Экономические науки/10.Экономика предприятия

Бурлачук Н. Ю., к.е.н. доцент Богацька Н. М.

Вінницький торговельно – економічний інститут КНТЕУ

РЕНТАБЕЛЬНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВА Й ШЛЯХИ ЇЇ ПІДВИЩЕННЯ

Узагальнюючим показником економічної ефективності виробництва є показник рентабельності. А актуальність питання рентабельності підприємства підтверджується тим, що перехід до ринкових відносин вимагає глибоких зрушень в економіці, яка є вирішальною сферою людської діяльності. Необхідно здійснити крутий поворот до інтенсифікації виробництва, переорієнтовувати кожне підприємство, організацію, фірму на повне і першочергове використання якісних чинників економічного зростання. В значній мірі необхідні умови для цього створюються ринковою економікою [4].

Метою дослідження є визначення суті, ролі та значення показника рентабельності, а також виявлення ефективних шляхів підвищення рентабельності підприємства.

Дослідженням теоретичних аспектів сутності рентабельності та підходами до її визначення займалися як зарубіжні, так і вітчизняні автори. Серед них можна виокремити таких як: Примак Т. О., Ширягіна О. Е, Зборовська О. М., Ізмаїлова К. В., Бланк І. О., Коробов М. Я., Шеремет А. Д., Шубіна С. В., Білик М. Д., Тарасенко Н. В., Андрєєва Г. І. та інші.

Рентабельність означає прибутковість підприємства. Вона розраховується шляхом зіставлення валового доходу або прибутку з витратами або ресурсами, що використовуються.

Рентабельним вважається підприємство, яке приносить прибуток. В сучасних ринкових умовах для того, щоб покупці віддавали перевагу продукції виготовленій даним підприємством, щоб товари користувалися великим попитом, необхідно ретельно стежити за фінансовим положенням, правильно організовувати виробничу діяльність і простежувати економічні показники.

Показники рентабельності є важливими характеристиками середовища

чинника формування прибутку підприємств. Тому вони обов'язкові при проведенні порівняльного аналізу і оцінці фінансового стану підприємства. При аналізі виробництва показники рентабельності використовуються як інструмент інвестиційної політики і ціноутворення.

Основні показники рентабельності можна об'єднати в наступні групи:

- показники рентабельності капіталу (активів);

- показники рентабельності продукції;

- показники, розраховані на основі потоків наявних грошових коштів.

На основі аналізу рівнів рентабельності можна визначити, які види продукції і які господарські підрозділи забезпечують велику прибутковість. Це стає особливо важливим в сучасних, ринкових умовах, де фінансова стійкість підприємства залежить від спеціалізації і концентрації виробництва[2].

Звичайно, суть показника рентабельності підприємства досить широко розглядається в економічній літературі, а роль і значення цього показника менш обширні і в основному полягають у наступному:

1. Цей показник є одним з основних критеріїв оцінки ефективності роботи підприємства;

2. Підвищення рентабельності характеризує мету підприємства будь-якої галузі у ринковій економіці;

3. Рентабельність – результативний, якісний показник діяльності підприємства;

4. Зростання рентабельності сприяє підвищенню фінансової стійкості підприємства;

5. Збільшення рентабельності забезпечує перемогу підприємства у конкурентній боротьбі і сприяє виживанню підприємства в ринковій економіці;

6. Рентабельність має важливе значення для власників (акціонерів і засновників), оскільки при її збільшенні зростає інтерес до даного підприємства, росте ціна акції;

7. Динаміка рентабельності підприємства вивчається податковими службами, фондовими біржами, міністерствами;

8. Для підприємців показник рентабельності характеризує привабливість бізнесу в даній сфері[3].

Система показників рентабельності, використовувана в українській практиці господарювання, не завжди відображає реальні тенденції розвитку підприємства, роблячи скрутним аналіз результатів його господарської діяльності й процес прийняття управлінських рішень.

У закордонній практиці використовується ряд показників, що дозволяють частково усунути вищеназвані недоліки, серед них шість основних:

1. Return on Common Equity (RС) або Return on Equity (ROE) (буквально переводиться як «повернення, віддача на власний капітал») розраховується як співвідношення чистого прибутку до середнього значення власного капіталу.

2. Return on Assets (ROA) або Return on Total Assets (ROTA) — рентабельність активів, найчастіше розраховується як відношення чистого прибутку (або прибутку після виплати відсотків, але до уплати податків) до загальної суми активів компанії.

