Рублевська Н.І., Сергієнко А. П.*, Гуртова В.І. *, Алаб’єва Л. В.**, Білопольська В.В. ***, Афанасьєва В.Г. ***, Петишко Л.М. ****

Дніпропетровська державна медична академія

Новомосковська міська СЕС *

Межівська районна СЕС**

Лікувально-діагностичний центр «Ваше Здоров’я», м. Дніпропетровськ***

Бабушкінська СЕС, м. Дніпропетровськ****

МЕДИКО-ГІГІЄНІЧНІ АСПЕКТИ ОЦІНКИ ЗДОРОВ’Я ДІТЕЙ ПРОМИСЛОВОГО РЕГІОНУ

Оцінюючі популяційне здоров’я прийнято використовувати комплекс показників: демографічних, захворюваності, інвалідізації, фізичного розвитку, частоти донозологічних станів. Донозологічна діагностика, тобто виявлення тих змін (функціональних, біохімічних, імунологічних) в організмі людини, що передують формуванню патологічного процесу, найбільш актуальна для еколого-залежних і еколого-обумовлених захворювань [1]. Як свідчать результати численних досліджень, продіагностувати та попередити подальший розвиток захворювання можливо на стадії формування неспецифічного імунного захисту та адаптаційного напруження організму [5]. Найпоказовіші результати такої діагностики у дітей в віці до 7 років, оскільки саме ці вікові категорії мешканців найбільш чутливі до екологічного навантаження та не ушкоджені іншими вадами – шкідливими звичками, професійними шкідливостями [4].

Мета наших досліджень - вивчення особливостей формування здоров’я дітей дошкільного віку промислових міст Дніпропетровської області.

Оцінка донозологічних змін в стані здоров’я дітей була проведена за результатами функціональних, імунологічних та гематологічних досліджень.

Проведений аналіз досліджень функціонального стану органів дихання та серцево-судинної системи дозволив встановити, що менш адаптованими до фізичного навантаження є діти, що мешкають в умовах значного забруднення атмосферного повітря. Так, вірогідно більш високий відсоток змін частоти дихання (ЧД), що характеризує стан дихальної системи (р < 0,05) зареєстрований у дошкільнят, що мешкають у м. Дніпродзержинську, як в промислових, так і в непромисловому районах - 27,70±1,99;34,04±4,12;39,96±4,11. Для порівняння – у дітей менш забруднених промислових районів Дніпропетровська відсоток зміни показника ЧД становив 25,93±1,77;19,16±2,45; у непромисловому - 19,77±1,70. Подібна ситуація і в відношенні змін показників серцево-судинної системи дошкільнят під впливом навантаження – більш високий відсоток змін зареєстрований у дітей м. Дніпродзержинська, до того ж найвищий у промисловому районі №1 - 45,29±3,82. Вірогідно найнижчий (р < 0,05) % встановлений у дітей з непромислового району м. Дніпропетровська - 22,47±2,32.

Показник якості реакції серцево-судинної системи на навантаження (ПЯР) свідчить за те, що у більш забруднених районах відмічається вірогідно менший (р < 0,05) відсоток дітей з доброю функціональною спроможністю та значно більша питома вага дітей з незадовільною та поганою спроможністю: від 40,00±3,21 до 50,00±1,23. Привертає увагу те, що вірогідно (р < 0,05) найбільший відсоток дітей з доброю функціональною спроможністю зареєстрований у непромисловому районі м. Дніпропетровська - 57,14±2,14 % , що свідчить про більш виражені адаптаційні здібності цих дітей.

Одним з тестів, який дозволяє оцінити стан імунітету людини є визначення кількості та функціональних особливостей великих гранульованих лімфоцитів (ВГЛ). Результати досліджень імунітету дітей показали, що вміст ВГЛ у дітей з районів спостереження вірогідно відрізняється (р<0,01). У дітей, що мешкають у районах з більшим ступенем забруднення атмосфери (експериментальні райони) відмічається менший відсоток ВГЛ серед лімфоцитів 3,26±1,13 - 7,46±3,36, ніж у дітей з районів порівняння - 8,86±3,78 - 10,3±4,56. За даними літератури показник відносного вмісту ВГЛ у периферійній крові здорових людей коливається у межах 10 - 15% серед лімфоцитів [3]. Отримані нами результати по вмісту ВГЛ у дітей більш забруднених районів нижче цих величин, що дозволяє зробити висновок про пригнічення резистентності дітей, які мешкають в екологічно-несприятливих умовах.

Аналіз результатів клінічних гематологічних досліджень свідчить за те, що відносна кількість моноцитів в лейкоформулі дошкільнят з районів спостереження коливається від 4,04±0,40% до 5,67±0,50%, що вірогідно менше (р<0,01) нормативного значення - 8 - 9% [2]. Отримані дані можна розцінювати як показник інтоксикації організму ксенобіотиками.

Таким чином, аналіз результатів проведених досліджень свідчить про виражений вплив забруднення довкілля на стан серцево – судинної та системи органів дихання, імунної системи дітей дошкільного віку промислового регіону. Більш суттєві зміни імунітету, функціонального стану ССС та системи органів дихання встановлені у дітей, які зазнають більш вираженого несприятливого впливу факторів довкілля.

Література:

1. Воронцов М.П., Коробчанский В.А. Гигиенические аспекты изучения и саногенетической коррекции донозологических состояний //Довкілля та здоров’я. – 2001. – N 4 (19). – С. 18 – 22.

2. Доскин В.А., Хелпер Х., Мураенко Н.М., Тонкова – Ямпольская Р.В. Морфофункциональные константы детского организма: Справочник. – М.: Медицина, 1997. - 288 с.

3. Дранник Г.Н. Клиническая иммунология и алергология. – Одесса: Астропринт, 1999. – 604 с.

4. МР 2.2.12.068 – 2000. Донозологічна діагностика стану здоров’я населення у зв’язку з впливом факторів навколишнього середовища (методичні рекомендації) /Деркачов Е.А. і співавт. - Київ. – 2001. – 35 с.

5. Сердюк А.М., Бердник О.В. Концептуальна модель управління здоров’ям дитячого населення, що проживає в несприятливих екологічних умовах //Гігієнічна наука та практика на рубежі століть: Матеріали ХІV з’їзду гігієністів України. – Дніпропетровськ: АРТ – ПРЕС, 2004. – Т.1. – с. 284 – 288.