Сторожева А. В., студентка гр. МЗФК-15

Харківський торговельно-економічний інститут КНТЕУ

Науковий керівник: к.е.н., доцент Шелест О. Л.

УПРАВЛІННЯ ФОРМУВАННЯМ ТА ВИКОРИСТАННЯМ ФІНАНСОВИХ РЕСУРСІВ ПІДПРИЄМСТВА

Анотація: Управління фінансовими ресурсами є одним з найважливіших чинників, які визначають ефективність діяльності підприємства в ринковому середовищі, його фінансову стабільність та конкурентноздатність. Особливої нагальності цей чинник набуває в умовах ринкових перетворень національної економіки України, оскільки характер діяльності підприємств на даний час визначає їх конкурентні якості не лише на вітчизняному ринку, але й на міжнародному.

Ключові слова: власні фінансові ресурси, позикові фінансові ресурси, грошові фонди, статутний капітал, фінансовий стан.

Актуальність проблеми. Сучасна економічна ситуація вимагає від підприємства досягнення найкращих результатів діяльності в умовах обмежених фінансових ресурсів. Це потребує вирішення питань щодо розробки раціональної фінансової стратегії, забезпечення ефективного управління активами, пошуку адекватних джерел фінансування тощо.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Значний внесок у розвиток теорії управління фінансовими ресурсами зробили як вітчизняні, так і зарубіжні вчені, а саме: Азаренкова Р. М., Бандурка О.М., Білик М., Безбородова Т. В., Бердар М. М., Бригхем Е., Внукова Н. М., Доля В. Т., Дячек С. М.,  Зятковський  І. В., Крамаренко Г. О., Матвійчук Д. О., Меглаперидзе А. С., Мельник О., Мних Є. В., Плескач В.Л. та ін.

Невирішені питання в досліджуваній проблемі. Не дивлячись на значне число наукових праць, досліджень і публікацій, недостатньо широко освітлені питання, пов’язані з управлінням та формуванням використання фінансових ресурсів підприємства.

Метою статті є вивчення особливостей формування та використання фінансових ресурсів підприємства та визначення шляхів підвищення щодо ефективності управління ними.

Виклад основного матеріалу. У сучасних умовах функціонування економіки України розвиток вітчизняного бізнесу набуває особливої динамічності. Вона пояснюється наявністю досить жорсткої конкуренції як із боку українських, так і зарубіжних компаній, підвищенням вимог споживачів до товарів і послуг, що пропонуються на ринку. З іншого боку, підприємство є також споживачем різного роду ресурсів.

У процесі своєї господарської діяльності підприємство стикається з багатьма контрагентами (кредиторами, дебіторами). Тому, аби посісти своє місце на ринку й успішно працювати, воно має враховувати багато чинників, що впливають на його діяльність, вміти вдало планувати й прогнозувати свою діяльність. Звичайно, досить важливе значення має професійна робота маркетингової служби підприємства. Однак, на сучасному етапі розвитку більш вагомого значення набуває саме використання фінансової системи підприємства, оскільки фінансові ресурси є базисним ресурсом, без якого неможливе функціонування й розвиток підприємства [6].

Рух коштів, його швидкість і масштаби визначають працездатність фінансової системи підприємства. З руху коштів розпочинається і ним же завершується грошовий кругообіг підприємства, оборот усього капіталу. Саме тому рух коштів, грошовий обіг на підприємстві є основною ланкою в процесі обороту капіталу.

Фінансові ресурси формуються ще до початку діяльності підприємства в процесі утворення статутного капіталу. Далі ці кошти інвестуються для забезпечення виробничо-господарської діяльності, розширення й розвитку виробництва. Саме так підприємство отримує можливість займатися виробництвом і збутом продукції, одержувати доходи [5].

У процесі реалізації продукції (робіт, послуг) на рахунки підприємств постійно надходять кошти у вигляді виручки від реалізації. Грошові ресурси надходять також від фінансово-інвестиційної діяльності підприємств: від акцій, облігацій та інших видів цінних паперів; від вкладання коштів на депозитні рахунки; від здавання майна в оренду. Частина грошових надходжень, що залишилася після відрахувань до бюджету акцизного податку, податку на додану вартість, мита, спрямовується на заміщення коштів, авансованих в оборотні та основні засоби, на виконання фінансових зобов'язань перед бюджетом, позабюджетними фондами, банками, страховими організаціями та іншими суб'єктами господарювання. Частина грошових надходжень, яка залишилася, формує валовий і чистий дохід, прибуток підприємства.

