Психология и социология/8. Педагогическая психология

Канд.психол.н., Л.А.Онуфрієва

Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка,
м. Кам’янець-Подільський, Україна

Взаємообумовленість особистісних характеристик і розвиток професійної придатності майбутніх фахівців соціономічних професій

Сьогодення вимагає впровадження у практику новітніх технологій, тому  для реалізації нових завдань сучасний фахівець соціономічної сфери повинен володіти високим рівнем підготовки та професійної компетентності й професіоналізму. Дослідники О.Є.Климов, А.К.Маркова, Л.М.Мітіна, Ю.П.Поваренков, М.С.Пряжников та ін.. обмежувались у своїх працях вивченням формування й оцінки професійно-важливих якостей фахівця. Немає чіткого розмежування між професіоналізмом і професійною компетентністю. Враховуючи, що спектр особистісних рис і провідних тенденцій майбутніх фахівців соціономічних професій надзвичайно широкий, постає проблема визначення тих мінімально необхідних якостей особистості, відсутність яких унеможливлює успішну роботу за фахом такого випускника.

У дослідженнях Б.Г. Ананьєва, В.С. Мерліна, К.К. Платонова, О.Ф. Бондаренка, С.Д. Максименка, Н.В. Чепелєвої, Б.О. Федоришина, В.В. Рибалки, М.В. Савчина та ін.. прослідковується вивчення аспектів проблеми відповідності особистості майбутнього фахівця до вимог професії, спрямованих на визначення тих якостей особистості, які сприяють успішній роботі спеціаліста, адже недостатньо досліджено і визначено  необхідний обсяг професійно значущих якостей особистості, відсутність якого призводить до негативних наслідків у професійній роботі.

Професійна придатність особистості майбутнього фахівця розглядається у науковій літературі як сукупність особистісних якостей людини, які впливають на успішність засвоєння професійних знань й ефективність виконання трудової діяльності ( В.О. Бодров, О.М. Іванова, Є.О. Клімов, Б.Ф. Ломов, К.К. Платонов, В.Д. Шадріков, Б.О. Федоришин, В.В. Рибалка, П.С. Перепелиця та ін..). Учені наголошують, що одна частина професійно важливих якостей особистості майбутнього фахівця може розвиватися і вдосконалюватися у процесі професійної освіти й діяльності, а друга частина через обмеженість можливостей свого розвитку може зумовлювати низьку ефективність професійної успішності та виступати врешті  чинником особистісної непридатності до оволодіння певним фахом.

Дослідники В.О. Бодров, В.П. Зінченко, Є.О. Клімов, Б.В. Кулагін, Н.В. Макаренко, Є.О. Мілерян, Б.О. Пухов, П.С. Перепелиця та ін.  розглядають виявлення ступеня придатності майбутнього фахівця до певного виду діяльності як основне завдання професійного відбору, а це уможливлює розробку і обґрунтування адекватних методів для отримання випереджувальної інформації щодо успішності майбутньої професійної діяльності.

Аналізуючи вимоги професії до особистості фахівця, дослідники висловлюють різні точки зору стосовно важливості тих чи інших індивідуально-психологічних особливостей і вважають, що переважна частина професійно важливих рис і якостей особистості майбутніх фахівців соціономічних професій може бути сформована або удосконалена під час навчання у ВНЗ та у подальшій професійній діяльності. Проте водночас існують деякі несприятливі для професійної діяльності якості, можливості формування і розвитку яких у період навчання обмежені. Саме наявність цих якостей у подальшому визначає низьку ефективність професійної діяльності, надмірне перевантаження і перенапруження особистості, велику кількість професійних помилок у подальшій діяльності в соціономічній сфері. 

У своєму дослідженні Л.М. Собчик стверджує, що стиль у професійній діяльності зумовлюється провідними тенденціями особистості, а до критеріїв професійної придатності відносить спектр таких структурних компонентів особистості: мотиваційна спрямованість, самооцінка, стиль міжособистісної поведінки, риси характеру, тип реагування на стрес, захисні механізми, когнітивний стиль, провідні тенденції, фон настрою, ступінь адаптованості або можливий тип дезадаптації.

