Найдьон
Я.П.
студентка юридичного
факультету
Науковий керівник: д.ю.н.,
проф. Коломоєць Т.О.
Запорізький
національний університет
м.Запоріжжя, Україна
Дисциплінарні
стягнення, що застосовуються до державних службовців
Актуальність теми. Сучасний стан
державної служби в Україні переживає не найкращі часи. Залишаються не
врегульованими численні аспекти державної служби. Чиновники невдоволені своїм
матеріальним забезпеченням, а народ обвинувачує їх у хабарництві, тому виникають
проблеми в практичній діяльності.
Виходячи з цього, в наш час законодавство України з питань дисциплінарної
відповідальності державних службовців також потребує вдосконалення. Воно має
розвиватись згідно вимогам часу, умовам праці і відповідно повинні вноситись
корективи. Зараз питання в даній сфері регулюється КЗпП України, Законом «Про
державну службу» від 16.12.1993, статутами про дисципліну тощо. Планується набуття чинності нового Закону
«Про державну службу» від 01.01.2014. Дана тема є важливою на сьогодні. Тому що в
сфері державної служби дуже часто відбуваються порушення. Доброчесна поведінка
державного службовця – важливий аспект, який потребує врегулювання. В даний
момент діє Закон України «Про правила етичної поведінки» від 17.05.2012, який
поширюється на державних
службовців. Відповідно до статті 18
цього закону одим із різновидів порушення правил етичної поведніки є
дисциплінарна відповідальність. Державні
службовці дотримуються норм Кодексу
законів про працю, а він є однаковим для всіх працівників, незалежно від
посади. Тому необхідно також
чітко визначити шкалу дисциплінарної відповідальності службовців . Питання
дисциплінарної відповідальності державних службовців порушувалось і порушується
в науковій літературі. Зокрема, досліджували це питання В.Б. Авер'янов, Т.О.
Коломоєць, Ю.П. Битяк, І.П. Голосніченко, В.В. Жернаков, В.Л. Коваленко та ін. Одним
із різновидів юридичної відповідальності державних службовців є дисциплінарна
відповідальність. З огляду на те, що
поняття юридичної відповідальності є загальним, дисциплінарну
відповідальність можна розглянути в двох аспектах: як поняття особливе і як
спеціальне, тому що застосовується до спеціальних суб'єктів – державних
службовців [1, с 335]. Згідно
із ст.14 ЗУ «Про державну службу», дисциплінарну відповідальність державних
службовців слід визначити, як
сукупність адміністративно-правових відносин, що виникають у зв'язку з
накладенням на державних службовців передбачених законодавством дисциплінарних
стягнень за порушення ними службової дисципліни. Єдиного
законодавчого акту або відповідного його розділу, який би системно
врегульовував дисциплінарну відповідальність державних службовців, на яких поширюється
дія Закону України “Про державну службу”, поки що (за винятком кількох норм
зазначеного Закону) не існує. Однак аналіз чинного законодавства дає змогу
окреслити характеристику цієї відповідальності. Підставою
дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого
полягає в невиконанні або в неналежному виконанні працівником покладених на
нього трудових чи службових обов’язків [3, с.196]. Формою вираження дисциплінарної відповідальності є застосування
дисциплінарної санкції – стягнення. Також для державних службовців можуть
застосовуватись такі заходи дисциплінарного впливу: попередження про неповну
службову відповідність; затримка до одного року у присвоєнні чергового рангу
або у призначенні на вищу посаду тощо [2, с 143]. Незалежно на підставі якого
нормативно-правового акту настає дисциплінарна відповідальність, слід зазначити
її певні загальні ознаки:
1) її підставою є дисциплінарний проступок; 2) за такий проступок
передбачено накладення дисциплінарного стягнення; 3) стягнення застосовує
уповноважений на те орган (посадова особа) в порядку підлеглості; 4) межі
«дисциплінарної влади» цього органу (посадової особи) чітко встановлено
правовими нормами; 5) службовець, на
якого накладено дисциплінарне стягнення, може його оскаржити у вищий орган
(вищій посадовій особі) або в суд; 6) за один дисциплінарний проступок може
бути накладено лише одне дисциплінарне стягнення [3, с 197]. Законодавство закріплює певні
види дисциплінарної відповідальності: 1) у порядку, встановленому законами
України; 2) у порядку, встановленому Кодексом законів про працю України (далі —
КЗпП); 3) відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку для робітників
і службовців; 4) на підставі дисциплінарних статутів та положень, чинних у
