Здор І. А. асистент кафедри менеджменту та альтернативних джерел енергії Вінницького національного аграрного університету

м. Вінниця, Україна

Сколодчук О.О. магістр

Вінницького національного аграрного університету

м. Вінниця, Україна

ІННОВАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИРОБНИЦТВА БІОПАЛИВА В УКРАЇНІ

Анотація: У публікації розглянуто роль та потребу інноваційного забезпечення виробництва біопалива як основи його розвитку.

Аннотация: В публикации рассматривается роль и потребность инновационного обеспечения производства биотоплива как основы его развития.

Summary: In publications rassmatryvaetsya role and the needs Innovatively obespechenyya production byotoplyva Basics How ego development.

Внаслідок того, що в Україні на ринку ресурсів значно зросли ціни на паливо, то виникає проблема щодо забезпечення енергоносіями власного виробництва її потенційних споживачів, як вітчизняних так і закордонних. Динамічне зростання цін на паливні ресурси гостро ставить проблему пошуку альтернативних видів палива.

Вирощування сільськогосподарських культур для переробки на біопаливо – етанол, біодизель, - слід розглядати як важливий інноваційний напрям аграрного виробництва в контексті сталого розвитку [2].

З переходом до засад ринкової економіки актуальними стають також питання інноваційно-інвестиційного напрямку інтенсивного розвитку України. Україна є членом СОТ і тому наукове забезпечення інноваціями виробництва біопалива потрібно розглядати як один із стратегічних задач її розвитку. Саме інноваційні технології дадуть змогу зміцнити наш суверенітет, та зменшити залежність від постачання енергоресурсів по їх імпорту.

За оцінками експертів, біомаса – це сировина для виробництва біопалива [1].

В Україні наявні всі природноекономічні умови для виробництва та реалізації біопалива.

У Законі України "Про інноваційну діяльність" визначено, що інноваціями є "новостворені (застосовані) і (або) вдосконалені конкурентоспроможні технології, продукція або послуги, а також організаційно-технічні рішення виробничого, комерційного або іншого характеру, що істотно поліпшують структуру та якість виробництва і (або) соціальної сфери" [3].

Наведемо деякі інноваційні проекти, які представив Токарчук Д. М., які забезпечать зменшення залежності нашої держави від імпортованих вуглеводнів:

1. Виробництво альтернативного рідкого палива.

2. Модельний ряд малогабаритних комплексів для без температурного виробництва біодизеля з будь-яких видів рослинних олій продуктивністю від 50 до 500 л/год.

Проблема «продовольство проти палива» наразі й у перспективі в Україні не має підстав для загострення. Спиртова галузь має потужну і велику кількість заводів, які недозавантажені, тому можуть зайняти важливу нішу виробництва біоетанолу.

У цілому, як вважають фахівці, застосування альтернативних видів палива в Україні зростатиме, але досить повільно через консервативність і низьку екологічну свідомість власників транспортних засобів [4].

За підрахунками вчених, для проведення комплексу сільськогосподарських робіт Україна має використовувати майже 2 млн. тонн дизельного палива та 620 тис. тонн бензину.

В Україні здійснено деякі зрушення в напрямку формування ефективного ринку біопалива і на законодавчо-правовому рівні.

У нашій країні вже виконано значний обсяг робіт з розробки й впровадження технології виробництва аналога паливного етанолу - високооктанової кисневмісної добавки до бензину (далі - ВКД), яку одержують біоконверсією вуглеводновмісної відновлюваної сировини. Зі збільшенням виробництва зерна в Україні та за умов його комплексної переробки за ефективними технологіями з одержанням сухої зернової барди, цілком економічно виготовляти ВКД із крохмалевмісної сировини.

Крім того, враховуючи, що технічний спирт являє собою одне з джерел експорту, інноваційна технологія його виробництва сприятиме оздоровленню економіки України. Виробництво і реалізація тільки 100 тис. тонн технічного спирту забезпечить прибуток державі 22,2 млн. грн.

Програмою розвитку спиртової галузі на 2008-2013 рр. передбачена розробка і вплив інноваційних ресурсоенергозберігаючих, екологічно безпечних технологій, зниження собівартості і підвищення якісних показників спирту, випуск нових видів продукції, в тому числі й паливного етанолу (біоетанолу) різних відходів харчової промисловості. Важливий критерій під час промислового виробництва біопалива становить можливість забезпечення переробки сировини протягом цілого року. Варто особливу увагу приділити і транспортним видаткам з доставки сировини на територію заводу, її зберігання до включення в технологічний процес є також суттєвими витратами всього циклу. Найближчим часом виробництво біопалива і технічних рідин на основі спирту буде стабільним та суттєво зросте.

Спиртові заводи, які вже впровадили інноваційні технології, знизили питомі витрати енергоносіїв до 3,6-4,0 кг. умовного палива на декалітр (що відповідає європейським нормам енергоспоживання) при середній по галузі - 5,8 кг/дал.. Разом із тим, спиртові заводи, які з різних причин не впроваджували інноваційні технології, витрачають 10 кг. і більше умовного палива на декалітр. Такі підприємства не мають перспективи в майбутньому. При сучасному технічному стані більшості спиртових заводів України в собівартості біоетанолу із зерна на сировину припадає 25-27 грн/дал., на енергоносії - 6-8 грн/дал.. Собівартість меляси, як сировини на виробництво 1 л. біоетанолу за існуючої ціни цукрових буряків (без ПДВ) становитиме: 162,5 грн/т. х 2 т. -35 грн. (вартість жому і меляси) : 166,5 = 1,75 грн/л.

Річна потужність спиртових заводів України - близько 70 млн. дал. при потребі 28-30 млн.дал.. Тому вільні потужності можуть бути задіяні для виробництва біоетанолу-сирцю. Із збільшенням виробництва біоетанолу зросте попит на фуражне зерно для його виробництва, зменшаться посівні площі під продовольче зерно, що може створити його дефіцит і загалом підвищити вартість зернових.

Отже, дослідивши дану тему можна зробити висновок про те, що в Україні хоч і існує певна кількість проектів з виробництва біопалива, але вони на сучасному етапі розвитку економіки ще не використовуються на практиці.

Список використаних літературних джерел.

1. Мазур К.В. Виробництво біопалива з сировини рослинного походження: інноваційно-інвестиційний напрямок: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/znptdau/2012_2.../18-5-47.pdf

2. Токарчук Д.М. Інноваційне забезпечення виробництва біопалива в Україні та підтримка з боку держави: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.rusnauka.com/34_VPEK_2012/.../2_121497.doc.

3. Інноваційні трансформації агропродовольчого сектора економіки: світові тенденції та вітчизняні реалії: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/ep/2010_3/7_Shubravska.pdf

4. Мін дюк В.В. Перспективи і проблеми виробництва біопалива в Україні: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.rusnauka.com/SND/Tecnic/6_mindjuk.doc.htm