Право/Кримінальне право

Студентка IV курсу Національного

університету ДПС України

Самощук Валентина Іванівна

Щодо кримінально-правових сімей

Свого часу відомий французький юрист Марк Ансель говорив, що вивчення досвіду інших країн відкриває перед юристом нові горизонти, дозволяє йому краще пізнати право своєї країни, оскільки специфічні риси цього права особливо виразно виявляються у порівнянні з іншими системами. Порівняння спроможне озброїти юриста ідеями та аргументами, які не можна отримати навіть при надзвичайно хорошому розумінні права тільки власної держави [1, c.38].

Кримінальному законодавству, як і будь-якій іншій галузі, властиві особливості структури і змісту, які відбивають тонкощі законодавчого підходу в поглядах на загальну картину складових компонентів, розуміння певних термінів і понять, місце розташування і зміст окремих норм тощо. Виходячи з цього, з’ясування структурно-змістовної специфіки цієї галузі законодавства є відправним моментом у дослідженні кримінально-правових інститутів і норм. Звернення до порівняльного методу досліджень дає можливість глибше оцінити структуру і зміст національного кримінального законодавства, оскільки вивчення іноземних законодавчих стандартів привносить щось нове, дозволяючи дивитися на здавалося б «непохитні» положення під іншим кутом зору, бачити у них недоліки та позитивні моменти, що в цілому досить корисно у науково-практичному плані.

Об’єктивно необхідним є процес пізнання права у загальносвітовому порівняльному аспекті, між різними правовими системами світу, тобто міжнаціональне порівняння, порівняння різних правових систем, існуючих у державах світового співтовариства.

Правові системи, як і право, існують у просторі і часі. Вони мають минуле, теперішнє і майбутнє. Виявлення спільного та відмінного у кримінальному законодавстві таких країн, як США, Англія, Німеччина і моделювання можливих меж його гармонізації є необхідним для удосконалення кримінально-правових засобів спільної протидії новим проявам злочинності у світі.

Особливістю кримінального права Англії є: надзвичайна давність джерел кримінального права, відсутність Кримінального кодексу, у якому були б кодифіковані, належним чином упорядковані всі норми, що стосуються кримінального права, які б значно полегшили користування правовими нормами при вирішенні різних справ; застосування судового прецеденту як основного джерела кримінального права, що також має як свої плюси, так і мінуси. Адже абсолютно дві однакові справи зустрічаються дуже рідко, кожна має якісь особливості, нюанси, і в таких ситуаціях неправильним буде застосовувати одну і ту саму норму до різних справ. Проте, судовий прецедент користується великою увагою і застосовується в Англії дуже давно, він сприяє розвитку законодавчої доктрини.[2]

Майже в усіх країнах першочергове значення як джерела кримінального права надається конституції. В США, наприклад, конституція містить прямі норми, що стосуються кримінального права. Американська правова система в цілому досить складна, для неї характерна заплутаність і архаїчність правових норм, що, можливо, зумовлено наявністю федерального законодавства та законодавства окремих штатів, які нерідко не відповідають одне одному, містять положення, що прямо суперечать одне одному. Це є значним недоліком, який потребує щонайшвидшого врегулювання.

Що стосується таких основних інститутів кримінального права, як злочин та покарання, то не в усіх країнах законодавчо закріплені ці поняття. Деякі країни надають особливої уваги ознакам злочину, інші – ні. Посилаючись на важливість такого інституту, як покарання, від якого залежить майбутня доля людини, він повинен бути чітко визначеним та врегульованим на найвищому рівні. Покарання повинно призначатися саме так, як зазначено в законі. В Німеччині, США суддям надається широке коло повноважень для вибору на власний розсуд тієї чи іншої міри покарання, що характерно і для України, і негативно впливає на процес покарання, сприяє корупції, зловживанню владою, зневірі суспільства у правильність, правдивість та справедливість призначених кримінальних покарань.[3]

Найбільша дискусія, яка ведеться уже багато років і триває до сих пір присвячена такому виду покарання як смертна кара, яка на даний час застосовується у окремих штатах США. Важко сказати, чи дійдуть колись згоди прихильники та противники смертної кари, та все ж, у будь-якому випадку вона продовжує застосовуватись, можливо з часом буде відмінена взагалі, або ж навпаки, набуде значного поширення. Все залежить від розвитку цивілізації, від ставлення до моральних та правових цінностей суспільства.

Література:

1. Ансель М. Методологические проблемы срав нительного права / Очерки сравнительного права. – М., 1991. – С. 38.

2. Козочкин И.Д. Строгая отведственность в уголовном праве Англии и США. Правоведение. – 2000. – № 1. – С. 136-149.

3. Крилова Н.Е., Серебренникова А.В. Уголовное право зарубежных стран (Англии, США, Франции, Германии): Учебное пособие. – Изд. 2-е, перераб. и доп. – М.: Зерцало, 1998. – 208 с.

4. Преступления и наказание в Англии, США, Франции, ФРГ, Японии: Общая часть уголовного права. – М.: Юрид. лит., 1991. – 288 с.

5. Уголовное право зарубежных государств. Общая часть: Учеб.пособ. / Под ред. И.Д. Козочкина. – М., 2003.