Фізична культура і спорт /1. Фізична культура і спорт : проблеми, дослідження та пропозиції

Сироватко Зоя Вікторівна

Національний технічний університет України «КПІ»

«Рухливі ігри на заняттях з волейболу»

У рухливих іграх виконуються різні рухи: ходьба, біг, підстрибування, стрибки, повзання, метання, кидання, ловля і т. д. Активна рухова діяльність значно стимулює роботу найрізноманітніших груп м'язів, підсилює кровообіг і дихання, покращує обмін речовин. Все це веде до найбільш повноцінного фізичного розвитку та оздоровлення всього організму. У рухливих іграх створюються сприятливі умови для виховання таких рухових якостей, як спритність, швидкість. Цьому сприяють дії в постійно мінливих ігрових ситуаціях (необхідність вивертатися, щоб не бути спійманим, бігти, як можна швидше, щоб спіймати втікача, і т. д. ). Рухливі ігри розрізняються за змістом, за характером рухових завдань, за способами організації, за складністю правил. Можна виділити наступні великі групи рухливих ігор:1. Сюжетні ігри, у яких дії визначаються сюжетом і тією роллю, яку вони виконують. У сюжетних іграх може брати участь різна кількість студентів - від 10 до 25 осіб. 2. Ігри без сюжету - ігри типу різноманітних пасток - базуються найчастіше на бігу з ловом і вивертуванням. Наявність цих елементів робить ігри особливо рухомими, емоційними, які вимагають особливої швидкості, спритності рухів. До цієї ж групи слід віднести і ігри, які проводяться з використанням певного набору посібників, предметів і засновані на киданні, метанні, попаданні в ціль. Ці ігри можуть проводитися з невеликими групами 2 - 4 людини. 3. Ігрові вправи базуються на виконанні певних рухових завдань (стрибки, метання, біг) і спрямованості на вправи у певних видах руху.

Гра «Баранець» - Гру можна проводити на спортивному майданчику або в залі. Обирається “баранець”. Решта – його “хвостики”. Баранець тримає скакалку або лозинку. Учасники гри утворюють ланцюжок, у якому першим стоїть “баранець”. За сигналом “хвостики” починають бігти за “баранцем”, а той намагається доторкнутися лозинкою (скакалкою) до останнього в ланцюжку гравця. Для цього “баранець” то прискорює, то сповільнює біг, повертається то праворуч, то ліворуч або й зовсім зупиняється. “Хвостики” намагаються не “відриватися” від свого ведучого й стараються уникнути його дотику. Той, до кого баранець доторкнувся або хто “відірвався” від ланцюжка, вибуває з гри. Перемагає той, хто найдовше протримався “хвостиком”. Потім він стає “баранцем”.

Гра «Бездомний заєць» - Гравці, крім двох, стають парами у коло (обличчям один до одного), взявшись за руки. Один із гравців – “заєць”, другий – “вовк”. “Заєць”, який тікає від “вовка”, ховається в середину пари. Той, до кого “заєць” став спиною, стає “безпритульним зайцем”. Якщо “вовкові” вдається догнати “зайця”, вони міняються ролями.

Гра «Бій півнів» - На землі (підлозі) креслять коло діаметром 2 м. Гравців ділять на дві команди, і вони стають у дві шеренги біля кола одна проти одної. Капітани посилають по одному гравцю зі своїх команд у коло. Кожен із цих гравців стає на одну ногу (другу піднімає), руки кладе за спину. За сигналом “півні” починають виштовхувати плечем і тулубом один одного з кола, причому намагаються не оступитись. Кому це вдається, стає переможцем і виграє одне очко для своєї команди. Гра триває доти, поки всі не побувають у ролі півнів. Виграє команда, гравці якої більше разів були переможцями.Якщо учасник, який перебуває в колі, стає на обидві ноги, його вважають переможеним. Якщо ж під час виштовхування обидва гравці вийдуть з кола, перемога нікому не присуджується, а на їхнє місце стає наступна пара. Під час поєдинку не дозволяється забирати руку з-за спини.Цю гру можна проводити й без розподілу на команди. Гравці за бажанням виходять в середину кола на змагання. Переможець залишається, а проти нього виходить новий гравець, який бажає помірятися силою. Потрібно стежити за правилами гри. Гравцям забороняється виштовхувати один одного руками. Гра сприяє розвитку сил, спритності, кмітливості, здатності до самооцінки, вміння оцінювати сили товаришів, а також вчить наполегливості у досягненні мети.

Гра «Виклик номерів» - Усі гравці діляться на дві команди і стають в одну шеренгу. У кожній команді викладач рахує по порядку всіх гравців. Потім називає номер. Гравці, у який цей номер, виконують рухові дії (наприклад, біжать, перестрибують...). Команда, гравець, якої першим виконає рухову дію, отримує очко.

Гра «Влучити м’ячем» - Гравці шикуються в коло на майданчику, у центрі стоїть гравець із м’ячем у руках. Він підкидає м’яч угору і називає ім'я будь-кого з гравців. Усі швидко розбігаються, а гравець, ім'я якого назвали, намагається спіймати м’яч. Як тільки він спіймав або взяв м’яча, він голосно вигукує : “Стій!”. Усі зупиняються, а ведучий кидає м’яча у будь-кого, намагаючись влучити в ноги. Той, у якого влучили, стає ведучим. Якщо йому не вдається влучити у когось з гравців, то він швидко піднімає м’яча, бере його в руки і знову вигукує “Стій!” гравцям, які в цей час тікають від нього. Якщо ведучому не вдасться за три кидки в кого-небудь влучити, гра повторюється спочатку.

Гра «Влучити у мішень» - Гравці утворюють дві команди і стають на протилежних сторонах майданчика. Кожний гравець тримає в руках малий м’яч, всередині майданчика лежить великий м’яч. Вчитель дає сигнал, після чого всі водночас кидають свої м’ячі у великий м’яч, намагаючись зсунути його на бік суперника. Коли м’яч буде зрушено, гравці збирають свої м’ячі й стають на місця; гра продовжується. Виграє команда, яка більше разів зрушить м’яч суперника.