Осадець Микола Манолієвич

Особливості підготовки жінок-футболісток

Чернівецький національний університет імені Ю. Федьковича

На сучасному етапі розвитку спорту футбол, якому притаманне виконання динамічної роботи змінної інтенсивності, непередбачувана зміна ігрових дій та пауз між ними, нерівномірність фізичних та психоемоційних навантажень під час однієї гри, перетворився на важливий чинник загальнолюдських зв’язків [1; 5]. Характерною особливістю сучасного футболу є широке залучення до нього жінок. Водночас система спортивної підготовки жінок-футболісток усе ще перебуває в процесі удосконалення, оскільки її необхідно будувати з урахуванням біологічних особливостей жіночого організму, найважливішою з яких є гормональна перебудова впродовж оваріально-менструального циклу [3].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Впродовж останніх десятиріч у футболі відбулися суттєві кількісні та якісні зміни – він став швидкісним, жорстким, наступальним, прагматичним і раціональним, в якому постійно зростають фізичні, психологічні та інтелектуальні навантаження [2].

Тривалий час футбол залишається чи не найпопулярнішим видом спорту. Як спортивна гра, він вимагає всебічної підготовки гравців, оскільки, потребує виконання динамічної роботи перемінної інтенсивності з нерівномірними навантаженнями під час гри. Проте вимоги жіночого футболу потребують на сьогоднішній день розвитку та вдосконалення не тільки існуючих методик тренувань, але й пошуку нових концептуальних підходів, які можуть полягати у раціональному використанні фізіологічних особливостей жіночого організму впродовж оваріально-менструального циклу.

У дослідженні брали участь студентки 18-20 років, члени жіночої збірної національного університету імені Ю. Федьковича м. Чернівці. В обстежуваних визначались наявність та особливості змін ЕКГ, респіраторної системи, основних морфофункціональних показників, фізичної працездатності та спеціальної підготовленості після кожної фази оваріально-менструального циклу.

Окрім того, досліджувалась ігрова діяльність футболісток. Аналіз відбувався шляхом перегляду відео- та мультимедійних записів проведених матчів з наступним визначенням кількості виконаних техніко-тактичних дій, їх точності та надійності (% браку). На основі отриманих результатів та даних наукової та науково-методичної літератури були розроблені диференційовані підходи до тренування жіночої футбольної команди на різних етапах підготовчого періоду з урахуванням можливостей жіночого організму впродовж оваріально-менструального циклу.

Критеріями ефективності диференціації підходів були зміни рівня загальної фізичної працездатності, показників спеціальної підготовленості та ефективності ігрової діяльності.

Як показали наші дослідження, провідними системами організму футболісток у першій фазі оваріально-менструального циклу є центральна гемодинаміка та респіраторна система, якій притаманний високий рівень адаптації до фізичних навантажень. Серцево-судинна система характеризується значними потенційними можливостями та економізацією роботи міокарда. Під час І фази оваріально-менструального циклу організм футболісток диспонує доволі високою потенційною здатністю до фізичних навантажень.

У другій фазі оваріально-менструального циклу серцево-судинна система футболісток здатна витримувати значні фізичні навантаження, але компенсаторні можливості міокарду недостатні. Оскільки фізична працездатність зумовлена станом серцево-судинної системи, недостатній розвиток компенсаторних можливостей міокарда вказує на те, що у ІІ фазі організм футболісток здатний витримувати інтенсивні, але короткочасні фізичні навантаження.

Під час третьої фази оваріально-менструального циклу компенсаторні механізми міокарда напружені. Про слабкість серцево-судинної системи у цій фазі циклу свідчить велика кількість кореляційних взаємозв’язків між елементами ЕКГ та центральної гемодинаміки. Респіраторна система недостатньо адаптована до фізичних навантажень, функціонування дихальної мускулатури малоефективне. Загалом адаптаційні та компенсаторні можливості організму футболісток невеликі.