У своїх працях дослідник Р. Кочюнас виділяє параметри особистісної придатності до професійної діяльності: автентичність, відвертість власному досвіду, розвинене самопізнання, сила особистості і ідентичність, толерантність до  невизначеності, ухвалення особистої відповідальності, прагнення до глибини міжособистісних відносин,  постановка реалістичних цілей. Дослідник L. Wolberg робить акцент на таких рисах: чуйність, об'єктивність, гнучкість, відсутність власних серйозних проблем, а до особливо шкідливих рис відносить авторитарність, пасивність і залежність, замкнутість, схильність використовувати клієнтів для задоволення своїх потреб, невміння бути терпимим до різних спонук клієнтів, наявність невротичної установки. 

Надзвичайно важливим критерієм професійної придатності багато вчених визначають емпатію як професійно важливу властивість особистості майбутніх фахівців соціономічних професій, яка є вкрай  необхідною у професійній діяльності. За результатами теоретичного аналізу професійної діяльності, до параметрів професійної непридатності належать: наявність будь-якої психічної патології, виражених акцентуацій, високої емоційної нестабільності і агресивності, глибокої інтровертованості, низької емпатійності й комунікативності, низький рівень логічного мислення та уваги. Варто  враховувати також деякі інші медичні протипоказання як сильні вади мовлення, дефекти зору і слуху (ті, які не піддаються корекції).

Висновки. Досліджено, що позитивна динаміка професійно важливих рис відбувається лише у результаті цілеспрямованого формувального впливу в процесі фахового навчання студентів. Пізнання студентами-майбутніми фахівцями соціономічних професій себе, формування на цій основі певного ставлення до себе як до майбутнього фахівця соціономічної галузі, самоствердження та зміна самооцінки визначають професійне зростання студентів, в основі якого лежить прагнення бути відповідальним до виконання професійних обов’язків, вміння контактувати.

Встановлено, що переважна частина професійно важливих якостей особистості майбутніх фахівців соціономічної сфери може бути сформована та удосконалена під час професійного навчання з обов’язковим урахуванням несприятливих для професійної діяльності якостей, можливості розвитку і корекції яких обмежені та наявність яких унеможливлює досягнення мінімально необхідного рівня фахової успішності майбутньої професійної діяльності фахівців соціономічних професій.

Література

1.   Борисова Е.М. О применении социально-психологических методик в изучении становления профессионала / Е.М. Борисова // Психодиагностика. Ее проблемы и методы: Сб. науч. трудов /К.М. Гуревича, В.И. Лубовского. – М., 1975. – С.142-161.

2.   Зиброва С.В. Профессиональное сознание: репрезентация и образ профессии / С.В. Зиброва. – Дисс. …канд. психол. наук. – Красноярск, 1999. – 122с.

3.       Кочюнас Р. Психологическое консультирование. Групповая психотерапия / Р. Кочюнас. – М.: Академический Проект; ОППЛ, 2002. – 467 с.
4.       Онуфрієва Л.А. Вплив особистісних характеристик студентів-майбутніх фахівців соціономічних професій на розвиток професійної придатності / Л.А.Онуфрієва // Теоретичні дослідження в психології та педагогіці. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції (м. Одеса, Україна 28 липня 2012 року). Одеса, ГО "Південна фундація педагогіки", 2012. – С. 32-35.
5.       Онуфрієва Л.А. Дослідження психологічних детермінант розвитку професійної самосвідомості та особистісної зрілості майбутніх фахівців соціономічних професій / Л.А.Онуфрієва //Науковий вісник Миколаївського державного університету імені В.О.Сухомлинського: збірник наукових праць / за ред.. С.Д.Максименка, Н.О.Євдокимової. – Т. 2. – Вип. 10(91), Серія «Психологічні науки». – Миколаїв: МНУ імені В.О.Сухомлинського, 2013. – С. 227-233.

6.   Wolberg L R. The Technique of Psychotherapy. N. Y.: Grune and Stratton, 1954.