Философия/6. Философия науки
асистент кафедри українознавства Саранча В. І., студент
Савінцев М. М.
Кременчуцький національний університет імені М.
Остроградського, Україна
Основи діагностування інформаційної
війни за результатами проведеної дискусії
Одним з
головних пріоритетів України є прагнення побудувати орієнтоване на інтереси
людей, відкрите для всіх і спрямоване на розвиток сучасне інформаційне
суспільство, в якому кожен міг би створювати і накопичувати інформацію та
знання, мати до них вільний доступ, користуватися і обмінюватися ними, щоб
надати можливість кожній людині повною мірою реалізувати свій потенціал,
сприяючи суспільному та особистому розвитку та підвищуючи якість життя[1]. Однак одним із найгостріших і найактуальніших бар’єрів на шляху до
досягнення цієї мети виступає інформаційна війна, характер
ведення якої активно зарекомендував себе у різних сферах діяльності людини, у
тому числі в процесі проведення дискусій різного характеру.
Об’єкт дослідження: інформаційна війна як інструмент
впливу на свідомість слухачів.
Предмет дослідження: основні аспекти і напрями впливу
інформаційних процесів і переконань на формування оптимальних для виступаючих
соціальних установок у членів аудиторії.
Мета дослідження: розкрити сутність поняття
«інформаційна війна»; визначити ступінь оперативності й ефективності його
застосування в умовах інформаційно насиченого конфлікту; проаналізувати засоби
ведення інформаційної війни на мікрорівні.
Завдання дослідження: досконало проаналізувати основні
аспекти і напрями ведення і діагностування інформаційних війн у межах
дискусіювання; з’ясувати сутність понять інформаційної війни, діагностування,
дискусія, інформаційний ключ і виявити характер зв’язку між ними.
Актуальність
дослідження полягає у тому, що інформаційна війна не лише впливає на формування
соціальних установок слухачів, а й активно використовується при
експериментальних дослідженнях щодо організації дискусій у наш час.
Інформаційна
війна – це «…масоване просування вигідної інформації і замовчування невигідної…»[2]. Метою її використання на дискусіях виступає передача певної кількості
інформації для завоювання максимального ступеня довіри з боку всієї аудиторії,
зважаючи на кількість цієї аудиторії. Відомий китайський мислитель Сунь Цзи у
своєму трактаті «Искусство войны» визначив сутність інформаційної
війни таким чином: «…самая
лучшая война – разбить замыслы противника; на следующем месте – разбить его
союзы; на следующем месте – разбить его войска. Самое худшее – осаждать
крепости»[3].
При цьому діє
принцип: чим більше інформації виступаючий передає аудиторії, тим більше
відсоток довіри він розраховує отримати. Оскільки виступ обмежений часом, то
паралельним завданням виступає передача якомога більшої частини інформації, яка
спрямована на завоювання підтримки якомога більшої кількості аудиторії.
Під час
проведення політичних дискусій кожен з учасників виступу, використовуючи ті чи
інші методи PR, намагаються якомога зручніше і вигідніше для себе висвітлити
свої погляди і позиції: кожен з них завдяки наведеним аргументам переконати в
істинності своєї думки і хибності поглядів свого опонента, а публіка, яка
слухала й оцінювала їх, отримує набагато більший обсяг інформації, ніж від
доповіді кожного з виступаючих окремо. При цьому вони розголошують або може
розголошувати лише ту інформацію, яка є максимально вигідною для нього й
утопічною для його опонентів. Той, хто застосовує інформацією, не лише здобуває
перемогу над своїми опозиціонерами, а й здобуває перевагу над поглядами
слухачів. Як наслідок, аудиторія отримує максимум інформації, і інформаційне
протиборство поступово завершується. Цей принцип спрацював, зокрема, на
політичному ток-шоу «Шустер LIVE», коли результати голосування публіки
щодо конкретної проблеми ще до початку її обговорення не завжди відповідає висновкам
голосування після його завершення.
Звідси протистояння
поглядів хоч і здатне розпочати інформаційну війну, проте воно водночас
виступає й інструментом її подолання. Схематично цей складний процес відображено
на рисунку 1:
Рис. 1. – Вплив
інформаційної насиченості на інформаційну війну
На малюнку наявні
2 графіки: AS, що показує характер інформаційного протиборства, і BN,
призначеного для відображення кількісного показника інформації, отриманої
аудиторією у процесі дискусії. Звідси у міру сприймання публікою
розповсюджуваної інформації досягатиме свого завершення безпосередньо і сам
процес інформаційної війни. Точка С – це той час дискусії, в якому кількість утаємничених,
або прихованих, відомостей й обсяг отриманих є однаковими.
