Біологічні науки / Структурна ботаніка і біохімія рослин

Аспірант Поливаний С.В.

Студентка IV курсу Куйбіда А.С.

Д.б.н. Кур’ята В.Г.

Вінницький державний педагогічний університет, Україна

ВПЛИВ CИНТЕТИЧНИХ РЕГУЛЯТОРІВ РОСТУ НА ВМІСТ ТА ЯКІСТЬ ОЛІЇ У НАСІННІ МАКУ

Рослинні олії є однією із важливих складових харчового раціону людини. Окрім цього виробництво рослинних жирів має цілий ряд переваг у порівнянні з тваринними. До них слід віднести порівняно низьку собівартість та безвідходність виробництва, більшу корисність для здоров’я, яку пов’язують із оптимальним профілем жирних кислот та вмістом жиророзчинних вітамінів [1].

Макова олія, добута методом холодного пресування, тривалий час не гіркне, тому високо ціниться в харчовій, кондитерській та консервній промисловості. Олію, одержану методом екстрагування, використовують для виготовлення оліфи, високоякісних фарб (для живопису) та вищих сортів туалетного мила.

В літературі представлені роботи, які свідчать про можливість застосування синтетичних регуляторів рослин для регуляції продуктивності, виходу олії з насіння та її якісні характеристики для ряду олійних культур [3, 6]. Однак ці питання на культурі маку олійного залишаються практично невивченими.

Саме тому метою нашої роботи було вивчити вплив антигіберелінового препарату хлормекватхлориду, сучасного стимулятора росту трептолему та його суміші з хлормекватхлоридом на вміст олії у насінні маку та її якісні характеристики.

Експерементальне дослідження з вивчення впливу ХМХ (хлормекватхлориду) та трептолему проводили протягом 2010 та 2011 років вегетації. Обробку рослин здійснювали в фазу бутонізації за допомогою ранцевого обприскувача ОП-2 0,5%-вим розчином ХМХ, розчином трептолему з концентрацією 0,035мл/л та сумішшю 0,5%-го ХМХ та 0,035-го трептолему. Контрольні рослини обприскували водопровідною водою. Площі ділянок – 10 м², повторність п’ятикратна.

Загальний вміст олії в насінні визначали шляхом екстракції в апараті Сокслета. В якості органічного розчинника використовували петролейний ефір з температурою кипіння 40-65⁰С. У зразках виділеної олії визначали її якісні характеристики: кислотне число – індикаторним методом для темних олій, йодне число – методом Генграновича, число омилення, ефірне число і вміст гліцерину за загально прийнятими методиками [4, 5]. Кількісний вміст та якісний склад насичених і ненасичених жирних кислот визначали методом газорідинної хроматографії на хроматографі “Хром-5” (Чехія) [2].

В літературі рідко представлена інформація про вплив регуляторів росту на олійність насіння олійних культур, її жирно-кислотний склад і якісні характеристики. Однак, як правило, така інформація має суперечливий характер [7]. При цьому системного вивчення впливу різних типів ретардантів та стимуляторів росту на олійність маку, очевидно, не проводилося.

Нами встановлено, що обробка рослин препаратами призводила до підвищення вмісту олії в насінні маку. При цьому підвищення вмісту олії спостерігається у варіанті з ообробкою трептолемом концентрацією 0,035мл/л та сумішшю хлормекватхлориду 0,5%-го та трептолему 0,035мл/л (Таблиця 1).

Результати наших досліджень свідчать про суттєвий вплив регуляторів росту на якісні характеристики макової олії. Середні дані за два вегетаційних роки свідчать, що під впливом суміші трептолему і ХМХ зростало число омилення, в інших варіантах досліду число омилення достовірно не змінювалось Йодне число зростало у всіх варіантах, найбільше зростання відмічалось у варіанті з обробкою розчином Трептолему концентрацією 0,035мл/л, що свідчить про збільшення вмісту ненасичених жирних кислот. Разом з тим спостерігається зменшення кислотного числа числа в усіх варіантах досліду.

Таким чином, якість олії в оброблених регуляторами росту рослин маку є більш високою у порівнянні з контролем.

