Педагогіка

Пивовар Ю.О.

Харківський національний педагогічний університет ім. Г.С.Сковороди, Україна

Проблема діагностики обдарованості дітей та молоді у Німеччині

У період сучасної зміни педагогічних та освітніх пріоритетів вітчизняні та зарубіжні дослідники визнають необхідність більш докладного вивчення проблеми обдарованості. З огляду на індивідуальність проблеми обдарованості сучасними німецькими вченими розроблено численні різноманітні методики обдарованості дітей та молоді, деякі з яких представлені в статті.

Європейська спільнота 21ст. зробила свій вибір на молоді, що є майбутнім як окремої нації, так і всього європейського простору. Серед освітніх цілей загальнодержавного рівня Німеччини домінують виявлення та сприяння розвитку обдарованих школярів та студентів у навчальний та позанавчальний час. Важливою запорукою цієї діяльності є своєчасна та ефективна діагностика обдарованості в ранньому віці. Цієї думки дотримуються сучасні німецькі дослідники Т.Екерлє, І.Шольц, Т.Фішер, К.Хеллер та ін. [3,4] На жаль, цілісного педагогічного дослідження цієї проблеми сьогодні не існує. Тож, у статті зосереджено увагу на дослідженні проблеми діагностики обдарованості німецької молоді в працях вітчизняних та німецьких науковців.

Чітке розуміння необхідності розробки комплексної методики діагностики обдарованості, зокрема визначення рівня загальних здібностей особистості, особливостей інтелекту і здатності до творчості (креативності), а також мотивації знайшло своє відображення в роботі Інституту дослідження обдарованості (ІДО). Інститут почав свою роботу у 1997 році з тестування та відбору персоналу, пізніше до його кваліфікації додалися аналіз потенціалу, тестування рівня інтелекту, індивідуальних здібностей, організація консультацій для здібних дітей та молоді і психолого-педагогічна підготовка викладачів та батьків.

За твердженням професора Інституту доктора психологічних наук Т. Екерлє, обдарованість – це інтегрована властивість особистості, що складається щонайменше з трьох окремих якостей: високого інтелектуального рівня, творчості та мотивації [5].

Працівники Інституту розробили кілька методик визначення рівня інтелектуального розвитку (рівня концентрації уваги, працьовитості, подолання страху до навчання) школярів та студентської молоді, особливістю кожної з діагностик є їх суб’єктивно - об’єктивний характер: кожний письмовий тест проходить у кілька етапів, на одному з яких тестований проходить співбесіду з провідними психологами та педагогами, які звертають увагу не лише на кількісні результати діагностики, але й на соціальну адекватність та мотивацію, що дає можливість дати більш повний аналіз особистості.

За даними ІДО, коефіцієнт інтелекту від 70 до 130 типовий для 95% населення Німеччини, високообдаровані мають коефіцієнт від 130 до 145, їх лише 2%, при коефіцієнті від 145 особистість визначається як талановита [2]. За результатами опитувань, серед школярів з рівнем інтелекту більше 130 на даний момент 11% таких, що не встигають засвоювати програмний матеріал, оскільки стають неуважними та байдужими через те, що їм нецікаво навчатися, та нерідко компенсують це незадовільною поведінкою. Отже, критерієм обдарованості не завжди можуть виступати шкільні оцінки чи результати навчання у вищій школі.

Стандартний тест на визначення рівня інтелекту починається зі співбесіди з тестованим, можлива присутність батьків. Під час співбесіди психолог детально пояснює, у чому полягає тест, і аналізує біографічні дані, встановлюючи генетичні здібності особистості. Така анамнестична розмова має не лише діагностичну мету, а також допомагає встановити зв'язок з людиною і зняти напруження.

Тест на визначення рівня інтелекту триває 90 хвилин. Цей час визначається психологами як оптимальний як для школярів (два шкільні уроки), так і для студентів. Зміст тесту редагується щорічно, відповідно до новітніх здобутків у галузі науки та техніки. Психологи та педагоги аналізують отриманий результат та на його базі розробляють стратегію поведінки для тестованої особи. Наступним етапом тестування є співбесіда консультативного характеру, метою якої є визначення перспективних шляхів розвитку особистості, встановлення рівня й типу обдарованості – загальної чи спеціальної – та структури особистості (здібностей, схильностей, мотивів діяльності тощо). Психологи також дають методичні поради батькам та викладачам щодо організації ефективного навчання. Загальна тривалість тесту становить три години, остаточний результат вноситься до протоколу.

