К.ф.н. Стасюк Т.В.

Дніпропетровський державний аграрний університет

Мова Інтернет-технологій

Інтернет перетворив засоби масової інформації фактом свого народження в засоби масової комунікації. Відзначається особлива роль таких системних властивостей Інтернету, як децентралізація, відкритість, відсутність просторових і часових орієнтирів. Таким чином, «сучасні мас-медіа – це система, яка об’єднує традиційні засоби масової інформації, глобальні телекомунікаційні засоби (Інтернет мережа) та сума технологій роботи з масовою аудиторією і тим самим породжує “віртуальні реальності” інформаційних просторів».

Інтернет є інтерактивною, персонально орієнтованою, інфоцентричною, миттєвою, гнучкою, взаємозв'язаною та досить економічною системою. Найголовнішими особливостями мережевої мови є: інтерактивність, персональний підхід, інфоцентричність, миттєвість, вимірність, економічність. Специфічний вид Інтернет-буття має тенденцію синтезувати властивості інших видів та форм буття. Наприклад, Інтернетові притаманні деякі параметри об’єктивно-ідеального буття, оскільки вважається, що актуальне існування віртуальної дійсності можливе лише завдяки комп’ютерним системам, в яких закони логіки відіграють основну роль.

Почати необхідно, на нашу думку, з лінгвістичного парадоксу, який являє собою сам термін “virtual reality”. Глибинна етимологія поняття “virtual”, за даними сучасних досліджень, сягає Санскриту. Припускається, що в межах цієї мовної системи корінь “vrt” набував значення “події, породжуваної в даний момент часу чиєюсь активністю”. З іншого боку, в сучасній англійській мові поняття “virtual” у провідному (першому) значенні використовується як “правдивий” або “реальний” (Webster’s New International Dictionary 1993, c. 2556). З метафізичної точки зору “реальність” є оточуючою дійсністю, наданою нам у спостереження та сприйняття. Отже, здавалося б, додання їй визначення “virtual” є своєрідною “семантичною тавтологією”. Однак необхідно мати на увазі, що простір, до якого Всесвітня комп’ютерна мережа (World Wide Web) відкрила доступ, являє собою певний “четвертий вимір”, що не підлягає чуттєвому сприйняттю в традиційному розумінні і не є “реальністю”. Але не виникає сумнівів, що “кіберпростір” є наявним у сучасній дійсності і багато в чому імітує функції “природної дійсності”. Лінгвістичний парадокс було розв’язано досить незвичайним чином. Поняття “virtual” у результаті акту енантіосемії змінило своє значення на діаметрально протилежне, яке означає тепер дещо неіснуюче.

У 90-ті роки минулого століття через підвищення ролі мережі Internet почався наплив “кібернеологізмів” до англійської мови. Нині словотвірний елемент cyber- поряд із загальним значенням “пов’язаний з комп’ютерною технікою” все частіше вживається в більш вузькому – “пов’язаний з Інтернет, здійснюваний через міжнародну комп’ютерну мережу”: "Sony plans to roll out a national chain of high-tech cyberparks in at least four cities across the United States: San Francisco, Los Angeles, Chicago and Washington, according to sources familiar with the project." (The San Francisco Examiner, October 10, 2003).

Отже, майбутнє світу, де вся інформація здобуватиметься та розповсюджуватиметься за допомогою комп’ютерної техніки, постає як “кібермайбутнє” – cyberfuture. У мові відбиваються події, явища та процеси, що постають у створеному комп’ютерною мережею Інтернет “кіберпросторі” – cyberworld. Період “тотальної комп’ютеризації” став мішенню атракції різноманітних термінів для свого позначення: Cyber Age, Digital Age, Age of Bits, Nano-Age etc. Крім того, за виникнення особливої метамови світу комп’ютерних технологій, навколо цього поняття виникли одразу декілька груп термінів-неологізмів з афіксоїдом cyber- : cyberjargon, cyberlingo, cyberspeech, cyberstyle.

Цілий ряд лексичних одиниць не тільки закріпився за інформаційною технікою, а й перетворився на справжні центри словотворення. Це стосується насамперед слова electronic, що, окрім загальних значень, все частіше використовується для десигнації поняття “здійснюваний через комп’ютерну мережу” – electronic cash, electronic commerce, electronic retailing: "That was one day after BarnesandNoble.com chief executive Jonathan Bulkeley championed the clicks-and-mortar philosophy that has become the mantra of electronic retailing” (Washington Post, May, 1999).

Але найчастіше в такому значенні слово функціонує в абревіатурній формі (е-): е-generation, e-book, e-business, e-shop, etc.: “…a transaction should be accounted for the same, whether it's an e-business or a brick-and-mortar business” (The New York Times, March 29, 2000); “Georgia is implementing statewide e-voting at a time when voter confidence is still recovering from the 2000 presidential election disaster” (Atlanta Journal and Constitution, Sep. 2002).

Необхідно згадати про активне використання абревійованих форм у межах саме комп’ютерної терміносистеми. Семантичний неологізм web став одним з найбільш вживаних синонімів поняття Internet – “всесвітня комп’ютерна мережа” [Encyclopedia Britannica 2002], та центром численних інновацій. Наприклад: webber, web-browser, web-head, web-page, web-site, webliography, web-surfer, webucation: “Webucation will be big, but will it be profitable? After all, the public has grown accustomed to getting information for free on the Web - it has on network TV” (Forbes Magazine, May 2000).

Особливої уваги, як носій категорії Часу на поняттєвому рівні, заслуговує новоутворення webisode (“віртуальна” подія”), який було утворено шляхом телескопічного злиття форманта web- з лексемою “episode”: „You come back next week, you partake in the next webisode” (Wired News, Oct. 12, 2002).

Використання специфічних особливостей мережевого тексту вже сьогодні дає могутні, до кінця не передбачувані ефекти у сфері масової комунікації і PR-технологій. І можна припустити, що вплив і значення net-тексту зростатимуть, викликаючи зміни не тільки в суспільній свідомості, але і в структурі свідомості та мислення людини.