Таблиця 1

Вміст і якісні характеристики олії маку олійного

Варіант Показник	Контроль	Трептолем 0,035мл/л	Суміш	ХМХ 0,5%
Кислотнечисло (мг КОН на 1 г олії)	13,87±0,31	13,05±0,22	13,09±0,19	13,33±0,11
Число омилення (мг КОН на 1 г олії)	187,91±1,99	187,64±2,18	*210,76±0,99	186,96±1,35
Йодне число (г І на 100 г олії)	127,55±1,49	*148,44±2,18	*141,72±2,07	*134,46±1,16
Олійність (% на сиру речовину)	46,34±0,025	*46,92±0,028	*46,86±0,017	*45,65±0,029

Пимітка:

1. *- різниця достовірна при Р≤0,05

2. Суміш – Трептолем 0,035мл/л + ХМХ 0,5%

Харчова цінність макової олії значною мірою визначається профілем жирних кислот. В олії насіння маку сорту Беркут була встановлена присутність пальмітинової, пальмітолеїнової, стеаринової, олеїнової, лінолевої, ліноленової, арахінової а-ліноленової кислот, харчова цінність і значення яких для організму людини і тварин різні (Таблиця 2). Аналіз співвідношення між ненасиченими та насиченими вищими жирними кислотами свідчить, що обробка регуляторами росту сприяла збільшенню вмісту ненасичених жирних в усіх варіантах досліду Таблиця 2

Вплив регуляторів росту на вміст вищих жирних кислот у маковій олії

Варіант ВЖК	Контроль	Суміш	Трептолем 0,035мл/л	ХМХ 0,5%
Пальмітинова	7,95±0,08	7,71±0,14	*7,51±0,12	7,82±0,003
Пальмітолеїнова	0,11±0,001	0,11±0,003	*0,10±0,003	0,11±0,003
Стеаринова	1,42±0,04	*1,69±0,02	*1,72±0,035	*1,67±0,014
Олеїнова	18,22±0,13	18,01±0,15	18,11±0,10	18,14±0,004
Лінолева	71,32±0,23	71,61±0,06	71,77±0,24	71,40±0,014
α-Ліноленова	0,63±0,005	0,63±0,02	0,61±0,008	0,68±0,015
Арахінова	0,14±0,001	*0,16±0,004	0,14±0,005	*0,18±0,003
Гондоїнова	0,04±0,001	*0,05±0,001	*0,05±0,001	*0,05±0,001
Ненасичені ВЖК	90,33±0,35	90,44±0,18	90,62±0,23	90,40±0,04
Насичені ВЖК	9,69±0,11	9,56±0,13	9,39±0,15	9,6±0,038
Ненасичені/насичені к-ти	9,34	9,46	9,68	9,42

Пимітка:

1. *- різниця достовірна при Р≤0,05

Отже, використання трептолему і хлормекватхлориду покращило якісні характеристики макової олії за рахунок збільшення відсотка ненасичених жирних кислот. Застосування регуляторів росту призводило до збільшення вмісту олії в насінні.

Література:

1. Деева В. П. Ретарданты – регуляторы роста растений / В. П. Деева; ред. Ю. В. Ракитин. – Мн.: Наука и техника, 1980. – 176 с.

2. Корми: оцінка, використання, продукція тваринництва, екологія / Кулик М.Ф., Кравців Р.Й., Обертюх Ю.В. та ін. – Вінниця: ПП «Тезис», 2003. – 334 с.

3. Кур’ята В. Г. Дія ретардантів на морфогенез і продуктивність рослин озимого ріпаку / В. Г. Кур’ята, В. В. Рогач, Б. І. Гуляєв // Физиология и биохимия культ. растений. – 2004. – Т. 36, № 2. – С. 167-172.

4. Методы биохимического иследования растений /под ред. А.И. Ермакова. – Л.: Агропромиздат, Ленингр. Отделение, 1987. – 430 с.

5. Починок Х.Н. Методы биохимического анализа растений.- Киев: Наукова думка, 1976. - 334 с.

6. Рогач Т.І. Особливості морфогенезу і продуктивність соняшнику за дії трептолему // Фізіологія рослин: проблеми та перспективи розвитку. Т. 1. / НАН України, Ін-т фізіології рослин і генетики, українське т-во фізіологів рослин; голов. ред. В. В. Моргун. – К.: Логос, 2009. – С. 680-686.

7. Gendy A. Studies on the effect of nitrogen fertilization and growth regulators on seed-yield and some quality criteria of oilseed-rape/ A. Gendy, R. Marquard // Fett Wiss Technol. – 1989. – Vol. 91, № 9. – P. 353-357.