У четвертій фазі ОМЦ серцево-судинна система футболісток має значні потенційні та адаптаційні можливості, функціональна готовність дихальної системи до фізичних навантажень є найвищою за весь оваріально-менструального циклу. Це робить організм футболісток добре пристосованим до тривалих та значних фізичних навантажень.

У V фазі ОМЦ для забезпечення діяльності міокарду необхідне включення додаткових регуляторних механізмів. Можливості міокарду незначні, респіраторна система має низьку функціональну готовність до фізичних навантажень, швидке виснаження резервів. Отримані дані дають підставу вважати V фазу циклу «найслабшою» [1, 2, 3].

Таким чином, під впливом жіночих статевих гормонів діяльність основних систем організму жінок- футболісток циклічно змінюється. Зумовлені цим періодичні коливання його потенційних, адаптаційних та компенсаторних можливостей створюють передумови для диференціації тренувальних навантажень відповідно до функціональних можливостей організму у кожній фазі оваріально-менструального циклу та відповідно до завдань кожного етапу підготовчого періоду.

Підбір обсягу, інтенсивності і спрямування навантаження відбувалося з урахуванням виявлених функціональних можливостей футболісток 18-20 років у різні фази оваріально-менструального циклу та відповідно до завдань кожного етапу підготовчого періоду. Підготовчий період в теорії і практиці футболу поділяють на три етапи: загально-підготовчий, спеціально-підготовчий, передзмагальний.

Основними завданнями загально-підготовчого етапу було підвищення рівня загальної фізичної підготовленості футболісток, збільшення потенційних і резервних можливостей їхнього організму, формування необхідних техніко-тактичних навичок і розвиток психологічних якостей, підвищення здатності долати значні навантаження. Навчально-тренувальні заняття на даному етапі були спрямовані на різнобічну підготовку; більшість часу приділяли засобам з розвитку витривалості, швидкісно-силових якостей, гнучкості, координації рухів. Застосовували специфічні (35%) і неспецифічні (65%) тренувальні засоби.

Під час першої (менструальної) фази оваріально-менструального циклу тренувальні навантаження футболісток мали переважно підтримуючий характер. З цією метою використовували засоби комплексного впливу у щадному режимі. Обмежували виконання вправ для черевного пресу, з натужуванням, вправи для великих груп м’язів (тулуба, стегон), стрибки.

У другій (постменструальній) фазі циклу потенційні функціональні можливості кардіореспіраторної системи та організму в цілому – значні. Використовували засоби, які сприяли розвитку швидкісних та швидкісно-силових якостей, швидкісної витривалості, спритності, гнучкості.

Під час овуляції (ІІІ фаза) функціональні можливості організму зменшуються. Тренувальні заняття мали переважно підтримуючий характер. Застосування вправ, які сприяли розвитку швидкісно-силових якостей та різновидів витривалості здійснювали з застосуванням середніх навантажень. Не рекомендували виконання вправ для черевного пресу, вправи з натужуванням, стрибки. Домінували вправи з техніко-тактичної спрямованості.

У постовуляторній (IV) фазі циклу функціональні можливості футболісток досить високі. У процесі навчально-тренувальних занять акцент здійснювали на використання вправ, що сприяли розвитку силових та швидкісно-силових якостей, швидкісної витривалості, спритності, координації; застосовували вправи з обтяженнями, стрибки. Використовували методи безперервної та інтервальної вправ. Навантаження були субмаксимальної та максимальної інтенсивності зі спрямованістю занять на удосконалення фізичної та техніко-тактичної підготовленості.

Передменструальна (V) фаза характеризується значним зниженням функціональних можливостей організму, тому використовувались засоби підтримуючого впливу у щадному режимі. Не застосовували значних навантажень, стрибків, різких рухів, падінь, вправ з обтяженням, та натужуванням.

