на які потрібно звернути особливу увагу, зон найбільшого ризику, встановлення аудиторських процедур та розподіл часу, застосовуються: метод порівняння (горизонтальне, вертикальне, трендові), відносні величини, індекси.

3.     На етапі безпосереднього здійснення аудиторських процедур доцільними є методи порівняння (горизонтальне, вертикальне, трендове), абсолютні, відносні, середі величини, факторний аналіз. Вони дозволяють виявляти відхилення показників, оцінювати тренд динамічного ряду, визнати тенденції та відхилення, виявляти причини даних процесів, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки та оцінювати їх адекватність.

4.     На етапі формування робочих документів аудитора реалізується такий принцип економічного аналізу, як адекватність тлумачення.

5.     На етапі формування аудиторського звіту, під час доведення отриманих висновків, оцінки загального стану господарської одиниці та її структурних підрозділів застосовується методика аналізу фінансово стану, а також методичні прийоми, що використовувалися раніше [2, С.15].

Загалом, аналітичні процедури в аудиті визначені положенням про стандарти аудиту (Statements on Auditing Standarts), зокрема SAS № 56 за Кодифікацією стандартів аудиту, яка прийнята Американським інститутом дипломованих громадських бухгалтерів (АІСРА).

Говорячи про аналітичні процедури в аудиті, варто зауважити, що вони не обмежують і не замінюють зміст комплексного економічного аналізу з його абсолютно іншою цільовою орієнтацією. За міжнародними стандартами аудиту (МСА 12) причиною застосування аналітичних процедур стали взаємозв'язки та взаємозумовленість показників економічної системи. Аналітичне оцінювання цих зв'язків забезпечує повноту аудиторських свідчень, точність і законність даних, взятих з обліку [3, С.239].

Зважаючи на те, що практика аудиту в останні роки набула значного поширення в Україні, оскільки запровадження такого ефективного методу контролю є однією із умов залучення до світового економічного ринку, необхідно вдосконалювати та розвивати напрямки даного виду діяльності. Одним із таких напрямків є безпосередньо розроблення методик здійснення аудиторських перевірок. Невід’ємними складовими даних методик завжди були і будуть методи економічного аналізу.

Для ефективного та раціонального застосування методів економічного аналізу в практиці аудиту є розроблення практичних рекомендацій, які будуть пристосовані саме до умов українського економічного простору з урахуванням дотримання міжнародних стандартів. Важливим є включення до даних рекомендацій не лише традиційних методів економічного аналізу, а також різноманітних нових прогресивних методів, які уже функціонують на практиці в інших країнах і які вітчизняні економісти зможуть розробити самостійно з урахуванням національних особливостей.

Такими новими методами, що можна залучити до практичної роботи в аудиті є:

-         бенчмаркінг(порівняння досліджуваного підприємства з обраним еталоном та переймання його найкращих методів функціонування) – застосування даного методу на етапі формування аудиторського звіту дозволить спеціалістам надати рекомендації щодо покращення функціонування підприємства на прикладі аналогічного суб’єкта господарювання;

-         дью-ділідженс (формування об’єктивної думки про підконтрольний об’єкт) – застосування на етапі безпосередньої аудиторської роботи дозволить здійснити всебічну перевірку законності та комерційної привабливості підприємства;

-         нечітко-множинний метод (встановлення рівня ризику виникнення банкрутства) – дає змогу встановити аудиторам імовірність банкрутства підприємства і попередити його або запропонувати ліквідувати підприємства для мінімізації втрат та інші методи.

На сьогодні українські компанії, в тому числі і аудиторські, досить повільно впроваджують сучасні методи аналізу, тому важливим залишається питання пришвидшення цих процесів.

Таким чином, методи економічного аналізу сприяють роботі аудиторів для проведення аналізу фінансово-господарської діяльності підприємств, установ, організацій та покращення цієї діяльності, виявлення відхилень та розробки заходів, які дозволять передбачити недоліки у майбутньому.

 

Література:

1.     Бутинець Ф.Ф. Аудит: Підручник для студентів спеціальності «Облік та аудит» ВНЗ – 2-е вид., перероб. та доп. - Ж: ПП «Рута», 2002. – 544 с.

2.     Барановська Т.В. Сутність аналітичних процедур в аудиті через призму економічного аналізу / Т.В. Барановська // Вісник ЖДТУ. - №4(54). – 2010. – С.11-16.

3.     Мних Є.В. Економічний аналіз: підруч. / Є.В. Мних. – К.: Знання, 2011. – 630 с.