Негрич Микола Михайлович,
аспірант Академії муніципального управління
ОРГАНІЗАЦІЙНА СТРУКТУРА ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ
ІНВЕСТИЦІЙНО-БУДІВЕЛЬНОЇ СФЕРИ УКРАЇНИ
Для успішного відновлення і розвитку
виробничої складової інвестиційно-будівельної сфери в країні запропоновано
сформувати і реалізувати наступні основні проекти:
- проект відновлення капітального
будівництва (ПВКБ);
- проект відновлення і розвитку
виробництва місцевих будівельних матеріалів і конструкцій (в першу чергу:
цегли, бетону, розчину, дверей, вікон та інших конструкцій) (ПМБМ);
- проект відновлення житла і соціальної
сфери (ПВЖіСС);
- проект відновлення промислових
будівель і споруд (ПВПБіС);
- проект розвитку інвестиційних та
лізингових територіальних структур (ПРІЛТС);
- проект розвитку іпотечного
кредитування (ПРІК).
Це дозволило побудувати організаційну
структуру вищого керівництва виробничої складової інвестиційно - будівельної
сфери в Україні по матрично-мережевим принципом
[1, C. 101]. Вертикальні зв'язки в даній структурі замикаються на
відповідних заступниках міністра Міністерства регіонального розвитку,
будівництва та житлово-комунального господарства, що відповідають за реалізацію
вищеперерахованих проектів, пов'язаних з відновленням і розвитком
інфраструктури інвестиційного та будівельного ринку в країні. Горизонтальні
зв'язки в цій структурі, організовані по мережевому принципу, очолювалися
керівниками місцевих багатопроблемний груп або центрів управління в ранзі
заступників глав адміністрацій місцевих утворень з будівництва, які відповідали
за розвиток первинних ланок інвестиційно - будівельної сфери в місцевих
утвореннях (рис. 1.) Для підвищення оперативності прийняття рішень та
надійності зв'язків в даній структурі нами запропоновано сформувати
корпоративну обчислювальну мережу з виходом в Інтернет [2, C. 65].
Рис. 1. Удосконалена організаційна структура
системи державного регулювання вищим органом управління будівельної сфери
України (розроблено автором)
Слід зазначити, що в залежності від
розмірів окремих місцевих утворень і обсягів будівельних робіт, які проводяться
в них, може формуватися одна багатопроблемна група або один локальний центр
управління для декількох з них. Крім того, для розшивки вузьких місць, із
співробітників функціональних відділів міністерства на тимчасовій основі
створювалися і функціонують мобільні проблемно-цільові групи управління, які знаходяться
в подвійному підпорядкуванні [3, C. 368]. По вертикалі вони підкоряються керівникам
функціональних підрозділів міністерства, а по горизонталі - керівнику
локального центру управління, що призначається з числа висококваліфікованих
менеджерів проекту.
Таким чином, фактично була створена
матрично-мережева організаційна структура і в середній ланці управління
відновленням і розвитком інвестиційно-будівельної сфери в Україні [4, C. 87]. Для ефективної роботи будівельних
підприємств, не менш важливою задачею управління процесом відновлення і
розвитку інвестиційно - будівельної сфери в країні на рівні урядових структур,
виявилося і забезпечення однакових гарантій для підприємств і організацій всіх
форм власності і їх державної підтримки у вигляді отримання пільгових умов в
період становлення і розвитку.
Література:
1.
Удовенко О. М.
Будівництво в умовах ринкової економіки : підручник / О. М. Удовенко. –
Тернопіль : Економічна думка, 2009. – 314 с.
2.
Калетнік Г. М.
Державне регулювання економіки : навч. посібн. / Г. М. Калетнік, А. Г. Мазур,
О. Г. Кубай. – К. : Хай-Тек Прес, 2011. – 417 c.
3.
Соколов Г. К.
Технологія і організація будівництва : підручник / Г. К. Соколов. – М. :
Академія, 2008. – 527 с.
4.
6. Cкала Г. Ф.
Економіка будівництва : навч. посібн. / Г. Ф. Скала, А. Л. Шутенко. – К. :
Арістей, 2009. – 422 с.