Наталя Цвілюк

Науковий керівник: к.г.н. Кізюн А.Г

Вінницький торговельно -  економічний інститут КНТУ

 

ФІЛОСОФІЯ ТУРИЗМУ, ЯК ОДНА ІЗ ОСНОВНИХ КОНЦЕПЦІЙ ТУРИЗМОЛОГІЇ

 

Передумовою створення туризмології є тенденція аналізу розуміння туризму як індустрії мандрівок та відпочинку і надання цьому понятті людського виміру. Таке тлумачення передбачає знання цілого ряду аспектів світоглядного, культурного, пізнавального, етичного, комуніка­тивного як специфічного соціального інституту так і феномену загальнолюдської культури.

 В  аспекті туризмологічного знання головним є не готель, кемпінг, туроператор, турагент, а людина, яка мандрує. Звідси, людина яка мандрує - це не просто споживач туристичного продукту, який пересуває­ться у просторі і в часі, а особистість, яка під час мандрівок, поїздок, походів спілкується із світом природи й культури інших народів, людей. Структуру загальної теорії туризму включає такі концепції, як філософія туризму, географія туризму, історія туризму, економіка туризму, соціологія туризму, педагогіка туризму, психологія туризму тощо[1].

На думку О. Любіцевої «теоретико-методологічні положення туризмології повинні включати розробку філософських засад, принципів та підходів до різнобічного вивчення туризму як явища, спираючись на наявні досягнення галузевих наукових дисциплін, які займаються розробкою певних напрямків (аспектів) функціонування туризму» [3].

Сучасні досягнення філософської науки свідчать про те, що діапазон використання філософських визначень у різних сферах людської діяльності суттєво розширився. Особливо помітно це у такій філософській галузі, як соціальна філософія. Отже, філософія туризму як раз потрапляє до сфери соціальної філософії.

На думку І.А. Зязюна «туризмологія» має базуватися на таких філософських принципах:

-         гуманізмі;

-         натуралізмі;

-         науковості;

-         національної ідеї;

-         традиціоналізмі;

-   загальнолюдських цінностях. [2].

Основним предметом обговорення у філософії туризмології за І.А. Зязюном мають бути найзагальніші підходи до туризму: місце та роль туризму в культурному універсумі життя; розуміння людини й ідеалу освіченості та вихованості на зразках національної та світової культури; вплив туризму на культурну свідомість, соціально-гуманістичну та філософсько-світоглядну культуру людини тощо.

Можна стверджувати, що існує коло проблем у туризмології, які аналізуються лише філософськими засобами і про які можна говорити передусім мовою філософських понять.

За допомогою   теоретико-методологічних засад філософії  туризму можна  визначити систему методологічних принципів та цінностей, що задають спосіб бачення реальності туризму. По-друге,за допомогою філософії туризму узагальнено закономірності, закони, що визначають спрямування деяких функціональних понять туристської теорії, що дало можливість обґрунтувати основні положення теорії туризму. По-третє, обґрунтовано «загально прийняті зразки», які передбачають реалізацію завдань туризму, що забезпечують його функціонування [2].

Визначення філософських підвалин туризмології, дало можливість трактувати її як науковий напрямок, в межах якого сполучаються різноманітні дослідження туризму як суспільного явища.

Філософія надає можливість глибокого й комплексного аналізу сутності туризму, його гуманістичних, праксеологічних та організаційно-управлінських функцій. Важливі галузі: філософія, соціальна філософія, етика та естетика туризму.

Філософія туризму, як і будь-яка інша теоретична рефлексія, прагне насамперед з'ясувати сутність туризму у понятійний спосіб, представити її категоріально, концептуально. Це досить складно, адже туризм настільки багатобічне явище суспільного життя, що його неможливо однозначно визначити. За своєю природою туризм є мультидисциплінарним, багатофакторним явищем. Його можна представити як ланцюг, який пов'язує такі поняття, як інфраструктура, гостинність, свобода пересувань, якість турпродукту, - від якості кухні, до якості навколишнього середовища, підготовки кадрів, транспорту, ефективності комунальних служб, служби безпеки туристів. Туризм водночас виступає як галузь господарства, складний міжгалузевий комплекс, де формується і реалізується туристський продукт, як вид економічної діяльності, як самодіяльність людей, їх спосіб життя, своєрідне хобі[4].

Відбиття явища туризму у специфічний філософський спосіб зумовлює те, що філософія туризму виступає як своєрідна соціально-філософська феноменологія. Її об'єктом є суспільство як "життєвий світ" людини, як джерело її культурного досвіду, який вона набуває в результаті комунікативної дії зі світом культури, з досвідом Іншого та Інших (інтерсуб'єктивність та міжсуб'єктна комунікація).

Філософія туризму – це, насамперед, філософське розуміння людини, яка  перебуває в «обіймах» чи «полоні» туристських подій. В аспекті філософії туризму головним об’єктом  туризмології є  особистість, що подорожує, світ її інтересів, бажань, прагнень, ціннісних орієнтирів.

Основне завдання філософії туризму полягає в тому, щоб насамперед визначити  його сутність у понятійний спосіб, представити його категоріально,  концептуально.

Основними катгоріями філософії  туризму виступають такі поняття:

«Вихід за межі»,«Зустріч»,«Дорога» (Шлях), «Дім», «Вибір» ,«Спілкування», «Свобода»,«Відповідальність» .

Значимою категорією є «Зустріч». Протягом навіть нетривалої подорожі турист постійно перебуває у «обіймах зустрічі» з незнайомими людьми, ландшафтними особливостями маршрутів пересування, визначними речами тощо [4].

Туризм є феноменом загальнолюдської  культури, засобом самореалізації людини. В рамках туристичних подорожей і пригод знаходять вихід найсуттєвіші мотивації людської поведінки – віковічне прагнення до с особистісного «освоєння» світу, забезпечення потреб у відпочинку і розвагах. В процесі подорожей змінюються не лише навколишні краєвиди, змінюється і сама людина, перетворюючи отриманні знання і враження у надбання власної духовної культури.

Отже, основним предметом обговорення у філософії туризмології є найзагальніші підходи до туризму: місце та роль туризму в культурному житті;  розуміння людини й ідеалу освіченості та вихованості на зразках національної та світової культури;  вплив туризму на культуру людської свідомості, соціально-гуманістичну та філософсько-світоглядну культуру людини тощо.

 

 

Список використаних джерел:

1. Басюк Д.І. Основи туризмології: навчально- методичний посібник. – Кам'янець - Подільський: Аксіома, 2005. – 204 с.

2. Зязюн І. А. Філософія туризмології /  І.А. Зязюн // Філософія туризму: [навч. посіб.]. – К.: Альтерпрес, 2004. – С. 174–177.

3. Любіцева О. О. Ринок туристичних послуг (геопросторові аспекти) / О.О.Любіцева - К.: "Альтерпрес", 2006. - 436 с.

4.ПазенокВ.С. Філософія туризму: навч. посіб. / В.С.Пазенок, В.К.Федорченко- К.: Кондор, 2004. - 268 с.