різних галузях чи сферах державного управління [3, с 196]. Аналізуючи сучасний стан регулювання
дисциплінарної відповідальності державних службовців, принциповою особливістю
дисциплінарної відповідальності службовців є те, що вона регулюється як
трудовим законодавством, так і законодавством про державну службу (тобто
адміністративним законодавством). Крім дисциплінарних стягнень, передбачених
чинним законодавством про працю України (ст. 147 Кодексу законів про працю
України (КЗпП) передбачено лігше два заходи стягнення: догана і звільнення, що
застосовуються за порушення трудової дисципліни), до службовців можуть бути
застосовані такі додаткові заходи дисциплінарного впливу: а) попередження про
неповну службову відповідність; б) затримка до одного року присвоєння чергового
рангу або призначення на вищу посаду державної служби (ст. 14 Закону України
"Про державну службу"). З
огляду на те, що з 1 січня 2014 року набуде чинності новий закон «Про державну
службу», необхідно аналізувати і проводити паралелі між новим і чинним
законами. У
новому Законі визначено поняття службової дисципліни, службових обов’язків та
види дисциплінарних стягнень, які є диференційованими з урахуванням ступеню
провини. Також диференціюється і ступінь провини. Питанням дисциплінарної відповідальності державного службовця
присвячено цілий розділ (9 статей). Видами дисциплінарних стягнень є
зауваження, догана; сувора догана; попередження про неповну службову
відповідність; звільнення з посади державного службовця. У новому
Законі чітко визначено який саме вид дисциплінарного стягнення може бути
застосований за певне дисциплінарне порушення: дисциплінарне стягнення
накладається відповідно до характеру, тяжкості та обставини в яких він
вчинений, що сприяє прийняттю об’єктивного рішення керівником органу щодо виду
дисциплінарного стягнення. Законом
передбачено право державного службовця
на оскарження до спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади
з питань державної служби незаконних дій керівника державного органу, який
повинен обов’язково провести службове розслідування у встановленому
законодавством порядку. Метою якого
є встановлення факту порушення прав
особи, наданих цим Законом, або
відсутності такого факту і вжиття відповідних заходів у межах повноважень. Закон
«Про державну службу» від 17 листопада 2011 р. містить норму щодо обов’язкового
проведення службового розслідування на вимогу державного службовця з метою
спростування безпідставних, на його думку, звинувачень або підозр, службового
розслідування. Одним
із нововведень є те, що законодавець делегував спеціально уповноваженому
центральному органу з питань державної служби
повноваження щодо затвердження порядку проведення службового
розслідування. Висновок: на основі вищезазначеної основної
характеристики поняття дисциплінарної відповідальності державних службовців
потрібно підкреслити, що без приділення значної уваги посиленню
відповідальності державних службовців за виконання їх повноважень, питанням
дотримання ними законності та дисципліни не можлива ефективна діяльність
державного апарату, якої потребує сучасне суспільство. При аналізі нового і
чинного законів, слід відмітити, що в новому Законі більш деталізовано
регулювання аспекту притягнення службовців до дисциплінарної відповідальності,
розширено види дисциплінарних стягнень та чітко окреслено порядок притягнення
до дисциплінарної відповідальності.
1. Авер'янов В.Б. Підруч.: У
двох томах: Том 1. Загальна частина / Рсд. колегія: В. Б. Авер'янов (голова). —
К,: Видавництво «Юридична думка», 2004.- 584 с.
2. Коломоєць
Т.О. Адміністративне право України. Академічний курс: підручник/ Т.О. Коломоєць.
– К.: Юрінком Інтер, 2011. – 576с. – Бібліогр.: с.559-574.
3. Битяк
Ю.П. Адміністративне право України: Підручник / Ю. П. Битяк, В. М. Гаращук, О.
В. Дьяченко та ін.; За ред. Ю. П. Битяка. — К.: Юрінком Інтер, 2007. — 544 с.
4. Про
державну службу: Закон України від 16 грудня 1993 р. // Відомості Верховної
Ради України. – 1993. - №52. – ст.490;
5. Про
державну службу: Закон України від від
17 листопада 2011 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2012. - №26. –
ст.273;
6. Про
правила етичної поведінки: Закон України від 17 травня 2012 р.// Відомості
Верховної Ради України – 2013. - № 14. – ст.94.
7. Кодекс
законів про працю України від 10 грудня 1971 р. – [ Електронний ресурс ] / Режим доступу:
http://zakon1.rada.gov.ua.