Негрич Микола Михайлович, аспірант Академії муніципального управління

ОРГАНІЗАЦІЙНА СТРУКТУРА ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ ІНВЕСТИЦІЙНО-БУДІВЕЛЬНОЇ СФЕРИ УКРАЇНИ

Для успішного відновлення і розвитку виробничої складової інвестиційно-будівельної сфери в країні запропоновано сформувати і реалізувати наступні основні проекти:

- проект відновлення капітального будівництва (ПВКБ);

- проект відновлення і розвитку виробництва місцевих будівельних матеріалів і конструкцій (в першу чергу: цегли, бетону, розчину, дверей, вікон та інших конструкцій) (ПМБМ);

- проект відновлення житла і соціальної сфери (ПВЖіСС);

- проект відновлення промислових будівель і споруд (ПВПБіС);

- проект розвитку інвестиційних та лізингових територіальних структур (ПРІЛТС);

- проект розвитку іпотечного кредитування (ПРІК).

Це дозволило побудувати організаційну структуру вищого керівництва виробничої складової інвестиційно - будівельної сфери в Україні по матрично-мережевим принципом [1, C. 101]. Вертикальні зв'язки в даній структурі замикаються на відповідних заступниках міністра Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства, що відповідають за реалізацію вищеперерахованих проектів, пов'язаних з відновленням і розвитком інфраструктури інвестиційного та будівельного ринку в країні. Горизонтальні зв'язки в цій структурі, організовані по мережевому принципу, очолювалися керівниками місцевих багатопроблемний груп або центрів управління в ранзі заступників глав адміністрацій місцевих утворень з будівництва, які відповідали за розвиток первинних ланок інвестиційно - будівельної сфери в місцевих утвореннях (рис. 1.) Для підвищення оперативності прийняття рішень та надійності зв'язків в даній структурі нами запропоновано сформувати корпоративну обчислювальну мережу з виходом в Інтернет [2, C. 65].

Рис. 1. Удосконалена організаційна структура системи державного регулювання вищим органом управління будівельної сфери України (розроблено автором)

Слід зазначити, що в залежності від розмірів окремих місцевих утворень і обсягів будівельних робіт, які проводяться в них, може формуватися одна багатопроблемна група або один локальний центр управління для декількох з них. Крім того, для розшивки вузьких місць, із співробітників функціональних відділів міністерства на тимчасовій основі створювалися і функціонують мобільні проблемно-цільові групи управління, які знаходяться в подвійному підпорядкуванні [3, C. 368]. По вертикалі вони підкоряються керівникам функціональних підрозділів міністерства, а по горизонталі - керівнику локального центру управління, що призначається з числа висококваліфікованих менеджерів проекту.

Таким чином, фактично була створена матрично-мережева організаційна структура і в середній ланці управління відновленням і розвитком інвестиційно-будівельної сфери в Україні [4, C. 87]. Для ефективної роботи будівельних підприємств, не менш важливою задачею управління процесом відновлення і розвитку інвестиційно - будівельної сфери в країні на рівні урядових структур, виявилося і забезпечення однакових гарантій для підприємств і організацій всіх форм власності і їх державної підтримки у вигляді отримання пільгових умов в період становлення і розвитку.

Література:

1. Удовенко О. М. Будівництво в умовах ринкової економіки : підручник / О. М. Удовенко. – Тернопіль : Економічна думка, 2009. – 314 с.

2. Калетнік Г. М. Державне регулювання економіки : навч. посібн. / Г. М. Калетнік, А. Г. Мазур, О. Г. Кубай. – К. : Хай-Тек Прес, 2011. – 417 c.

3. Соколов Г. К. Технологія і організація будівництва : підручник / Г. К. Соколов. – М. : Академія, 2008. – 527 с.

4. 6. Cкала Г. Ф. Економіка будівництва : навч. посібн. / Г. Ф. Скала, А. Л. Шутенко. – К. : Арістей, 2009. – 422 с.