Аганіна А.О.

Аспірант кафедри адміністративного та господарського права

Запорізького національного університету, Україна

Система суб’єктів атестації публічних службовців (чиновників): за законодавством Грузії: узагальнений аналіз складових

Атестація публічних службовців має важливе значення для просування по службі. Сама дефініція «атестація» має декілька значень, зокрема: 1) це сукупність дій щодо визначення кваліфікації кандидата і встановлення допуску до виконання конкретного вид робіт; 2) це сукупність дій, що включають перевірку теоретичних, технологічних і практичних знань та навичок фахівця, складання протоколу за результатами перевірки і оформлення кваліфікаційного посвідчення[1].

Так, відповідно до Закону Грузії «Про публічну службу», атестація чиновника – це оцінка відповідності професійних навичок, кваліфікації, можливих особистих якостей чиновника вимогам, які висуваються до займаної (чи такої, що підлягає зайняттю) посади.

Аналіз вказаного Закону дозволяє виділити дві групи суб’єктів атестації публічних службовців Грузії: осіб (чиновників), що підлягають атестації, з одного боку, та осіб, що здійснюють атестацію державних службовців (осіб, що входять до складу конкурсно-атестаційних комісій чиновників), з іншого.

При цьому варто акцентувати увагу на тому, що Закон чітко визначає поняття «публічного службовця» як громадянина Грузії, який у порядку, встановленому Законом Грузії «Про публічну службу», і відповідно до займаної посади здійснює оплачувану діяльність у державній установі або установі місцевого самоврядування. При цьому законодавець уточнює, що публічний службовець, який має службові відносини з державною, є державним службовцем, а особа, яка знаходиться у службових відносинах з одиницею місцевого самоврядування, є службовцем місцевого самоврядування [2, с. 639].

Згідно ст. 82 Закон атестації підлягає: а) чиновник один раз на три роки (атестаційний період); б) чиновник, поданий для просування по службі; в) особа, зарахована в резерв; г) кандидат на посаду чиновника, якщо посада підлягає зайняттю в конкурсному порядку. При цьому Закон містить виключення, а саме зазначається, що атестації не підлягають: а) чиновник, який був призначений на посаду Президентом Грузії чи обраний відповідно Парламентом Грузії або органом місцевого самоврядування Грузії; б) чиновник, прийнятий на службу на певний строк [2, с. 656].

При цьому законодавством Грузії визначено, що час проведення атестації визначається керівником державної установи або установи місцевого самоврядування за погодженням з головою конкурсно-атестаційної комісії. Зокрема, визначено і перелік таких комісій: а) конкурсно-атестаційна комісія чиновників Апарату Парламенту Грузії – для чиновників Апарату Парламенту; б) конкурсно-атестаційна комісія чиновників Державної Канцелярії – для чиновників Державної Канцелярії; в) конкурсно-атестаційна комісія чиновників урядових закладів (міністерство, державний департамент, державна інспекція) – для чиновників відповідного урядового закладу; г) конкурсно-атестаційна комісія чиновників судових установ (Конституційний суд, загальні суди) – для чиновників відповідної судової установи; д) конкурсно-атестаційна комісія чиновників відповідних державних установ – для чиновників цих установ; е) конкурсно-атестаційна комісія чиновників місцевого самоврядування – для чиновників місцевого самоврядування[2, с. 657].

При цьому законодавством Грузії визначається, що число членів і склад конкурсно-атестаційної комісії, які визначаються головою такої комісії з урахуванням необхідних потреб. До складу комісії включаться члени професійних спілок чиновників і незалежні фахівці. Голова призначає зі складу комісії заступника голови, що заміщає його у випадку відсутності. При цьому, чиновник не може бути членом комісії, яка повинна провести його атестацію.

Членів конкурсно-атестаційної комісії голова комісії призначає у наступному порядку: а) чиновники, які перебувають у його підпорядкуванні – за власним бажанням і з урахуванням професійного рівня; б) представники вищестоящих установ, професійних об’єднань чиновників – за пропозицією відповідних установ або об’єднань; в) вчені і незалежні фахівці – у разі їхньої згоди [2, с. 658].

Отже, слід зазначити, що законодавець досить ґрунтовно підійшов до визначення кола суб’єктів атестації публічних службовців (зокрема, чиновників) у Грузії, що є позитивним моментом в аспекті дотримання принципу прозорості публічної служби.

Список літератури

1.Атестація [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D1%82%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F

2. Про публічну службу : Закон Грузії// Публічна служба. Зарубіжний досвід та пропозиції для України / За заг. ред. Тимощука В. П., Школика А. М. – К. : Конус-Ю, 2007. – 735 с.