Педагогические науки / 5. Современные методы преподавания

Устименко О. М.

Київський національний лінгвістичний університет, Україна

Засоби формування іншомовної компетентності у монологічному мовленні в учнів загальноосвітніх навчальних закладів

 

З метою формування іншомовної компетентності у монологічному мовленні (КММ) у навчальному процесі використовуються практично всі основні та допоміжні засоби навчання іноземних мов і культур: як для вчителя, так і для учня (нетехнічні й технічні). Всі засоби, що застосовуються для навчання монологічного мовлення (ММ), мають створювати іншомовне середовище, забезпечуючи функціонування ММ учнів, мотивувати їх до навчання, сприяти їхній усвідомленій і творчій активності, забезпечувати навчальний процес необхідною наочністю, відповідати вимогам індивідуального і диференційованого підходів до викладання іноземних мов і культур. Засоби формування КММ повинні полегшувати процес навчання ММ як для учнів, так і для вчителя на всіх етапах. Слід пам’ятати, що використання засобів формування КММ має бути методично доцільним, відповідати поставленим цілям і завданням. Головна мета застосування засобів формування іншомовної КММ – сприяти раціональному засвоєнню знань та інтенсивному розвитку навичок і вмінь ММ.

У навчанні учнів створювати іншомовні монологічні висловлювання широко застосовуються такі технічні аудитивні, візуальні та аудіовізуальні засоби, як фонограма, відеограма, відеофонограма. Їх можна використовувати в якості зображальних, вербальних і комбінованих опор та як джерела інформації і стимул для спілкування у монологічній формі. Рекомендуються такі форми роботи: співвіднесення аудіо-/відеоряду з текстом; прогнозування тематики і змісту відеофрагменту, переглянутого без звуку; прогнозування тематики і змісту сюжету наступного аудіо-/відеоряду; опис подій, їх місця та часу, предметів, зовнішності дійових осіб, їхніх вчинків та взаємовідносин у відповідності до прослуханого/переглянутого фрагменту; переказ одного або декількох слайдів (епізодів); коментування сприйнятої аудіо-/відеоінформації; озвучування учнями одного з мовців з прослуханого/переглянутого фрагменту; передавання сюжету фільму від імені одного з персонажів; побудування висловлювання на основі почутого тексту, переглянутих слайдів, телепередачі, відеофільму та ін.

Наведемо приклад завдання для розвитку вмінь ММ на основі відеофонограми:

Ти – автор сценарію фільму, в якому багато епізодів, коли актори нічого не говорять. Передай від імені герою фільму його думки у цій „німій”сцені.

Технічні засоби навчання ММ допомагають інтенсифікувати процес формування КММ. Лінгафонні кабінети надають змогу організувати одночасні монологічні висловлювання учнів, комбінуючи різні форми роботи, полегшуючи процес управління і контролю іншомовленнєвої діяльності учнів на уроці. Обладнання таких кабінетів дозволяє учням записати своє ММ на носій, прослухати запис і порівняти зі зразковим. Записування вчителем на аудіо-/відеоплівку монологічних висловлювань учнів надає змогу здійснювати контроль рівня сформованості КММ, аналізувати навчальні досягнення учнів і розробляти ефективні способи їх покращання.

Мультимедійні навчальні програми спрямовані головним чином на розвиток самостійної діяльності учнів в оволодінні ММ. Крім того, для підвищення рівня автономії учнів у рамках опанування ММ вагомого значення набуває проектна робота – при підготовці проектних завдань учні все частіше звертаються до ресурсів Інтернету, який виступає джерелом інформації для учнівських доповідей та презентацій. Проте не варто витрачати аудиторний час на завдання, які потребують самостійної, індивідуальної, пошукової праці. Робота учнів в Інтернеті повинна, в основному, проходити за межами класних занять з ІМ.

З нетехнічних засобів навчання ММ широко використовується наочність – зображальні, вербальні, комбіновані опори (класифікація за способом презентації матеріалу). У ролі зображальних опор виступають окремі малюнки, слайди, тематичні й сюжетні картини, композиції на магнітній дошці, кодограми тощо. До вербальних опор відносяться підстановчі таблиці, логіко-синтаксичні й структурно-мовленнєві схеми, денотатні (ментальні) мапи, ключові слова і словосполучення, прості й розгорнуті плани, друковані тексти, фонограми тощо. Опори допомагають створити навчально-мовленнєву ситуацію, варіювати її та, відповідно, мовлення учнів.

 Крім того, до нетехнічних засобів навчання, точніше до матеріалів та прийомів навчального процесу, які допомагають учителю організувати ефективне формування іншомовної КММ, а учням – ефективно оволодіти ММ, відносяться також комунікативні (мовленнєві) ігри для розвитку усного ММ. Наприклад:

Гра «Снігова грудка». Учитель пропонує певну тему для майбутнього монологічного висловлювання і сам говорить перше речення. Кожний учень повинен придумати наступне речення, яке має бути логічним завершенням попереднього, щоб утворювався зв’язний текст.

Гра «Прислів’я». Учням подаються прислів’я іноземною мовою і пропонується знайти їх еквіваленти. Потім учні мають створити розповідь, підсумком якої буде запропоноване прислів’я.

У навчанні ММ застосовуються також ігри з використанням прийому драматизації (simulation): відтворення прочитаних текстів/сюжетів книжок для домашнього читання/побачених фільмів, імпровізовані вистави на задану тему чи за запропонованою проблемою, вербалізації пантомім, рольові ігри тощо.

Наведемо приклади рольових ігор.

Приклад 1. Завдання: Ти – кінорежисер. Тобі потрібна актриса на головну роль. Опиши її зовнішність.

Приклад 2. Завдання: Ти – відома голлівудська зірка. Ти тільки що повернувся з Києва. Поділися зі своїми друзями враженнями про це місто.