Важливою особливістю фінансової системи підприємства є формування й використання різноманітних грошових фондів. Грошові фонди є частиною коштів, які мають цільове спрямування. Через них здійснюється забезпечення господарської діяльності необхідними грошовими ресурсами, а також розширеного виробництва: фінансування науково-технічного прогресу; опанування і впровадження нової техніки; економічне стимулювання; розрахунки з бюджетом, банками. До таких фондів належать: статутний капітал, фонд оплати праці, амортизаційний (на державних підприємствах), розвитку виробництва, соціального призначення, резервний капітал тощо. При організації діяльності підприємства воно повинно мати статутний капітал, за рахунок якого формуються основні засоби й обігові кошти [1].

Формування статутного капіталу, його ефективне використання, управління ним - одне з головних завдань фінансової служби підприємства. Статутний капітал змінюється підприємством зазвичай за результатами роботи за рік після внесення змін в установчі документи. Збільшити (зменшити) статутний капітал можна за рахунок випуску в обіг додаткових акцій (або вилучення з обігу якоїсь їх кількості), а також шляхом збільшення (зменшення) номіналу старих акцій.

Підприємства використовують кошти не лише у фондовій формі. Так, використання підприємством коштів для виконання фінансових зобов'язань перед бюджетом і позабюджетними фондами, банками, страховими організаціями здійснюється в нефондовій формі. У нефондовій формі підприємства також одержують дотації та субсидії, спонсорські внески [3].

І, нарешті, прибуток - форма прирощених ресурсів. Щоправда, це лише потенційний ресурс, оскільки прибуток можна використати як для збільшення фінансових ресурсів (капіталізація прибутку), так і на поточні потреби.

Як було визначено, виробнича і фінансова діяльність підприємства починається із формування фінансових ресурсів, які мають створити передумови для стабільного процесу виробництва та його постійного зростання. Саме це забезпечує конкурентоспроможність фірми на ринку, адже врешті-решт виграє той, хто вміє з найменшими витратами залучати найбільші фінансові ресурси. Саме з огляду на це і потрібно розглядати питання раціонального розміщення фінансових ресурсів. Вони можуть концентруватися як безпосередньо на підприємствах, так і в комерційних банках, інвестиційних фондах та в інших суб'єктів фінансового ринку.

Діяльність підприємства в умовах ринкової економіки (будь-якої форми власності, організаційно-правового статусу і галузевої спрямованості) безпосередньо залежить від фінансового капіталу, обсяг і структура якого визначаються рядом факторів. Головні серед них такі:

- теоретична і практична можливості залучення додаткових фінансових ресурсів із різних джерел;

- форми власності та організаційно-правові форми підприємництва;

- стратегічні цілі й поточні завдання підприємницької діяльності;

- новостворене або чинне підприємство;

- вартість фінансових ресурсів на ринку капіталів;

- структура фінансового капіталу, що формується;

- загальноекономічна і політична ситуація в країні;

- рівень загального керівництва підприємством.

В умовах ринкової економіки для підприємств усіх форм власності й організаційно-правового статусу основними джерелами формування і використання фінансового капіталу можуть бути як власні фінансові ресурси так і позикові. Структура капіталу підприємства відображає співвідношення між різними джерелами капіталу (власним і позиковим), що використовується для довгострокового фінансування діяльності підприємства.

Утворення власного фінансового капіталу може відбуватися за рахунок зовнішніх і внутрішніх джерел власних коштів.

До зовнішніх джерел формування та використання власного фінансового капіталу належать:

а) кошти, що формуються як за рахунок особистих внесків, так і за рахунок можливостей фінансового ринку;

б) кошти, що формуються у порядку розподілу та перерозподілу фінансових ресурсів у масштабах економічної системи держави.

Зовнішні джерела формування власного фінансового капіталу дають змогу новостворюваним підприємствам формувати свій початковий фінансовий капітал, а чинним суб'єктам господарювання - збільшувати розміри й удосконалювати його структуру.

