Тетюра К.С., наук. кер. д.е.н., проф. Аптекар С.С.

ДонНУЕТ імені Михайла  Туган-Барановського

Загальні положення процесу управління проектними ризиками

В сучасних умовах діяльність підприємств супроводжують чисельні ризики. Ризик – невід'ємний і обов'язковий елемент підприєм­ницької діяльності. Він виконує важливу функцію фактору розвитку соціально-економічного прогресу. Ефективне управління підприємницьким ризиком потребує подальшого вивчення й удосконалення його методологічних і методичних аспектів, зокрема систематизації інструментів та методів оцінки підприємниць­кого ризику, аналізу ризику, отриманих за допо­могою різних методик, із позиції достовірності. Зараз, не достатньо відпрацьовані проблеми управління ризиком, що безперечно призводить до значного стримання бізнесу. Саме тому вивчення факторів проектних ризиків, методів їх аналізу та дій по управлінню ними має важливе значення і являє собою актуальну проблему. Сьогодні ведуться інтенсивні дослідження в області управління проектними ризиками, які знайшли відображення в працях російських та українських вчених: Л.И. Абалкіна, В.А. Абчука, М.А. Айзермана, В.В. Ковальова, В.Я. Шевчука. Серед зарубіжних авторів слід відзначити Дж.У. Дункана, В. Беренса, П. Хавранек, Г. Шмален, Ж.-Ж. Ламбена та ін.

Ризиком є невизначеність, зв'язана з можливістю виникнення в ході реалізації проекту несприятливих ситуацій, наслідком яких є несення збитків або зниження ефективності проекту [1, с.81]. Значимість управління ризиком полягає в можливості, по-перше, прогнозувати деякою мірою настання ризикової події, по-друге, завчасно вживати необхідних заходів по зниженню розміру можливих несприятливих наслідків. Управління ризиками – це комплекс заходів, що включають ідентифікацію, аналіз, зниження і моніторинг ризиків, з метою зниження відхилення фактичних показників реалізації проекту від їхніх запланованих значень [4, с.60].

Аналіз ризику є початковим етапом процесу управління ризиком. Мета аналізу ризику – надати потенційним партнерам або учасникам проекту потрібні дані для прийняття рішення відносно доцільності участі у проекті та заходів захисту їх від можливих фінансових утрат. Розрізняють такі види аналізу ризику: якісний – визначення показників ризику, етапів робіт, за яких виникає ризик, визначення потенційних зон ризику та іден­тифікація ризику (це методи аналізу доречності витрат, метод аналогій та експертний аналіз ризиків); кількісний – передбачає числове визначення розміру окремих ризиків, а також проекту в цілому (це аналіз чутливості, аналіз сценаріїв, аналіз показників граничного рівня, факторний аналіз, кореляційно-регресійний аналіз, імітаційне моделювання (метод Монте-Карло)) [3, с.110].

Наступним кроком, що йде за аналізом проектного ризику, є визначення методів щодо зниження ризиків та розробка механізмів їх мінімізації при плануванні й реалізації проектів. Дії по зниженню ризику, як правило, проводяться підприємцем у двох напрямках: запобігання появи можливих ризиків; зниження впливу ризику на результати виробничо-господарської діяльності. Перший напрямок полягає в спробі уникнути будь-якого можливого для підприємства ризику. Він є найбільш простим і радикальним і дозволяє цілком запобігти можливим втратам і невизначеності, але, не дозволяє одержати той обсяг прибутку, що зв'язаний з ризиковою діяльністю. Результати аналізу й оцінки ризиків дозволяють розробити обґрунтовані заходи, спрямовані на їхнє зниження, а саме: розподіл ризику між учасниками проекту (передача частини ризику співвиконавцям); резервування коштів на покриття непередбачених витрат; зниження ризиків у плані фінансування; страхування [4, с.62].

Існують два основних шляхи захисту підприємств від ризику, які класифікують на пасивне втручання (не передбачає з боку підприємства активних дій, спрямованих на зниження ризику) та активне реагування (безпосередня участь підприємства у заходах щодо зменшення ризику) [2, с.68].

Ефективність заходів по зниженню ризиків визначається за допомогою такого алгоритму: розглядається ризик, найбільш значущий для проекту; визначається перевитрата коштів з урахуванням імовірності настання несприятливих подій; визначається перелік можливих заходів, спрямованих на зменшення ймовірності та небезпеки ризикової події; визначаються додаткові витрати на реалізацію запропонованих заходів; порівнюються необхідні витрати на реалізацію запропонова­них заходів з можливою перевитратою коштів унаслідок настан­ня ризикової події; приймається рішення про здійснення або відмову від протиризикових заходів; процес порівняння ймовірності та наслідків ризикових подій з витратами на заходи щодо зниження їх повторюється для наступного за важливістю ризику [1, с.87]. Запропонована методика забезпечує комплексний підхід до аналізу проектних ри­зиків та допомагає знизити їх вплив на втрату капіталу, що дає змогу впевненіше приймати рішення щодо реалізації проектів у сучасних умовах.

В даний час без докладного обліку ризику при прийнятті управлінських, господарських і технічних рішень не обійтися. Якщо проектна команда не врахує хоча б один істотний ризик або не забезпечить вчасно кваліфікований захист від нього, крах проекту неминучий з визначеними наслідками для всіх або окремих його учасників. Тому при реалізації проектів необхідно застосовувати і постійно удосконалювати систему управління ризиками.

Література

1. Андрєєв М.В. Запобігання ризику у виборі інвестиційного портфеля за ймовірносних обмежень фінансових можливостей інвестора // Вісник. Випуск № 1 (6), 2007, - с. 79-89.

2. Плиса В.Й. Управління ризиком фінансової стійкості підприємства // Фінанси України – 2001р., № 1 – с. 67-72.

3. Сич Є.М., Ільчук В.П., Сич О.Є. Вплив ризиків на процес реального інвестування // Фінанси України – 2000р., № 3 – с.107-113.

4. Шапошникова Е.Н., Болобан В.Н. Организация управления инвестиционными рисками // Менеджер – 2000г., № 3(10) – с. 60-65.