Педагогические науки/2. Проблемы подготовки специалистов

Викладач Кобилянська І. М.

Вінницьке відділення Київського фінансово-економічного коледжу Національного університету державної податкової службиУкраїни

Використання компетентнісного підходу

для формування культури безпеки у студентів

Спрямована на підвищення комфортності діяльність людства у сучасних умовах одночасно стає потенційним джерелом формування численних шкідливих і небезпечних факторів нового середовища існування. Стрімкі темпи соціально-економічного прогресу зумовлюють зростання ризиків виникнення надзвичайних ситуацій у природній, техногенній і соціальній сферах. Кризові тенденції з глобальними небезпеками актуалізували проблеми, пов’язані з безпекою життєдіяльності. Відносна кількість загиблих в Україні до 12 разів більша ніж у інших європейських державах. За оцінкою Інституту економіки НАН України щорічні витрати внаслідок травматизму складають майже 8,5 млрд. грн. (понад 4% внутрішнього валового продукту України).

Особиста та суспільна безпека перестали бути виключно справою фахівців-професіоналів. Розвиток нового світогляду, системи ідеалів і цінностей, формування особистості, суспільства, держави і світового співтовариства безпечного типу нерозривно пов’язані з формуванням відповідної культури безпеки життєдіяльності, як основи існування й найважливішої ознаки сучасної цивілізації.

Усе це вимагає вдосконалення освітнього процесу, зокрема у вищій школі, зумовлює розробку програм підготовки фахівців, здатних кваліфіковано вирішувати завдання раціонального формування техносфери у майбутньому, що забезпечить прийнятні для людини та природних екосистем умови існування. Адже для сучасного рівня розвитку промислових і соціальних технологій вже недостатньо простого дотримання правил безпеки, оскільки наявна потреба не тільки в знаннях, уміннях і навичках забезпечення безпеки життєдіяльності, а й у практичній безпечній реалізації будь-якого виду діяльності, розуміння цілей і наслідків своїх дій для суспільства і навколишнього природного середовища. Тому, метою освітнього-виховного процесу в галузі безпеки стає формування у майбутніх фахівців мислення, заснованого на глибокому усвідомленні головного принципу – безумовності пріоритетів безпеки при вирішенні будь-яких професійних і особистісних завдань.

При вивченні циклу дисциплін з безпеки життєдіяльності («Безпека життєдіяльності», «Основи охорони праці», «Охорона праці в галузі», «Цивільний захист» студенти мають оволодіти певною системою професійних та загальнокультурних компетенцій, які й формують їх майбутню професійну спрямованість. Питанням компетентнісного підходу до підготовки майбутніх фахівців з дисциплін циклу безпеки життєдіяльності присвячені роботи Г. Гогіташвілі, Є. Желіби, В. Заплатинського, О. Запорожця, О. Кобилянського, В. Лапіна, А. Русаловського, В. Худолея та інших.

Дослідження проблеми забезпечення безпеки життєдіяльності особистості, суспільства, нації з позицій культурологічного підходу доводить, що формування культури безпеки є головним, системоутворюючим фактором становлення студента, майбутнього фахівця, повноцінного суб’єкта як особистості безпечного типу в суспільстві, що стрімко розвивається. З одного боку, культура безпеки присутня в усіх без винятку сферах життєдіяльності людини як невід’ємний компонент її повсякденної поведінки, виступаючи частиною базової культури особистості, з іншого боку, вона обов’язково присутня в усіх без винятку видах професійної культури у формі компетентності забезпечення безпеки діяльності фахівця (як запорука і гарантія безпеки в різних галузях виробничої діяльності людини). Культура безпеки зумовлює суб’єктивну готовність використовувати наявні у людини можливості (знання, уміння, навички й особистісні якості) для безпечної реалізації себе у повсякденному житті і професійному середовищі [1].

Культура безпеки орієнтована на розвиток самовизначення особистості, індивідуальних, духовних, пізнавальних здібностей, самореалізацію у процесі навчання та майбутньої професійної діяльності, що передбачає оволодіння студентами системою не тільки наукових знань, але й гуманістичних ідеалів, цінностей, переконань, заходів безпечної діяльності у надзвичайних ситуаціях природного, техногенного та соціально-політичного характеру. Її формування, як компонента педагогічного процесу, сприяє становленню особистості, яка здатна діяти в умовах небезпечних ситуації, дбати про особисту та колективну безпеку. Культура безпеки як певний стан розвитку кожної людини, соціальної групи, суспільства в цілому, потребує свого формування протягом усього життя, проте важливим етапом є процес професійної підготовки в умовах вищого навчального закладу.

Висновки

В умовах високого рівня виробничого та побутового травматизму, професійної захворюваності виникає потреба пошуку ефективних засобів покращення умов праці на виробництві, підвищення рівня безпеки в побуті. Аналіз законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці, світовий та вітчизняний досвід засвідчив, що важливим напрямком покращення рівня безпеки громадян є використання компетентнісного підходу для формування культури безпеки у студентів в процесі навчання у вищих навчальних закладах з питань охорони праці, безпеки життєдіяльності та цивільного захисту.

Література:

1. Немкова И. Н. Формирование культуры безопасности жизнедеятельности студентов в процессе профессиональной подготовки в вузе : дис. канд. пед. наук : 13.00.08 / Немкова Ирина Николаевна. - Тамбов, 2005. - 238 с.