УДК: 577.175.6:616-092.9-099:543.395

ВПЛИВ ˮПОЛІОЛІВˮ НА CТАН ГОНАДОТРОПІНІВ І СТАТЕВИХ ГОРМОНІВ В УМОВАХ ТРИВАЛОЇ СУБТОКСИЧНОЇ ДІЇ В ПІДГОСТРОМУ ЕКСПЕРИМЕНТІ

Наконечна О.А., Вишницька І.А., Жерновая М.Є., Оветчин П.В., Максимова І.Г.

Розвиток науково-технічного прогресу, промисловості й сільського господарства тісно поєднані з хімією органічного синтезу. За останні десятиріччя в навколишньому середовищі різко збільшилася кількість хімічних сполук виробництва поліоксипропіленполіолів, які широко застосовуються в різних галузях народного господарства – металургії, машинобудуванні, нафтодобувній промисловості, електрохімії, сільському господарстві, фармації, хімії органічного синтезу, гірничодобувній галузі, медицині та ін. [1–4]. Дані виробництва синтезують значний асортимент олігоефірів, які використовуються для отримання штучної шкіри, пластмас, епоксидних смол, поліуретанів, пінопластів, термопластів, лаків, емалей, гідравлічних, гальмівних, охолоджуючих рідин, емульгаторів, флотореагентів, антикорозійних препаратів та ін. [3–5]. Літературні джерела свідчать про те, що ˮПоліолиˮ у більшості випадків є малотоксичними, слабокумулятивними сполуками, яким не властива видова й статева чутливість [4, 5]. Проте, наявність у ˮПоліолівˮ поверхнево-активних властивостей забезпечує їм особливий вплив на різні органи, системи й функції організму. При надходженні пероральним шляхом до організму теплокровних тварин вони здатні стимулювати резорбцію хімічних речовин у шлунково-кишковому тракті, підвищувати вміст холестерину в крові, змінювати екскреторну функцію печінки, порушувати водний та електролітний баланс [5]. Деякі марки ˮПоліолівˮ в умовах тривалого субтоксичного впливу на організм стимулюють вільнорадикальні процеси й пригнічують систему антирадикального й антиперекисного захисту. Незважаючи на значну кількість робіт, що присвячені вивченню різних аспектів біологічної дії олігоефірів, багаточисельні питання механізмів структурно-метаболічних порушень залишаються нерозкритими. Це в повній мірі відноситься й до механізмів, які стосуються порушень генеративної функції теплокровних тварин під впливом ˮПоліолівˮ, індикатором дисфункції якої можуть бути гонадотропні й статеві гормони. Виходячи з цього, метою нашої роботи було вивчення впливу нових марок ˮПоліолівˮ на стан гонадотропінів і статевих гормонів при тривалій субтоксичній дії в умовах підгострого експерименту.

Матеріали й методи дослідження

Об’єктами дослідження була група ˮПоліолівˮ марки Л-3003-2-60 (поліоксиетиленоксипропілентріол молекулярної маси 3000) і Л-3503-2-70 (поліоксиетиленоксипропілентріол молекулярної маси 3500) з регламентованими фізико-хімічними властивостями. За агрегатним станом дані ксенобіотики є прозорі, в’язкі рідини, добре розчинні у воді й органічних розчинниках – спиртах, ефірі, толуолі, бензолі. Вибір марок ˮПоліолівˮ було обгрунтовано великими обсягами виробництва, широким застосуванням у різних галузях народного господарства, розповсюдженим контактом з населенням і відсутністю прогностичної характеристики потенційної безпечності для теплокровних тварин. Відповідно до мети дослідження проводився тривалий підгострий токсикологічний експеримент на білих статевозрілих щурах популяції Вістар масою 180–190 г. (самці й самиці). Тварини протягом 45 діб щоденно вранці натщесерце отримували пероральним шляхом за допомогою металевого зонда водні розчини ксенобіотиків із розрахунку 1/10, 1/100 й 1/1000 середньолетальної дози (ДЛ₅₀). Контрольна група щурів отримувала відповідний об’єм питної води. У кожній групі як контроля, так і дослідних знаходилося по 10 щурів. Експерименти проводилися з дотриманням біоетики й принципів ˮЄвропейської конвенції про захист хребетних тварин, що використовуються для експериментальних і інших наукових цілейˮ. – Страсбург, 1985. На підставі результатів гострої токсичності Л-3003-2-60 і Л-3503-2-70 відносяться до малотоксичних, слабокумулятивних сполук, яким не властива видова й статева чутливість. ДЛ₅₀ для білих щурів були встановлені на рівнях 3,21 й 14,3 г/кг маси тварин, відповідно для Л-3003-2-60 і Л-3503-2-70. По закінченню підгострого експерименту в сироватці крові визначали вміст гонадотропінів і статевих гормонів радіоімунологічним методом [5]. Прогестерон (ПГ) досліджували за допомогою відповідних наборів реактивів інституту біоорганічної хімії АН Білорусії, пролактин (ПЛ), лютеїнізуючий гормон – лютропін (ЛТ), фолікулостимулюючий гормон (ФСГ), естрадіол (ЕД) і тестостерон (ТС) – використовуючи набори реактивів фірми Oris industric SA (Франція). Статистичне опрацювання отриманих результатів здійснювали за допомогою критерія Стьюдента-Фішера.

