Дяченко О.Ф

Мариупольський державний університет

Контроль якості підготовки фахівців з вищою професійною освітою

Сучасний стан освіти в Україні характеризує особлива модель вищої професійної освіти орієнтована на здатність до самостійної діяльності майбутнього фахівця і, для розвитку затребуваних та конкурентоспроможних фахівців. В умовах швидкого доступу до великого обсягу інформації різного рівня і зміщення акценту в області професійної освіти до деяльністного підходу, в умовах якого формування міцних, систематизованих знань у вищій школі є не єдиним, а лише первинним завданням за яким передбачається формування здатності учнів до активних дій. Мова йде про процес навчання спрямований не тільки на оволодіння конкретними знаннями, але і діяльністю, способами і засобами її здійснення, що безпосередньо позначається на результатах навчання.

Контроль якості результатів навчання студентів професійної школи, характеризуючись багатогранністю і багатоаспектністю використання, виступає міждисциплінарною категорією, що є певним інтересом до цієї проблеми як з боку теоретиків, так і практиків. Важливою тенденцією, притаманною сучасній освітній системі є посилення зв'язку між контролем і навчанням. Цільові установки, що визначають результати освіти, задаються у термін вимірюваних результатів. У свою чергу, процес навчання будується таким чином, щоб активізувати навчальні та розвиваючі функції контролю за рахунок оптимізації змісту і труднощі навчальних завдань, підібраних для поточного контролю в індивідуальному режиме. Контроль набуває все більшого значення, змінюючи свій характер і поєднуючи традиційні функції по перевірці та оцінці результатів навчання з функціями управління якістю всього навчального процесу. У системі оцінювання результатів навчання відбуваються значні зміни, які характеризуються переходом до когнітивної точки зору і проявляються у зміщенні акцентів з переважною оцінки результатів навчання на компоненти процесу отримання результату, з пасивного відповіді на поставлене питання на активне конструювання змісту відповіді, з оцінки окремих, ізольованих умінь на інтегровану і міждисциплінарну оцінку.

Відбувається значне посилення уваги на формуванні міжпредметних знань, умінь перенесення знань з одного предмета на інший і загальнонаукових умінь. При контролі якості результатів навчання дещо видозмінюється значення зв'язки «знає». Замість колишнього пріоритету «знаниевого», алгоритмічного компонента дій пріоритет переходить до вміння застосовувати знання - «компетенція».

На тлі постійно зростаючої ролі тестів прийшло усвідомлення обмеженості кількісних методів, завдяки чому в педагогічному контролі стала розвиватися так звана змішана методологія, що будується на поєднанні кількісних і якісних оцінок. Відповідно з'явилося нове покоління вимірників, які забезпечують разом з традиційними засобами контролю і тестами багатовимірні автентичні (комплексні, багатогранні) оцінки, що охоплюють результати навчальної діяльності в освітньому закладі, і у позанавчальний час. Пріоритет статичних оцінок, які фіксують рівень підготовленості учнів в момент контролю, змінився останнім часом переважанням динамічного аналізу змін якості підготовленості студентів, заснованого на повсюдно розроблюваних і впроваджуваних системах моніторингу якості освіти. Серед нових видів вимірників, що використовуються в сучасній контрольно-оцінної практиці що направлені на виявлення позитивної динаміки зміни підготовленості, активності учнів у засвоєнні знань, розширення набору компетенцій, а також ступеня засвоєння комунікативних та інтелектуальних умінь особливою популярністю користуються нові комп'ютерні технології, спрямовані на автоматизацію процесу поточного і підсумкового контролю на основі використання програмно-інструментальних засобів. Нерідко контролюючі програми поєднуються з навчальними, використовуючи при цьому діалог викладача і студента для перевірки і корекції навчальної діяльності за допомогою додаткової інформації, що компенсує виявлені прогалини в знаннях учнів. Звичайно інноваційні підходи до контрольно-оцінної практиці, передбачають орієнтованість на різного виду вимірники не зводяться лише до поданими формами. Якщо вивчати дане питання на місцях - тобто контрольно-оцінну практику окремо взятого навчального закладу, буде виявлено чимало цікавих і перспективних ідей і педагогічних технологій для різнорівневої освітньої практики. Сучасні інструментальні техніки для контролю і оцінки знань підтримують різні форми завдань, дозволяючи реалізувати сценарії проведення контролю з використанням тексту, нерухомих і анімованих зображень, звуків, відео і т.д. Віддаючи перевагу тим чи іншим інновацій, потрібно завжди прагнути до багатогранної оцінки якості результатів навчання і розуміння доцільності використання нововведень в навчальному процесі. Наприклад, інформація, отримана про підготовленості студента за допомогою засобів автоматизованого контролю, повинна обов'язково підкріплюватися додатковими даними про особливості його пам'яті, уяви, мислення та мовлення.