Дєгтяр Олег Андрійович, кандидат наук з державного
управління, старший викладач кафедри обліку і аудиту
Харківського національного автомобільно-дорожнього університету, м. Харків
e-mail odegtyar@i.ua
контактний телефон 095-772-19-57
Особливості інформаційно-аналітичного
забезпечення державного управління соціальною сферою
Сучасний етап розвитку
держави характеризується низкою системними змінами, пов’язаними із посиленням
процесів глобалізації, нестабільностю фінансової ситуації, істотним збільшенням
конкуренції на світових ринках і зростанням ролі інформаційних технологій.
Зазначені зміни проявилися не тільки у світовій фінансовій кризі, рецесії
світової економіки та погіршенні рівня життя населення в багатьох країнах, а й
спричинили низку соціальних бунтів і революцій, які призвели до зміни правлячих
режимів у багатьох країнах Північної Африки і Азії. Соціальні повстання та
перевороти стали своєрідною відповіддю та погіршення стандартів життя та
нездатність урядів адаптуватися до соціально-економічних змін, що відбуваються,
налагодити ефективний діалог із суспільством і модернізувати систему державного
управління.
Таким чином, виклики
сьогодення обумовлюють необхідність пошуку та впровадження якісно нових моделей
і механізмів державного управління, що ґрунтуватимуться на ретельному вивченні
зовнішнього та внутрішнього середовища і процесів, що в них відбуваються, на
активній співпраці з громадськістю і посиленій увазі до соціальних проблем. Таким
чином, сучасні умови обумовлюють необхідність посилення якості
інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державного
управління, особливо в соціальній сфері, що є однією з ключових під час
оцінювання результатів діяльності будь-якої влади.
Насамперед, слід відзначити, що в Україні уже другий рік триває процес реформування
системи управління соціальною сферою. Старт цим реформам дав Президент України
В. Янукович, проголосивши 7 березня 2012 р. на розширеному засіданні
Кабінету Міністрів України чотири основних стратегічних напрямки соціальних
реформ, назвавши їх новими соціальними ініціативами. «Ми повинні відновити
довіру суспільства до державної політики, спрямованої на поліпшення життя
громадян. Нам треба відновити основоположний принцип соціальної справедливості,
максимально ліквідувавши пільги для тих, хто їх не потребує», – заявив
Президент [1]. Також важливим В. Янукович визнав комплексне
перетворення підходів до оплати праці і податків на соціальне страхування, введення
податку на багатство; сприяння ефективній зайнятості та створення нових робочих
місць.
Ще однією ініціативою стала
глибока модернізація сфери соціального забезпечення, зокрема, перехід від «безсистемних
виплат» до адресної допомоги та соціальних послуг. Як зазначив В. Янукович, такі
ініціативи дозволять подолати соціальне розшарування в Україні, рівень якого є
найвищим в Європі, і сприятимуть відновленню соціальної справедливості [1].
Провідну роль у реалізації проголошених Президентом
соціальних ініціатив має відігравати Міністерство соціальної політики (Мінсоцполітики)
України, яке, відповідно до свого Положення, затвердженого Указом Президента
України від 6 квітня 2011 р., є головним органом
у системі центральних органів виконавчої влади з питань формування та
забезпечення реалізації державної політики у сферах зайнятості населення
соціального захисту, соціального обслуговування населення тощо [2].
Діяльність Мінсоцполітики і структурних підрозділів
органів виконавчої влади та місцевого самоврядування має базуватися на
ґрунтовному аналізі соціально-економічної ситуації в країні, стану реалізації
державних цільових програм, роботи соціальних служб тощо. Результати такого
аналізу, відповідно, повинні виступати підставою для розробки пропозицій до
чинного законодавства, затвердження соціальних стандартів, удосконалення
організаційно-правового, структурно-функціонального, матеріально-технічного
забезпечення діяльності державних органів, які займаються питаннями реалізації
державної політики у соціальній сфері.
При цьому, як виходить із соціальних ініціатив Президента
України, значну аналітичну роботу мають здійснювати і місцеві органи державного
управління соціальною сферою, зокрема щодо здійснення аналізу рівня життя
населення, стану соціального розвитку, визначення категорій громадян, які
потребують соціальної допомоги, моніторингу нагальних соціальних проблем і
розробки соціальний пропозицій для їх подолання. Таким чином,
інформаційно-аналітична робота має стати одним із провідних напрямів діяльності
органів державного управління соціальною сферою.
Література