Результати дослідження та їх обговорення

Результати дослідження статевих гормонів у щурів, які піддавалися токсифікації ˮПоліоламиˮ, виявили суттєві зменшення вмісту естрадіолу й тестостерону як під впливом 1/10 ДЛ₅₀, так і в групах, які були затравлені 1/100 ДЛ₅₀ (табл. 1). Поряд з тим, необхідно відмітити, що рівень прогестерону знижувався при дії 1/10 ДЛ₅₀ і зростав у групі тварин, токсифікованій 1/100 ДЛ₅₀. Концентрація естрадіолу в сироватці крові зменшувалася під впливом Л-3003-2-60 на 55,27% й 34,46%, а токсифікованих Л-3503-2-70 – на 50,68% й 33,38%, відповідно під дією 1/10 й 1/100 ДЛ₅₀. Така ж динаміка змін спостерігалася й тестостерону: Л-3003-2-60 знижував його вміст на 59,79% й 50,52%, а Л-3503-2-79 – на 56,70% й 44,33%, відповідно під впливом 1/10 й 1/100 ДЛ₅₀. Рівень прогестерону при дії 1/10 ДЛ₅₀ зменшувався на 31,72% й 18,71%, а також підвищувався під впливом 1/100 ДЛ₅₀ на 47,42% й 35,11%, відповідно в щурів, які піддавалися дії Л-3003-2-60 і Л-3503-2-70. Оцінка концентрації гонадотропінів у сироватці крові виявила зниження при дії Л-3003-2-69 лютропіну на 50,70% й 31,16%, ФСГ – на 49,82% й 35,95%, ПЛ – на 31,32% й 20,03%, відповідно в групах тварин, токсифікованих 1/10 й 1/100 ДЛ₅₀. Аналогічна динаміка вмісту гормонів спостерігалася й під впливом Л-3503-2-79: рівень лютропіну зменшувався 48,14% й 26,74%, ФСГ – на 43,39% й 20,82%, ПЛ – на 28,22% й 16,05% при дії 1/10 й 1/100 ДЛ₅₀ відповідно.

Таблиця 1

Вплив ˮПоліолівˮ на обмін гонадотропінів і статевих гормонів при тривалій субтоксичній дії на білих щурів

Показники	Група спостереження, М±m (ДЛ50)
	Конт-роль	Л-3003-2-60			Л-3503-2-70
		1/10	1/100	1/1000	1/10	1/100	1/1000
ЕД (мк ОД/мл), самиці	7,4 ±0,62	3,31 ±0,27*	4,85 ±0,44*	7,2 ±0,58*	3,65 ±0,37*	4,93 ±0,52*	7,15 ±0,74
ПГ нмоль/мл), самиці	18,6 ±1,43	12,7 ±1,28*	27,42 ±1,35*	19,4 1,47±	15,12 ±1,14*	25,13 ±1,56*	20,3 ±1,52
ТС (мк ОД/мл), самці	0,97 ±0,06	0,39 ±0,04*	0,48 ±0,05*	0,93 ±0,07	0,42 ±0,05*	0,54 ±0,06*	0,94 ±0,08
ЛТ (мк ОД/мл), Самиці	4,30 ±0,39	2,12 ±0,17*	2,96 ±0,21*	4,25 ±0,38	2,23 ±0,24*	3,15 ±0,27*	4,40 ±0,36
ФСГ (miv/ml), самиці	30,65 ±2,43	15,38 ±1,24*	19,63 ±1,46*	29,55 ±1,86	17,35 ±1,66*	24,27 ±1,53*	31,43 ±2,78
ПЛ miv/ml), самиці	2246,3 ±157,2	1542,7 ±98,4*	1796,3 ±145,7*	2193,6 ±105,7	1612,4 ±117,8*	1885,7 ±138,2*	2235,7 ±121,8

Примітка: * – різниця вірогідна (р<0,05) з контролем.

Таким чином, аналіз отриманих результатів вказує на те, що ˮПоліолиˮ в 1/10 та 1/100 ДЛ₅₀ пригнічують репродуктивну функцію гонад, порушують кооперативну взаємодію статевих гормонів – андрогенів та естрогенів, а також гонадотропінів – фолікулостимулюючого й лютеїнового гормонів, пролактину, що може бути поєднано з формуванням значних розладів функціонування статевої системи, до яких залучені гіпоталамус, гіпофіз, гонади й кора наднирників. В 1/1000 ДЛ₅₀ ˮПоліолиˮ не впливали на генеративну функцію, тоді як у більших дозах вони здатні гальмувати статеве дозрівання, порушувати оваріальний та маточний цикли, перебіг вагітності й дітородну функцію.

Література:

1. Щербань Н.Г., Жуков В.И., Мясоедов В.В. Оценка рисков здоровья населения опасных отходов (биохимические аспекты). – Харьков: ˮАпострофˮ. – 2010. – 156 с.

2. Щербань Н.Г., Жуков В.И., Мясоедов В.В., Резуненко Ю.К. Биохимические аспекты экологической патологии, связанной с химическим загрязнением поверхностных источников водоснабжения. – Харьков: ˮРаритеты Украиныˮ. – 2011. – 176 с.

3. Жуков В.И., Зайцева О.В., Пивень В.И. и др. Фториды: биологическая роль и механизм действия. – Белгород: Белвитамины, 2006. – 220 с.

4. Щербань Н.Г., Жуков В.И., Мясоедов В.В., Капустник В.А. Биохимические механизмы радиомиметических эффектов поверхностно-активных веществ. – Харьков: ˮРаритеты Украиныˮ. – 2012. – 120 с.

5. Жуков В.И., Попова Л.Д., Зайцева О.В. и др. Простые и макроциклические эфиры: научные основы охраны водных объектов. – Харьков: ˮТорнадоˮ, 2000. – 438 с.