Волошина О.О., доцент, к.е.н., Шубна О.В., доцент, к.е.н.

Донбаська державна машинобудівна академія

Вєнгріна І.Ф., вчитель вищої категорії

Миронівська ЗОШ №2 Бахмутської районної ради Донецької області

ПРОФОРІЄНТАЦІЙНА РОБОТА ЗІ ШКОЛЯРАМИ ЯК КЛАДОВА СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ РЕГІОНАЛЬНИМИ ТРУДОВИМИ РЕСУРСАМИ

Нові умови господарювання поставили перед економічною наукою та практикою багато складних і принципово нових проблем, що вимагають свого осмислення і рішення. До числа таких проблем відноситься досягнення збалансованого стану регіональних ринків праці основною характеристикою якого є динамічна відповідність між пропозицією робочої сили й потребами суб'єктів господарювання різних форм власності, розміщених у конкретному регіоні, у ресурсах праці.

Однією з основних перешкод на шляху до досягнення такого стану є невідповідність професійно-кваліфікаційної структури трудових ресурсів регіону потребам регіонального ринку праці. У першу чергу це пов’язане з недосконалістю системи заходів у галузі профорієнтаційної роботи з населенням, спрямованих на допомогу, сприяння особистості у виявленні й розвитку її здібностей і схильностей у виборі відповідної професії, спеціальності, що буде користуватися попитом на ринку праці.

Серйозними проблемами українського ринку праці є нерівномірний розподіл трудових ресурсів по території України, невідповідність професійної освіти потребам ринку, відтік висококваліфікованих кадрів за кордон, нелегальна трудова міграція. На користь актуальності теми говорить той факт, що зайнятість населення є не тільки важливим виробничим ресурсом суспільства, ефективне використання якого є необхідним чинником досягнення стійкого економічного росту, але і в значній мірі основою для соціальної стабільності в суспільстві.

Дослідження, присвячені вивченню профорієнтаційної роботи зі школярами, як чинника досягнення професійної відповідності попиту і пропозиції на ринку праці, знайшли своє відображення в роботах вчених А. Баланди , К. Бондарчука, Б. Довжук, А. Заглинського, Л. Ільїна, С. Кіндзерського, М. Костенко, О. Корчевної, Л. Лісогор, Ю. Маршавіна.

Від правильності вибору професії залежить ефективність реалізації людиною її здібностей і життєвих планів, продуктивність використання її трудового потенціалу як в особистих інтересах, так і в інтересах суспільства. Складність цього вибору обумовлена його подвійною сутністю: з одного боку, об'єкт вибору – світ професій, видів професійної діяльності з широким спектром характеристик, з іншого боку, суб'єкт вибору професії (спеціальності) – особистість зі своїми якостями й задатками [2, с. 22].

На думку багатьох вчених, особливо гостро проблема професійного самовизначення стоїть перед учнями загальноосвітніх навчальних закладів. Профорієнтаційну роботу треба починати вже з першого класу, адже дослідження показують, що приблизно в 30% школярів стійкі професійні інтереси до професії, що обирається в майбутньому, сформувалися вже в початкових класах. Задача вчителя – якомога раніше виявити інтереси школярів і розвити їх відповідно до потреб суспільства, створюючи умови для всебічного гармонійного розвитку особистості людини.

Відсутність належної профорієнтаційної роботи з учнями загальноосвітніх шкіл привело до того, що сьогодні більшість українських старшокласників зорієнтовані на одержання вищої освіти за так званими «престижними» спеціальностями, такими, як юрист, економіст, менеджер і т.д., яких на ринку праці вже існує надлишок, у той же час ті спеціальності, які користуються підвищеним попитом на ринку праці (інженери-технологи, інженери-механіки, фрезерувальники, електро- і газозварювальники й т. д.) сучасну молодь не цікавлять.

Ще одним негативним наслідком низького рівня профорієнтаційної роботи в загальноосвітніх навчальних установах є той факт, що випускники спонтанно, необмірковано вибираючи свою майбутню професію, не враховують своїх здібностей й професійної придатності.

Це може привести до того, що незабаром різні галузі національної економіки поповняться працівниками, які за своїми здібностями, станом здоров'я не будуть відповідати вибраній професії, не зможуть конкурувати на регіональних ринках праці й стануть потенційними кандидатами в безробітні.

У зв'язку з цим вважаємо, що першим щаблем на шляху до подолання невідповідності професійно-кваліфікаційної структури трудових ресурсів регіону потребам регіонального ринку праці повинна бути система заходів, спрямованих на вдосконалювання профорієнтаційної роботи з учнями загальноосвітніх закладів. Ця система повинна містити в собі забезпечення й реалізацію таких заходів:

– регулярне проведення в українських школах інформаційної й роз'яснювальної роботи щодо проблем професійного самовизначення, як серед учнів, так і серед їхніх батьків, з урахуванням розподілу трудових ресурсів у регіоні, реальних потреб ринку праці і їхніх змін у перспективі;

– систематичне проведення в загальноосвітніх школах спеціальних занять, бесід, позакласних заходів, спрямованих на сприяння самопізнання учнів, формування особистісного потенціалу, коректування ціннісних орієнтацій і поведінки, гармонізацію й узгодження «хочу», «можу» і «треба»;

– впровадження в штат соціально-психологічних служб загальноосвітніх закладів посади фахівця з профорієнтації;

– постачання загальноосвітнім закладам навчальних й інформаційно-довідкових матеріалів за тематикою профорієнтаційної роботи;

– залучення засобів масової інформації й центрів зайнятості до профорієнтаційної роботи, спрямованої на надання учням і їхнім батькам інформації про стан на регіональних ринках праці, попит і пропозиції на відповідні професії, умови, форми і способи їхнього отримання, можливості подальшого працевлаштування, перспективі кар'єрного зростання й т. д.

Література:

1. Бондарчук К. Профорієнтація як складова відтворення людського потенціалу в Україні / К. Бондарчук // Україна : аспекти праці. – 2007. – № 7. – С. 26–34.

2. Довжук Б. Професійні орієнтири випускників загальноосвітніх шкіл Тернопільщини / Б. Довжук // Україна: аспекти праці. – 2008. – № 3. – С. 22–27.