У ринковій економіці найбільше значення мають джерела фінансових ресурсів, що мобілізуються за рахунок можливостей фінансового ринку.

До внутрішніх джерел формування та використання фінансового капіталу належать фінансові ресурси, які формуються в процесі виробничо-фінансової діяльності підприємства.

Внутрішні джерела власних фінансових ресурсів мають велике значення для створення фінансового капіталу підприємства. Ними забезпечуються розширене відтворення і фінансова стабільність суб'єктів господарювання.

У процесі фінансової діяльності підприємства усіх форм власності використовують різні джерела фінансових ресурсів для формування сукупного фінансового капіталу, однак більшість підприємств віддає перевагу власним джерелам фінансових ресурсів і незначною мірою позиковим коштам.

Із метою забезпечення ефективнішого формування фінансового капіталу необхідно, щоб підприємства усіх форм власності й організаційно-правового статусу використовували не тільки власні фінансові ресурси, а й кошти фінансового ринку. Проте для цього держава повинна створити сприятливі економічні умови і нормативно-правову базу, щоб ресурси фінансового ринку були доступні підприємствам усіх форм власності і галузей народного господарства.

Аналіз фінансового стану підприємства за 2013 – 2015 роки почнемо з аналізу активів підприємства. В активі відображаються вартість майна і боргових прав, якими розпоряджається і які контролює підприємство.

Активи підприємства складаються із необоротних та оборотних засобів. В процесі господарської діяльності вони повинні приносити дохід у вигляді прибутку або іншої економічної вигоди. Актив балансу містить інформацію на певну дату про склад та розміщення наявних в розпорядженні фірми контрольованих коштів, одержаних в результаті попередньої діяльності і які повинні стати джерело майбутніх надходжень фірми. Проведений аналіз показав, що на кінець 2013 року капітал підприємства в цілому збільшився на 1118,90 тис. грн. і становить 5331,20 тис. грн. Ця зміна на 100,3% (1122,00:1118,90×100) зумовлена збільшенням оборотних (мобільних) коштів. Це збільшення склалося переважно за рахунок зросту дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги – на 81,8%. Частка необоротних активів навпаки зменшилася на 0,4% (-4,70:1118,90×100). Наприкінці року питома вага основних засобів та інших необоротних активів у майні підприємства зменшилася на 4,08% і становить 14,95% (796,8 тис. грн.), питома вага оборотних активів збільшилася на 4,06% і становить 85,02% або 4532,4 тис. грн.

У 2014 році активи підприємства змінилися наступним чином: за рік капітал збільшився на 645,3 тис. грн. і становить 5976,5 тис. грн. Це зумовлено тим, що на 72% (464,7:645,3×100) збільшилися оборотні кошти та на 24,7% (159,3:645,3×100) – необоротні активи. Станом на 1.01.2015 року питома вага основних засобів та інших необоротних активів у майні підприємства збільшилася на 1,05% і становить 16% або 956,1 тис. грн., а питома вага оборотних активів зменшилася на 1,41% і становить 83,61% або 4997,1 тис. грн.

Також необхідно звернути увагу на такий позитивний факт, як збільшення такого абсолютно ліквідного активу, як грошові кошти – на 383,7 тис. грн. і становить на кінець 440,1 тис. грн. Ще одним позитивним моментом є зменшення на кінець року дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги – на 4,86% та дебіторської заборгованості за розрахунками та іншими – на 0,8%.

У пасиві балансу – джерела утворення господарських засобів: власний капітал, зобов’язання за позиками і кредиторською заборгованістю.

Пасив балансу дає вартісну оцінку активів, тобто коштів фірми на певну дату за джерелами їх формування, цільовому призначенні, термінам погашення. Кожному виду джерел засобів відповідає окрема стаття пасиву. Групування статей пасиву в балансі фірми може бути різним в залежності від тих принципів, що застосовуються. Так, при розмежуванні статей пасиву за принципом джерел формування та приналежністю коштів, які використовує фірма, в пасиві виділяють два розділи: позичений капітал та власний капітал.

