Педагогічні науки/2. Проблеми підготовки спеціалістів

К.пед.н. Волошко Л. Б.

Полтавський національний технічний університет імені Юрія Кондратюка

ФреймовЕ СТРУКТУРУВАННЯ ЗМІСТУ ДИСЦИПЛІНИ «МЕТАБОЛІЗМ РУХОВОЇ АКТИВНОСТІ» в системі підготовки студентів галузі знань 01 «Освіта»

Запровадження нового переліку галузей знань і спеціальностей (постанова КМУ № 266 від 29 квітня 2015 р.) вимагає перегляду вже напрацьованого навчально-методичного забезпечення для підготовки магістрів галузі знань 01 «Освіта», спеціальності 017 «Фізична культура і спорт», зокрема з дисципліни «Метаболізм рухової активності». Навчальні модулі дисципліни висвітлюють питання про головні та специфічні метаболічні шляхи у процесі рухової активності, механізми її енергетичного забезпечення, особливості адаптаційних процесів в організмі під час занять фізичною культурою і спортом та є надзвичайно важливими для майбутніх фахівців з фізичної культрури і спорту.

За навчальним планом бакалавра майбутні магістри вже опанували ряд медико-біологічних дисциплін («вхідні знання»), зокрема, «Біохімія», «Фізіологія людини», «Фізіологічні основи фізкультури» та ін. Однак, як показує власний викладацький досвід, попередні знання студентів є недостатньо структурованими, нерідко носять фрагментарний характер, тому важко актуалізуються на початку вивчення даного курсу. Тому виникає потреба застосування новітніх технологій навчання з метою підвищення якості знань майбутніх магістрів, розвитку їхнього професійного мислення. У даному контексті значні дидактичні можливості мають фреймові технології навчання, що базуються на концепції фрейма як особливої когнітивної структури.

Будь-який змістовний фрейм складається зі слотів – одиниць зберігання знання (інформації). Кількість слотів у фреймі може бути різною. Ланцюг фреймових структур нижчих рівнів ієрархії формує фрейм вищого рівня. Слотова декомпозиція різнорівневих фреймів відображує їх ієрархічну взаємозалежність і взаємопов’язаність [1].

Фрейм, як дидактичний засіб, при структуруванні змісту дисципліни «Метаболізм рухової активності» ми розглядаємо як: 1)  інформаційний масив, що характеризується конкретним способом структурування та інтегрування навчальної інформації (пізнавально-змістовний аспект); 2) алгоритм вивчення елеменів знань конкретного модуля дисципліни (організаційно-методичний аспект) [2].

Професійно орієнтовані елементи знань студентів про загальні закономірності метаболізму рухової активності повинні бути інтегрованими, оскільки їх фрагментарність не зможе забезпечити формування цілісної системи фахової компетентності. Структурування навчального матеріалу з використанням фреймових структур забезпечує високий рівень систематизації знань студентів. Фрейм – це каркасна структура для запам’ятовування навчальної інформації студентами, лаконічної фіксації її найбільш значущих моментів із метою їх подальшого відтворення. В основі фреймових технологій лежить логізація складних процесів та явищ, що вивчаються студентами (наприклад: цикл Кребса, синтез жирних кислот, механізм окислюваного фосфорилювання тощо).

Якщо послідовність вивчення слотів одного фрейма співпадає з послідовністю вивчення відповідних слотів інших фреймів, то засвоєння наступних фреймів потребує менших часових витрат. На цьому побудований розляд особливостей стадій катаболізму білків, вуглеводів, ліпідів. Вивільнений бюджет часу ми використовуємо для розвитку самостійності студентів шляхом збільшення частки завдань творчо-пошукового характеру.

Розробка фреймових структур передбачає наступні рівні систематизації навчальної інформації: визначення ключових понять; виділення сутнісних ознак цих понять; порівняльне співставлення ознак різних понять, що вивчаються; встановлення ієрархії понять, що вивчаються; знаково-змістовне „згущення” навчального матеріалу – трансформація інформації в графічно-символічну, структуровану форму.

Фреймові структури дозволяють : 1) визначити логічні взаємозв’язки між поняттями за рахунок внутрішньо- та міждисциплінарної інтеграції знань; 2) сформувати у студентів навички інваріантного переносу знань і умінь у нові умови; 3) підвищити інформативну ємність змісту навчального матеріалу, а в окремих випадаках 4) збільшити ефективність опрацювання навчальної інформації студентами.

Найбільш ефективними способами застосування фреймів, як дидактичних засобів, на нашу думку, є: графічно-символічна візуалізація навчального матеріалу з використанням 3 видів фремів: фрейм-вікно, фрейм-сценарій або фрейм-логіко-змістовна схема; застосування проблемно-ситуаційних завдань на основі прийому „згортання-розгортання” навчальної інформації з використанням електронної версії структурованого компакт-підручника з курсу, в якому використано різні види фреймів.

При конструюванні та використанні фреймів треба враховувати, що наочні образи скорочують ланцюги словесних суджень студентів і можуть швидше синтезувати необхідний інтергований, схематичний образ «більшої ємності» про певний процес або явище, що вивчається. Однак, у процесі розробки фреймів необхідно обовʼязково контролювати ступінь узагальнення змісту навчання, дублювати вербальну інформацію образною і навпаки, з метою забезпечення єдності, взаємозумовленості чуттєвих і раціональних компонентів розумової діяльності студентів.

Література
1. Минский М. Фреймы для представления знаний / М. Минский. – М.: Энергия, 1979. – 151 с.
2. Волошко Л. Б. Фреймові технології у навчанні студентів ВНЗ / Л. Б. Волошко // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: наук. монографія за ред. Єрмакова С. С. – Харків: ХДАДМ (ХХПІ), 2006. – № 12. – С. 31-33.