Коваль Ганна Юріївна

студентка III курсу Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого»

 

УКРАЇНА В ПОШУКАХ ОПТИМАЛЬНОЇ МОДЕЛІ ДЕМОКРАТІЇ

 

Демократія – це політичний режим, за якого єдиним легітимним джерелом влади в державі визнається її народ. При цьому управління державою здійснюється народом як безпосередньо, що є прямою демократією, так і опосередковано через обраних представників, що є представницькою демократією.

Україні властиві найбільш характерні інститути демократії, такі як поділ влади, виборність державних органів і посад, плюралізм, гласність, рівноправність громадян, автономія громадських організацій, існування системи стримувань і противаг, участь населення в діяльності державних органів та прийнятті ними рішень тощо. Проте не кожен із цих принципів виконується в тому обсязі, котрий необхідний для побудови успішної демократичної держави.

На сучасному етапі демократичним перетворенням в Україні властиво те, що, з одного боку, народовладдя є символом жаданого майбутнього, а з іншого українські реалії не дозволяють побудувати успішну демократичну державу.

Однією зі складових динамічного розвитку демократії має бути певна політична дисципліна народу й достатній рівень політичної культури. Саме тому для сьогоднішньої України важливим є розуміння громадянами сутності головних принципів демократії, усвідомлення бажання жити згідно з ними з усією повнотою відповідальності, без постійної опіки всесильної влади.

Політичний режим є демократичним тільки в разі, якщо він представляє інтереси широких верств населення. Політична еліта повинна правити в інтересах більшості суспільства, а не для вигоди привілейованої меншості. Демократія повинна виходити з цінності кожної людини.

Як переконує досвід багатьох країн Заходу, рух до демократії можливий тільки шляхом обмеження влади, а рушійною силою й принциповим носієм цього обмеження завжди був середній клас, який формується внаслідок фундаментальних соціально-політичних і економічних перетворень. Тобто майбутнє демократії в країні пов’язане також і з розвитком економіки. Низький відсоток середнього прошарку суспільства, малозабезпеченість більшої частини населення є однією із головних економічних перешкод демократичного розвитку сучасної України.

На підставі аналізу деяких проблем українських реалій можна запропонувати концептуальну модель демократизації українського суспільства, яка повинна мати такі складові: високий соціально-економічний рівень розвитку держави, економічну стабільність, переважання середнього класу;  активний розвиток громадянського суспільства та зниження рівня віддаленості влади від громадян; сприйняття демократії як цінності більшістю громадян та порівняно високий ступінь їхньої політичної освіченості, що дає людям можливість робити свій вибір свідомо, на основі знань і раціонального розрахунку; політична еліта, що сповідує демократичні цінності; досягнення консенсусу між різними політичними силами. Важливе значення має також набуття політичними інститутами демократичного змісту, здійснення ними реальної демократичної політики.

Україна має виробити власну модель побудови демократії, враховуючи історичні та культурні цінності українського народу, а також досвід інших країн.