За даними проведеного аналізу видно, що збільшення майна підприємства у 2013 році на 1118,9 тис. грн. було забезпечене зростанням власних коштів на 15,4%, а на 84,6% покривалося збільшенням залучених коштів. Питома вага власних коштів зменшилася на 7,36% і становить 43,13%, а питома вага залучених коштів збільшилася на 56,87% (в основному це збільшення зумовлено тим, що підприємство отримало довгостроковий банківський кредит у розмірі 1000 тис. грн.). Частка майна, що покривається за рахунок власних коштів, зменшилася зі 50,49% до 43,13%, або на 7,36%.

У цілому на кінець року співвідношення питомої ваги власного та залученого капіталу становить – 43,13% (2299,3 тис. грн.) проти 56,87% (946,2 тис. грн.), що вказує на не оптимальність структури капіталу підприємства, тому що це загрожує підприємству втратою самостійності. Оптимальна структура капіталу, яку рекомендовано для підприємств, це співвідношення власного та залученого капіталів у рівних пропорціях – 50% на 50%.

Висновки. Фінансові ресурси займають особливе місце в економічних відносинах. Їхня специфіка виявляється в тому, що вони завжди виступають у грошовій формі, мають розподільний характер і відбивають формування і використання різноманітних видів прибутків і нагромаджень суб'єктів господарської діяльності сфери матеріального виробництва, держави й учасників невиробничої сфери.

Фінансові відносини підприємства виникають тоді, коли на грошовій основі відбувається формування власних ресурсів підприємства, його прибутків, залучення позичкових джерел фінансування господарської діяльності, розподіл прибутків, що утворюються в результаті цієї діяльності, їхнє використання на цілі розвитку підприємства.

Організація господарської діяльності вимагає відповідного фінансового забезпечення, тобто початкового капіталу, що утворюється з внесків засновників підприємства і приймає форму статутного капіталу. Це найважливіше джерело формування майна будь-якого підприємства. Конкретні засоби утворення статутного капіталу залежать від організаційно-правової форми підприємства.

Для розв’язання проблем формування і використання фінансових ресурсів підприємств потрібна виважена, довгострокова політика держави щодо розвитку підприємництва та його ролі у піднесенні національної економіки, яка б спиралася на інтереси основних суб’єктів підприємницької діяльності, відповідала потребам основної частини населення і відображала реальний стан у розв’язанні соціально-економічних проблем у країні.

Щодо сутності терміна „фінансові ресурси” як наукового поняття, у вітчизняній економічній науці до цього часу немає загальноприйнятої точки зору. На основі проведених досліджень автором роботи запропоновано уточнене визначення фінансових ресурсів. Фінансові ресурси – це наявні у підприємства накопичення і доходи, власні і запозичені фонди нагромадження, що створюються у процесі розподілу і перерозподілу валового внутрішнього продукту у вигляді джерел їх формування та складу і розміщення, які мають характер цільового призначення та результативності (одержання економічних вигод) у майбутньому.

Оцінювання фінансового стану підприємства становить інтерес для широкого кола суб’єктів ринку. Фінансовий стан підприємства - це комплексне поняття, яке є результатом взаємодії всіх елементів системи фінансових відносин підприємства, визначається сукупністю виробничо-господарських факторів і характеризується системою показників, що відображають наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів.

Список використаних джерел

1. Господарський кодекс України від 16 січня 2003 року № 436-IV [Електронний ресурс] // Верховна Рада України. – Офіц. веб-сайт. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/.

2. Енциклопедія професійного фінансиста: Фінансові ресурси підприємств та їх формування [Електронний ресурс] // Гроші і кредит. – 2010. – Режим доступу: http://kopiyka.org.ua/?p=311.

3. Милятинська Л. В. Фінансові ресурси підприємства: механізм формування внутрішніх власних фінансових ресурсів підприємства [Електронний ресурс] / Л. В. Милятинська, М.О. Путь // Фінансові відносини. – 2010. – Режим доступу: http://www.rusnauka.com/13_NPN_2010/Economics/65997.doc.htm.

4. Моделювання фінансово-економічних процесів: монографія / В. Л. Плескач.– К.: Центр підготовки навчально-методичних видань КНТЕУ, 2010. – 428 с.

5. Азаренкова Р. М. Фінанси підприємства: навч. посіб./ Р. М. Азаренкова –К.: Знання,–2010. – 250 с.

6. Непочатенко О.О. Фінанси підприємств. Підручник./ О.О. Непочатенко,  

Н. Ю. Мельничук — К.: Центр учбової літератури 2013. — 504 с.