3. Return on Capital Employed (ROCE) — рентабельність робочого капіталу, що розраховується шляхом розподілу прибутку до виплати відсотків і податків на різницю між загальною сумою активів і поточними зобов'язаннями компанії.

4. Return on Investment (ROI) або Return on Invested Capital (ROIC) — рентабельність інвестицій, розраховується як співвідношення оперативного характерного результату діяльності компанії до середньому значенню інвестованого капіталу.

5. Return on Sales (ROS) або Profit Margin (РМ) — часто переводиться як «норма прибутку», відповідає коефіцієнту рентабельності продажів (обороту) і розраховується як відношення прибутку до сплати податків до чистого виторгу від продажів [3].

Для сучасних українських підприємств, більшість яких на даний момент переживають кризове становище, одним із основних завдань є підвищення рівня рентабельності, а для цього потрібно враховувати міжнародний досвід розрахунку рентабельності підприємств, а це можливо зробити наступними методами:

1. Нарощувати обсяги виробництва та реалізації товарів, робіт, послуг.

2. Здійснювати заходи щодо продуктивності праці своїх працівників.

3. З максимальною віддачею використовувати потенціал, що є у розпорядженні підприємства, в тому числі і фінансові ресурси.

4. Кваліфіковано, із знанням справи здійснювати цінову політику, оскільки на ринку діють переважно вільні ціни.

5. Підвищення якості продукції, її конкурентоспроможності. Це можна досягти за рахунок зниження собівартості.

6. Покращення маркетингу, пов’язане з коригуванням стратегії і тактики маркетингу, а також чітке і своєчасне виконання угод і поставок продукції. [1].

Для збільшення економічної ефективності діяльності підприємства можна вдатися до резервів росту прибутку. Одним із резервів росту прибутку підприємства є збільшення об’єму виробництва товарної продукції. Тобто чим більше продукції реалізується, при рівних умовах, тим більшою є сума прибутку, і навпаки, невиконання плану по реалізації зменшує прибуток.

При аналізі шляхів підвищення рентабельності важливо розрізняти вплив зовнішніх та внутрішніх факторів. Такі показники, як ціна продукту і ресурсу, об'єм ресурсів та обсяг виробництва продукції, технологія, устаткування, матеріали та енергія, вироби, працівники, організація і системи, методи роботи, стиль управління, державна економічна і соціальна політика, інституціональні механізми, інфраструктура, структурні зміни в суспільстві.

Впровадження системи фінансових показників допоможе використати резерви збільшення рентабельності, використання всієї системи перелічених чинників може забезпечити достатні темпи зростання рентабельності підприємства[4].

Отже, на сучасному етапі розвитку ринкової економіки рентабельність виробництва відіграє провідну роль, оскільки виконує функцію «кровоносної» системи будь-якого бізнесу. Щоб підвищити показник рентабельності, потрібно скоротити всі витратні статті, а саме: зменшити транспортні витрати; налагодити систему збуту; підвищити продуктивність праці; підприємству необхідно скоротити витрати на виробництво та реалізацію продукції.. Реструктуризація в широкому розумінні передбачає комплексність змін, а не зміну тільки однієї сфери функціонування; є постійним інструментом управління, а не реалізації одноразової цілі; може охоплювати майнові перетворення вона може бути спрямована на зміну; підлягає модифікації та коригуванню в ході реалізації.

Література:

1. Богацька Н.М., Боб Ю. В. Рентабельність підприємства та шляхи її підвищення// [Електронний ресурс]. – Режим доступу до сторінки: http://www.rusnauka.com/1_KAND_2010/Economics/10_57472.doc.htm

2. Денєжко К. А., Жиліна Ю. П. Аналіз підвищення рентабельності підприємств роздрібненої торгівлі України // [Електронний ресурс]. – Режим доступу до сторінки: http://www.repository.hneu.edu.ua/jspui/bitstream

3. Карпенко Л. М. Методичний інструментарій до аналізу показників рентабельності підприємства//[Електронний ресурс]. – Режим доступу до сторінки: http://dspace.oneu.edu.ua/jspui/bitstream/123456789/1264/1

4.Черниш С.С. Організаційно-методичні аспекти аналізу рентабельності/С.С. Черниш / Всеукраїнський науково-виробничий журнал – 2014. – № 7 – 9. – С. 51 – 57.