Підготовка на спеціально-підготовчому етапі скеровувалась на забезпечення високого рівня змагальної діяльності у контрольних іграх. Велика увага приділялась розвитку швидкісно-силових якостей, удосконаленню техніко-тактичної майстерності. Основними завданнями етапу було подальше підвищення рівня функціональних можливостей організму, вдосконалення набутої техніки володіння м’ячем, засвоєння нових тактичних варіантів взаємодії між гравцями. Навантаження були спрямовані переважно на вдосконалення швидкісно-силових якостей та швидкісної витривалості. Інтенсивність техніко-тактичних вправ впродовж етапу зростала. Частка засобів спеціальної підготовки в обсязі тренувальних навантажень становила 60%, неспеціальної – 40%.

Передзмагальний етап підготовки будувався з урахуванням специфіки майбутніх змагань. Основними завданнями етапу було вдосконалення спеціальної фізичної підготовленості та техніко-тактичної майстерності в умовах, наближених до ігрових. Переважно застосовувались техніко-тактичні вправи з чітко визначеними завданнями (обмежена кількість дотиків при передачах м’яча, передача м’яча обов’язково низом, використання елементів персональної, зонної та комбінованої опіки суперниць, тощо). Частка застосування специфічних вправ – 70%, неспецифічних – 30%.

Отже, у підготовчому періоді тренування футболісток проводили з урахуванням фаз ОМЦ та згідно із завданнями кожного з етапів. На загально-підготовчому етапі збільшувалася частка неспецифічних засобів підготовки, координаційна складність вправ висока, інтенсивність навантажень – помірна. На спеціально- підготовчому етапі збільшувалася частка засобів техніко-тактичного спрямування, зростала частка специфічних засобів, тривалість занять зменшувалася. На передзмагальному етапі суттєво збільшувалося використання специфічних засобів тренувань, збільшувалась частка засобів техніко-тактичного характеру та зростала кількість теоретичних занять з елементами ідеомоторного тренування, інтенсивність навантажень зменшувалась [4].

Впровадження диференційованих підходів до тренувань сприяло збільшенню на 13,36% загальної суми виконаних техніко-тактичних дій. Результати дослідження свідчать, що за час педагогічного експерименту відбулися позитивні зміни. Про підвищення їх точності та надійності свідчить виразна тенденція до покращення тактичної взаємодії між гравцями (зросла на 12,1%), а відсоток браку при їх виконанні зменшився на 18,37%.

Доведено, що на різних етапах підготовчого періоду футболісток у слабких (І, ІІІ та V) фазах ОМЦ необхідно зменшувати інтенсивність та обсяг техніко-тактичної підготовки, координаційну складність тренувальних завдань, виключати вправи з натужуванням. У І фазі ОМЦ доцільно розвивати гнучкість, підвищувати потенційні можливості організму. У "сильних" фазах ОМЦ (ІІ та ІV) інтенсивність тренувань необхідно підвищувати, особливо під час ГУ фази, коли адаптаційно-компенсаторні можливості організму є найбільшими, що враховувалось нами при диференціації підходів до тренувальних навантажень.

1.Будзин В. Р. Особливості взаємозв’язків між показниками функціонального стану організму футболісток у різні фази специфічного біологічного циклу / 2.Годик М. А. Физическая подготовка футболистов / М. А. Годик. - М. : Терра-Спорт, Олимпия Пресс, 2006. - 272 с.

3.Городниченко Э. А. Медико-биологические особенности спортсменок / Э. А. Городниченко, И. У. Канаева. – Смоленск : [б. и.], 1983. – 34 с.

4.Иорданская Ф. А. Морфофункциональные возможности женщин в процессе долговременной адаптации к нагрузке современного спорта / Ф. А. Иорданская // Теория и практика физической культуры. – 1999. – № 6. – С. 43-51.

5.Лисенчук Г. А. Управление подготовкой футболистов / Г. А. Лисенчук. – К. : Олимп. литература, 2003. – 272 с.