Ваталінської
О.Ю., студентка
Миколаївський
національний університет імені В.О.Сухомлинського
Актуальність дослідження. На сучасному етапі розвитку
суспільства успішність роботи вчителя визначається не тільки методами навчання
і виховання, а більшою мірою рисами його особистості, характеру, майстерністю,
взаєминами з учнями, творчим ставленням до справи. Виконувати своє завдання на
високому рівні вчитель-логопед зможе лише в тому випадку, якщо буде безперервно
збагачуватися науковими знаннями, педагогічними вміннями, буде удосконалювати
свою особистість та педагогічну майстерність.
Водночас з
вимогами до особистості педагога суспільство висуває особливі вимоги до змісту
знань та вмінь, якими повинен оволодіти майбутній вчитель-логопед. Так, праці Ф.Н. Гоноболіна,
Н.В. Кузьміної, В.О. Сластьоніна та ін. присвячені професіографічним
дослідженням. Відомі окремі роботи Е.Н. Жукатинської, Н.Г. Петеліної,
Р.М. Султанової, присвячені формуванню професійної компетентності
вчителя-логопеда. У вітчизняній літературі з цієї проблеми представлені
дослідження Н.Г. Пахомової, В.В. Тарасун, Л.М. Томіч, Л.О. Федорович,
М.К. Шеремет та ін., які безпосередньо стосуються окремих аспектів
підготовки логопедів у ВНЗ.
Мета дослідження: теоретично обгрунтувати основні
складові змісту професійної підготовки вчителя-логопеда та його стислий виклад
у вигляді систематизованого професіографічного опису.
Як зазначає
Волкова Г.А., професійна компетентність - складне інтегративне утворення, що
включає сукупність систематизованих знань, умінь і навичок, особистісних
якостей, що визначають готовність педагога до творчого вирішення проблем освітнього
процесу [1].
Першорядне
значення для ефективності логопедичної роботи з навчання, виховання, корекції
та профілактики порушень мовлення дітей має особистість педагога, яка повинна
бути глибоко компетентною та характеризуватися наступними якостями:
гуманістична переконаність, цивільна і моральна зрілість; пізнавальна і
педагогічна спрямованість; захопленість професією, любов до дітей; вимогливість
до себе і оточуючих, справедливість, витримка і самокритичність; педагогічна
творча уява і спостережливість. [1].
У процесі
формування професійної компетентності засвоєння знань є не самоціллю, а
необхідною умовою для відпрацювання "знань в дії", тобто умінь та
навичок – головного критерію професійної готовності. Як зазначає В.О.
Сластьонін, "знання, що лежать в структурі досвіду вчителя мертвим
вантажем, не зведені в систему, залишаються нікому не потрібним
надбанням". [2].
О.Мастюкова
звертає увагу на те, що особливу значущість у роботі з дітьми-логопатами та їх
батьками здобуває строге дотримання принципів деонтології - сукупність етичних
норм і принципів поведінки працівника при виконанні своїх професійних
обов´язків. Педагогічна деонтологія містить у собі вчення про педагогічну
етику та естетику, педагогічні обов´язки та моральності. Зазначені вимоги
до особистості логопеда висувають і особливі вимоги до його професійної
діяльності [1].
Логопед
повинен володіти вмінням, проводити психолого - педагогічне обстеження з метою
визначення ходу психічного розвитку, у відповідності віковим нормам, а також:
-
методами диференціальної діагностики для визначення типу порушень;
-
методами консультування дітей і дорослих з відхиленнями в мовленнєвому
розвитку, їх батьків і педагогів із проблем навчання, розвитку, життєвого та
професійного самовизначення;
-
методами психопрофілактичної роботи, спрямованої на створення сприятливого
психологічного клімату в навчальному закладі, родині;
-
уміннями та прийомами навчання дітей з порушеннями мовлення навчальним
предметам у загальноосвітніх спеціальних корекційних закладах;
-
методами виховання дітей з мовленнєвою патологією;
-
знаннями про профілактику та методи корекції звичок, що шкодять здоров´ю,
способах захисту від несприятливого впливу соціального середовища.
На наш погляд,
вищевикладена система знань і умінь професійної компетентності вчителя-логопеда
повинна стати діагностичним еталоном, орієнтуючись на який фахівець може
будувати всю свою роботу щодо розвитку і вдосконалення власного професіоналізму
та його оцінювання.
Література:
1. Волкова Г. А. Логопедия / Г. А. Волкова. - М. : Просвещение, 1989. - 528 с.
2. Сластенин В. А. Педагогика / В. А. Сластенин - М. : Школа-Пресс, 1997. ‒ 512 с.