Економічні науки / 9. Економіка промисловості

К.т.н. Магар Н.Г., Бабеуш О.А., Пісьменна Є.М.

Запорізький інститут економіки та інформаційних технологій, Україна

Стан металургійної промисловості України та напрями її виведення з кризового стану

Промисловість в Україні є найважливішим сектором господарювання – вона є активним учасником науково-технічного розвитку та забезпечує інші галузі господарства сировиною, матеріалами та знаряддями праці [2].

Металургійна промисловість є однією з основних та найбільших галузей господарства всіх держав. До неї належать такі напрями, як видобуток та переробка руди, виробництво та збагачення металів, сплавів тощо. На території України є велика кількість покладів різних видів руд, як: чорні (залізо, марганець, хром, титан тощо); кольорові (алюміній, цинк, свинець); коштовних (срібло, золото, платина).

Загалом по Україні нараховується близько 400 підприємств, які складають основу металургійної промисловості нашої держави. Здебільшого, основна кількість таких підприємств знаходиться у Придніпровському економічному районі, оскільки на його території знаходиться 57 % запасів залізної руди України. Обсяги видобутку руди в Дніпропетровській області складають 77 % від загального обсягу видобутку в країні. Основним центром видобутку та переробки залізних руд є місто Кривий Ріг. На даний момент близько 20 родовищ залізних руд знаходиться у розробці [3].

Важливість металургійної промисловості України пов’язана з тим, що для багатьох міст підприємства цієї галузі є містобудуючими, а отже виведення даної галузі з кризи та її подальший розвиток є актуальними не тільки для таких міст, а й для всієї країни в цілому.

На даний момент підприємства цієї галузі не тільки в Україні, а й в усьому світі, знаходяться в тимчасовому або постійному кризовому стані. Це призвело до того, що відбулось зниження металургійного виробництва та втрата конкурентоспроможності підприємств через появу на ринку досить сильного гравця – китайських виробників.

Проаналізувавши статистичні дані обсягів виробництва та реалізації металургійного виробництва та виробництва готових металевих виробів Придніпровського економічного району, можемо зробити висновок, що за останній час вони суттєво зменшились. Згідно з даними Головного управління статистики у Дніпропетровській області, тільки у січні-липні 2013 р. обсяги виробництва галузі порівняно з січнем-липнем 2012 р. зменшились на 6,3 %, у виробництві труб, порожнистих профілів і фітингів зі сталі – на 20,2 %, інших видів первинного оброблення сталі – на 15,5 %, дорогоцінних та інших кольорових металів – на 6,6 %, виробництві готових металевих виробів – на 6,0 %, у виробництві чавуну, сталі та феросплавів – на 1,1 %.

На рис. 1 відображено динаміку обсягів реалізації продукції в галузі металургії.

Рис. 1. Динаміка обсягів реалізації металургійного виробництва та виробництва готових металевих виробів Придніпровського економічного району

З рис. 1 видно, що за період з 2004 по 2012 роки обсяги реалізації суттєво зменшились, хоча в 2012 році відносно 2011 року відбулось невелике збільшення обсягів на 4,9 % [4].

До причин кризового стану українських металургійних підприємств можна віднести застаріле устаткування та технології, що в свою чергу призводить до збільшення витрат, пов’язаних з енергозабезпеченням виробництва. На даний момент більшість основних засобів промислових підприємств України зазнали значного морального та фізичного зносу. Насамперед значного зносу зазнали коксові батареї та доменні печі, а деякі з них взагалі знаходяться в стані повної зупинки і потребують вже не ремонту, а перебудови. Залізнодорожні колії та вагони для перевезення продукції знаходяться також у незадовільному стані, що призводить до підвищення ризику їх використання і, як наслідок, проблем у поставці продукції.

Крім того, важливою проблемою є недофінансування підприємств галузі інвесторами та їх бажання отримати прибуток якомога швидше замість того, щоб спрямувати кошти на розвиток, модернізацію та оновлення технічної складової підприємств.

Не дивлячись на це, на державному рівні українським урядом було прийнято «Концепцію Загальнодержавної цільової економічної програми розвитку промисловості на період до 2020 року», в якій було визначено проблеми розвитку промисловості та варіанти їх вирішення. Згідно з цією концепцією, основні проблемні питання розвитку промисловості в Україні:

¾ недосконалість інвестиційно-кредитної системи, що спричиняє відплив власного капіталу, зменшення фінансових ресурсів та зниження рівня інноваційно-інвестиційної активності суб’єктів господарювання;

¾ низький рівень задоволення потреб внутрішнього ринку у продукції вітчизняного виробництва;

¾ висока енергоємність виробництва та споживання енергоресурсів, значна частка яких імпортується в Україну;

¾ відсутність зв’язку між наукою та виробництвом;

¾ істотне відставання в сфері використання інформаційних технологій;

¾ залежність економіки України від зовнішньої кон’юнктури;

¾ низький рівень інноваційної активності;

¾ зменшення частки високотехнологічних виробництв, що призводить до скорочення попиту на власні науково-дослідні та прикладні розробки і стримує розвиток трансферу технологій [1].

Таким чином, для вирішення ситуації, що склалась в галузі металургійної промисловості, необхідно проводити ретельне планування виробництва на основі аналізу ринків збуту та раціонально розподіляти пов’язані з цим витрати. Також за рахунок збільшення інвестицій та слідкування за їх цільовим використанням, проводити оновлення, модернізацію та реконструкцію технічної та технологічної складової підприємств: оновити парк коксових батарей та доменних печей, провести заміну мартенівських печей на машини безперервного лиття заготовок та на киснево-конвертерне виробництво. Необхідною умовою виведення підприємств із кризового стану є підготовка та залучення технічно кваліфікованих працівників на всі рівні управління, які забезпечать ретельний контроль за ефективною діяльністю підприємств на всіх етапах виробничого процесу.

Література:

1. Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Концепції Загальнодержавної цільової економічної програми розвитку промисловості на період до 2020 року» від 17.07.2013 № 603-р

2. Розміщення продуктивних сил: Посібник / Тарангул Л.Л.,
Горленко І.О., Євтушенко Г.І. - К., 2000 - 264 с.

3. Огляд бази корисних копалин Дніпропетровської області. Дніпропетровськ, 2012 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.dia.dp.ua/

4. Головне управління статистики у Дніпропетровській області [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.dneprstat.gov.ua/