Психология и социология/Педагогическая психология.

Лобода О.В.

Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького, м. Мелітополь, Україна

Вплив екологічного виховання на розвиток особистості майбутнього педагога

Одним із головних завдань сучасного вищого навчального закладу є створення таких умов у навчально-виховному процесі, які допоможуть сформувати у студентів-майбутніх фахівців бережливе ставлення як до оточуючого середовища, так і до власної екології (бережливе ставлення до свого психологічного здоров’я). Природа – могутнє джерело пізнання, яке через спілкування розкриває людині свої таємниці й робить її більш чутливою до навколишнього світу. Людина ж є невід’ємною частиною природи, тому потяг до всього живого закладений у неї від народження.

Головною умовою реалізації завдань екологічного виховання у ВНЗ є створення еколого-розвивального предметного середовища, яке сприяє не лише формуванню в особистості екологічної вихованості, а й передбачає набуття уявлень про самоцінність та неповторність компонентів природи, прояв гуманних почуттів до живих істот, оволодіння вміннями відчувати красу та милуватися нею, виважено поводитися в довкіллі. На думку академіка В.І. Вернадського, цивілізація виживе лише у тому випадку, коли буде базуватися на глибинному пізнанні природи людини, гармонійному взаємозв’язку з оточуючим світом [4, с.29].

Важливість здійснення екологічного виховання майбутніх педагогів під час навчання у ВНЗ викликана психологічними особливостями студентського віку. Варто відзначити, що у юнацькому віці, на який припадає час навчання в університеті, продовжується активне формування особистості, її власних поглядів, оцінок, суджень, відбувається свідоме ставлення до власного саморозвитку та самовдосконалення; спостерігається інтенсивне зростання самосвідомості, у зв‘язку з чим розвивається і змінюється особистісне ставлення до природи і навколишнього середовища.

Слід підкреслити, що сучасна система підготовки майбутнього фахівця з вищою освітою усвідомлює нагальні екологічні проблеми людства та намагається створити оптимальні умови для формування глибоко освіченої, світоглядно зрілої, гуманної та суспільно активної особистості майбутнього педагога шляхом ще більш гуманітаризації та гуманізації вищої освіти [10, с.3]. Під гуманітаризацією освіти Ю.І. Мальований розуміє переорієнтацію пріоритетів у визначенні освітніх ідеалів, відмову від утилітарно-технократичних підходів до освіти як системи підготовки кадрів з нехтуванням людиною духовними цінностями, і спрямування освітнього процесу на формування передусім духовного світу особистості, на вивчення цілісної картини світу, насамперед, світу культури, світу людини [20, с.48].

Слід зазначити, що екологічне виховання має здійснюватись у тісному взаємозв‘язку з духовним, моральним та естетичним, оскільки процес формування дбайливого ставлення до оточуючого середовища як до екологічної цінності здійснюється на основі почуттєво-емоційного компоненту [25, с.10]. Отже, формування екологічно-освіченої людини нерозривно пов’язане з саморозвитком та самовдосконаленням власної особистості, її свідомого ставлення до збереження природи.

Література

1. Вернадский В.И. Философские мысли натуралиста / В.И. Вернадский. – М.: Наука, 1988. – 520 с.

2. Єфіменко Н.П. Особливості формування екологічної культури студентів вищих технічних закладів освіти: Автореферат дис….канд. пед. наук. / Єфіменко Н.П. – 13.00.04. – Харків, 2000. – 26 с.

3. Стратегия гуманизма: Монография / [Под общ. ред. В.А. Астаховой]. – Х.: Изд-во НАУ, 2004. – 212 с.

4. Христофор А. Сутність і дидактичні можливості екологічного виховання / Христофор А. // Початкова школа. – 2007. – № 6. – С. 9-12.