Право /2. Административное и финансовое право

Дуліна О. В.

Одеський державний аграрний університет

До питаня розуміння адміністративних гарантій реалізації процесуального статусу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Важко переоцінити норми, що визначають роль правової системи держави в процесі позитивного розвитку держави.

До таких важливих правових норм можливо віднести правові норми, які регулюють відносини пов’язані із гарантією реалізації процесуального статусу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Гарантії прав і свобод громадянина в науці прийнято поділяти на загально соціальні та спеціальні[ 1, с. 23], [2 , с.176].

Систему юридичних гарантій прав і свобод особи як нормативно-правових засобів їх забезпечення у науці розглядають як сукупність взаємопов’язаних і взаємодіючих нормативно-правових та інституційно-організаційних гарантій реалізації, охорони і захисту прав і свобод [ 3, с. 98].

Нормативно-правові гарантії - це сукупність правових норм, що визначають обсяг прав і свобод, а також обов’язків осіб і засобів, що встановлені для їх реалізації й охорони від порушень.

Інституційно-організаційні гарантії забезпечення прав і свобод – передбачені в нормативно-правових актах суспільно-політичні інституції, на які покладаються відповідні функції і повноваження з організації і здійснення юридичного забезпечення реалізації охорони і захисту прав і свобод осіб.

У рамках адміністративно-правових гарантій, як складової юридичних гарантій, при притягненні до адміністративної відповідальності за порушення земельного законодавства актуально виділити основні інституційно-організаційні гарантії.

В інституційно-організаційному механізмі забезпечення прав та свобод осіб важливе місце належить інституту судового захисту прав і свобод осіб.

Гарантуюча роль суду в сфері захисту прав і свобод осіб складається із різних елементі. Ці елементи можливо поділити на дві групи.

1) процесуальні засоби і гарантії прав осібна стадіях звернення до суду, судового розгляду справи, ролі судових інститутів у суспільстві та їх незалежність від органів виконавчої влади і законодавчої влади під час ухвалення судових рішень;

2) засоби, пов’язані з питаннями структурної організації судової системи. Йдеться про те, наскільки устрій судової системи в державі пов'язаний з питаннями забезпечення захисту прав людини і наскільки цей захист опосередкований організаційною формою устрою судової системи в країні [ 4].

Вдосконалення інституту судового захисту прав і свобод осіб, які притягується до адміністративної відповідальності за порушення у сфері земельних відносин, особливо в контексті евроінтеграції України, серед теоретичних і практичних проблем забезпечення соціально-правового розвитку держави на сучасними етапі є дуже актуальним.

Також , аналізуючи науковому літературу можливо видіти дві основні групи засобів реалізації процесуального статусу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Перша група - це група засобів реалізації прав і свобод осіб, які впливають на регулювання зазначених відносин опосередковано, не стабільно. Наприклад, можливість оскаржити рішення органів виконавчої влади щодо притягнення до адміністративної відповідальності в судовому порядку.

Друга група - це група засобів гарантії реалізації прав і свобод осіб, які впливають на регулювання зазначених відносин безперервно, стабільно, їх реалізація гарантується державним примусом. Засоби другої групи здійснюють прямий вплив на попередження правопорушень[ 5, с. 175]

Важливе місце серед цієї групи засобів гарантій належить заборонам, санкціям. Наприклад, заборони як засіб забезпечення прав і свобод громадян можливо розглядати з різних сторін. З одного боку, вони є « стимуляторами» позитивної діяльності суб’єктів управлінських відносин, тобто приписом утримання від певних дій визнаних законом неправомірними.

З іншого боку , заборонні норми виконують роль « перепон» що стоять на шляху можливих небажаних дій окремих суб’єктів і можуть обмежувати права і свободи громадян у сфері державного управління[5, с.180 ].

Враховуючи ці особливості, використання заборон у практиці адміністративно-правового забезпечення реалізації та охорони прав і свобод громадян випливає із наявності у демократичній, правовій державі охоронної функції та сформованого соціально-правового механізму забезпечення … прав людини[ 6.]

Важливе місце серед цієї групи засобів гарантій належить також і чітке закріплення прав і обов’язків усіх учасників провадження у справ про адміністративні правопорушення. Наприклад, відповідно до ст.261 КУАП Про адміністративне затримання складається протокол, в якому зазначаються: дата і місце його складення; посада, прізвище, ім'я та по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу затриманого; час і мотиви затримання.

Протокол підписується посадовою особою, яка його склала, і затриманим. У разі відмовлення затриманого від підписання протоколу в ньому робиться

запис про це. Про місце перебування особи, затриманої за вчинення

адміністративного правопорушення, негайно повідомляються її родичі, а на її прохання також власник відповідного підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган [ 7].

Але ця стаття не передбачає і не закріплює норми щодо права телефонного дзвінка затриманого правозахисним організаціям, адвокату.

Перелік використаних джерел:

1.Рабинович П.М. Права людини і громадянина у Конституції України.( До інтерпретації вихідних конституційних положень) [ Акад. правових наук України]/ П.М. Рабинович. – Х.: Право, 1997. – 63с.

2. Фрицький О.Ф. Конституційне право України: Підручник / О.Ф. Фрицький. – К.: Юрінком Інтер, 2002. – 536с.

3. Волинка К.Г. Механізм забезпечення прав і свобод особи: питання теорії і практики: Дис. …канд.. юрид. наук/ Нац-ний педагогічний університет ім..М.П. Драгоманова. – К., 2000. – 177арк.

4. Шишкін В. Організація судоустрою в світлі вимог ст.6.Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини/ В. Шишкін // Право України. – 2000. – №9. – С.21-23.

5. Адміністративно-правове забезпечення прав і свобод людини і громадянина: Навч. посіб. / [Ієрусалимова І.О., Ієрусалимов І.О., Павлик П.М., Удовенко Ж.В. ]. – К.: Звання, 2007.– 223с.

6. Скакун О.Ф. Теорія держави і права: Підручник. / О.Ф.Скакун. – Х.: Консул, 2001. – 704 с.

7. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 № 8073-X [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/ laws/show/

80732-10/page4.