У випадку якщо результат тесту вказує на те, що тестована особа має певні проблеми з організацією часу, навчальними можливостями чи соціальною мотивацією та не може їх подолати самостійно, їй пропонують іншу діагностику, з умовами якої вона ознайомлюється вдома. ІДО організує для проблемних особистостей спеціальні тренінги, інтелектуальні ігри, творчі семінари тощо, нерідко, після проходження спеціального курсу розвитку інтелекту, людина показує високі результати тесту та виявляє спеціальні здібності у певній професійній діяльності. Отже, тестові системи Інституту виконують не лише діагностичну, але й прогностичну та моделюючу функції.

Стандартний тест визначення інтелекту діагностує креативність, містить інструкцію, що спонукає випробовуваного до оригінальних відповідей.

Умови проведення тесту визначення рівня інтелекту відповідають міжнародним стандартам, розробленим Всесвітньою спілкою психологів, та зберігають певну національну константу. Вони були опубліковані в листопаді 1998 року, а у 2000 році були схвалені Професійною спілкою німецьких психологів (ПСНП). На основі стандартного IQ–тесту експерти ІДО розробили наступні методики діагностики обдарованості у дітей шкільного віку:

- Гамбурзький тест інтелекту (HAWIK IV, запроваджений у 2007р.), що діагностує дітей у віці до 15 років у галузях мовно-логічного розуміння, концентрації уваги, візуально-логічного мислення, гнучкості мислення, соціальної компетенції та загальної інтелектуальної підготовки та детально визначає профіль майбутнього професійного навчання. Недоліком цього тесту є його тривалість більше двох годин, оскільки аналіз соціальної компетенції школярів вимагає зміни умов та методів тестування, через велику кількість комунікативних завдань діти припускаються помилок, дуже важко виходять зі стресової ситуації;

- Система діагностики професійної орієнтації школярів (PSB, запроваджена у 2003р.), метою якої є ідентифікація спеціальної технічної обдарованості дітей у віці 14-19 років, триває 75 хвилин;

- Структурована діагностика інтелекту (IST, запроваджена у 2007р., до цього часу у 2006р. було введено в дію Берлінську структуровану діагностику інтелекту (BIS), об’єктами якої є діти старшого шкільного віку та абітурієнти. Мета тесту – визначити рівень загального інтелектуального розвитку у відповідності до шкільної програми та спеціальні здібності. Перевагою цієї методики є стандартизовані умови проведення, тому, змінивши певні елементи змісту тесту, його можна використовувати для комплексної діагностики обдарованої студентської молоді. Тривалість тесту досить значна – 100-150 хвилин;

- Когнітивна діагностика здібностей (KFT, введена в дію у 2000р.), спрямована на визначення особливо обдарованих школярів 4-13 класу гімназій, що мають здібності до дослідницької діяльності; триває 90 хвилин. Тест використовується викладачами гімназій для профорієнтації учнів та проводиться раз на рік з метою виявлення спеціальних здібностей на ранньому етапі, це дозволяє побудувати ефективний навчальний процес та відібрати оптимальні методи роботи [5].

Усі методики є платними, їх вартість складає від 75 до 150 євро, можливе також фінансування з боку держави чи приватних фондів.

Тож, з огляду на виключну індивідуальність феномену обдарованості кожної окремої людини, існування великої кількості різноманітних методик діагностики здібностей молоді Німеччини є цілком виправданим. Вітчизняні дослідники дотримуються думки сучасних німецьких науковців щодо важливості проблеми своєчасної діагностики обдарованості.

Література:

1. Пуховська Л.П. Професійна підготовка вчителів у Західній Європі: Монографія. – К.: Вища школа, 1997. – 179с.

2. Bundesministerium für Bildung und Forschung. Referat Presse und Öffentlichkeitsarbeit. Broschüre: Begabte Kinder finden und fördern. Ein Ratgeber für Eltern und Lehrer, Bonn 2003.
3. Fischer, C. / Mönks, F. J. / Grindel, E.: Curriculum und Didaktik der Begabtenförderung. Begabungen fördern, Lernen individualisieren, Münster 2004.

4. Heller, K. A. (Hg.): Hochbegabung im Kindes- und Jugendalter, Göttingen u.a. 2001 (2., überarbeitete und erweiterte Aufl.).

5. http:// www.kultusministerkonferenz.de/doc/beschl/module.pdf