Споживча
інформація – це так званий «інформаційний ключ», який необхідно використати для
активації підтримки своїх думок і поглядів з боку аудиторії. До основних
аспектів діагностування результатів проведення інформаційної війни відносять:
аналіз відомостей, які було передано для завоювання підтримки з боку публіки;
аналіз наявних результатів; визначення ступеня невідповідності бажаних
результатів від очікуваних і причин її виникнення. Всі вони вивчаються у
процесі проведення таких етапів, або дій.
Розрахунок
формули інформаційної війни виражається у чотирьох етапах. Перший етап
спрямований на визначення загального об’єму інформації, який отримує публіка.
Оскільки вона споживає певну кількість інформації, то і кожен з її членів
отримає саме цей об’єм інформації, а значить кількість переданих відомостей (M) припадає як на одного слухача,
так і публіку в цілому. Адже виступаючий враховує думку не всієї публіки, а
кожного з присутніх в ній для визначення відсотка його підтримки.
Другий етап
характеризується розрахунком відсотка підтримки поглядів виступаючого з
аудиторії. Для цього варто провести голосування «за» і «проти». Нехай це буде
34 %.
Третьому етапу
притаманне з’ясування об’єму інформації, необхідного для завоювання підтримки і
довіри 34 % слухачів. Оскільки ми враховуємо думку конкретно кожного з присутніх
в публіці, то сукупність всієї спожитої ними інформації становить 100 %, тоді
як нам треба визначити кількість такої інформації, одержаної 34 % слухачів.
Звідси треба 34 % помножити на об’єм інформації і поділити на 100 %. При цьому 100 % – це загальна кількість членів публіки.
Далі ми повинні знайти ступінь відхилення (різницю) між обсягом відомостей, спрямованого
на отримання бажаного результату (замість 100 % є лише 34 %), й обсягом, що
відповідає даним показникам (34 %, що вирахувані з цих 100%).
У загальному
вигляді формула відхилення наявного результату від бажаного в умовах
інформаційної війни є такою:
Де І –
«ступінь відмінності»; М – кількість інформації, розрахованої на передачу
аудиторії; f – відсоток кількості слухачів, що підтримують погляди виступаючого
й отриманий в процесі голосування «за» і «проти», %; 100 % – це загальна
кількість слухачів, %.
Четвертий етап
включає пошук обсягу інформації, що потрібний для здобуття підтримки з боку 100
% слухачів. Оскільки наявні показники становлять 34 %, то треба обсяг переданої
інформації помножити на 100% і поділити на ці 34 %. Потім знаходимо межі
відмінності між бажаним і отриманим результатами переданої інформації для 100 %
слухачів, як ми це робили на третьому етапі
для 34 %.
Однак
необхідність виконання цих дій виникає не завжди. Так, якщо наявний рівень
підтримки думок виступаючого становить 100 %, то останні три етапи будуть
зайвими. Дана формула діагностування хоч і
не гарантує досягнення бажаного результату в інформаційній війні, однак
допомагає проаналізувати різні напрями і характер її розвитку з урахуванням тих
чи інших умов і стимулів, а також на базі цього розробити ефективну стратегію
управління нею у майбутньому.
Таким чином,
становлення і розвиток аспектів ведення і діагностування реалізації
інформаційного протиборства носить складний багатогранний характер. Нині в
умовах інформаційної насиченості важливим напрямом роботи у сфері управлінської
діяльності хоч і виступає розробка і впровадження ефективних методів впливу на
людину з метою завоювання її підтримки у досягненні поставлених цілей, проте
базовими критеріями були і залишаються наявність як самої інформації, так і її
властивостей.
Література:
1. ЗАКОН УКРАЇНИ «Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в
Україні на 2007-2015 роки» [Електронний ресурс] / Верховна Рада України. –
Електронні дані (1 файл). – К. : Парламент.
вид-во, 2007. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/rada/show/537-16. –
Назва з екрану.
2. Інформаційна війна [Електронний ресурс] / ООО «Олбест». – Електронні дані (1 файл). – [М.] : ООО «Олбест». – Режим доступу :
http://otherreferats.allbest.ru/journalism/00123061_0.html. – Назва з екрану.
3. Сунь-цзы, Трактат о военном искусстве [Текст] / перевод. Н. И. Конрад. –
[М.] : ООО «Издательство АСТ», 2002. – 558 с. – ISBN 5-17-010705-6.