Медицина/2. Хірургія

к.мед.н. ¹Мороз І.П., к.мед.н., доцент ²Шипитяк Є.Г.,

гол. лікар ¹Стрийський Я.М.

¹Дрогобицька міська лікарня №3 (онкодиспансер),

²Дрогобицький державний педагогічний університет

імені Івана Франка, кафедра анатомії, фізіології та валеології, Україна

РЕЗУЛЬТАТИ ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ НА РАК ЯЄЧНИКА У М. ДРОГОБИЧ ТА РАЙОНІ ЗА 1996-2005 рр.

Проблема діагностики і лікування новоутворень яєчників є однією із самих важких і актуальних онкогінекології. В різних країнах світу захворюваність і смертність від раку яєчників має тенденцію до зростання. Згідно статистичних даних МОЗ України за 2014 рік частота раку яєчників становить 17,6 на 100 тисяч жінок і знаходиться на 4 місці в структурі захворюваності злоякісними новоутвореннями жіночої статевої сфери. Смертність внаслідок раку яєчників займає 1-е місце серед злоякісних пухлин жіночих статевих органів і 5-е місце – серед причин смерті від загальної онкологічної патології у жінок. Показник смертності до року з моменту встановлення діагнозу при злоякісних новоутвореннях яєчника в середньому по Україні досягає 75%. Переважна більшість випадків раку яєчників діагностується у пацієнток в пост менопаузі, середній вік хворих становить 59 – 62 роки.

Встановлено, що ризик виникнення раку яєчника тісно пов’язаний з функціональною активністю статевих залоз. Факторами, що сприяють підвищенню ймовірності розвитку пухлин яєчників є:

- відсутність вагітності і родів в анамнезі;

- рання поява менструації;

- пізня менопауза;

- відказ від грудного годування;

- замісна гормонотерапія в період пост менопаузи;

- кисти, доброякісні пухлини і загальні захворювання яєчників.

Важливу роль у розвитку раку яєчників відіграють фактори, пов’язані зі способом життя жінки. Постійні стреси, поганий сон, куріння, алкоголізм, нераціональне харчування, екологія – все це негативно відбивається на стані репродуктивної системи жінки і сприяє розвитку окнозахворювання. Немаловажну роль відіграє спадковий фактор.

Не дивлячись на високу чутливість багатьох сучасних методів діагностики, їх специфічність недостатня для диференціації доброякісного і злоякісного процесів у яєчниках, що не може забезпечити ефективний скринінг для раннього виявлення раку. За даними літературних джерел, до 75% раку яєчників діагностується тільки на ІІІ – IV стадіях. В Україні у 59% жінок захворювання виявляється у запущеній стадії, при цьому під час профілактичних оглядів онкологічне захворювання виявляється в 23,5% випадків.

Затруднена діагностика ранніх стадій раку пов’язана перш за все з неспецифічними клінічними проявами початку захворювання. Перші признаки захворювання часто є непоміченими. Це можуть бути незначні порушення менструального циклу, дискомфорт внизу живота і підвищена швидка втома. Тільки коли пухлина досягає великих розмірів, появляються виражені клінічні симптоми, інтоксикація або порушення функції суміжних органів.

Нами проведено моніторинг показників захворюваності у м. Дрогобич і Дрогобицькому районі за період 1996 – 2005 роки. Аналіз даних показав, що захворюваність на 100 тисяч жінок в регіоні така ж сама, як в середньому по Україні. Проаналізовані результати лікування пацієнток, хворих на рак яєчника за 10 років (1996–2005 рр.) по комп’ютерній базі даних онкологічної лікарні №3 м. Дрогобич.

Всього проліковано 137 хворих. Найвищі рівні захворюваності визначаються у віці понад 50 років.

У морфологічній структурі пухлин основне місце займають залозисті раки різного ступеня диференціації і тільки у 9,52% випадків зустрічались пухлини іншої морфологічної структури.

Розподіл по стадіях захворювання підтверджує загальновідому статистику: 70-80% пацієнток виявляються у ІІІ-ІV стадіях захворювання. Лікування пацієнток проводилося згідно діючих стандартів. Тільки хірургічно були ліковані 18, комбіноване лікування (неоад’ювантна ПХТ, операція, ад’ювантна ПХТ) – 77, паліативне 22 та симптоматичне 17 хворих.

В процесі диспансерного спостереження встановлено, що тільки 58 пацієнток (42,3%) спостерігаються більше 5 років, при чому значна кількість з них періодично отримує повторні цикли ПХТ з приводу прогресування захворювання.

Висновок: Пік захворюваності припадає на вікову групу від 50 до 75 років (середній вік 60 років). П’ятирічне виживання хворих становить 43,3% і не відрізняється від показників по Україні в цілому.