Ткаченко М. А., Юсипіва Т. І.

Дніпропетровський національний університет ім. Олеся Гончара

Вплив викидів коксохімічного виробництва на морфометричні характеристики однорічного пагона представників роду Tilia L.

Актуальним на сьогоднішній день питанням екологічної фізіології рослин є дослідження впливу аеротехногенного забруднення довкілля на життєздатність культурфітоценозів і адаптаційні механізми рослинного організму в стресових умовах існування. Аналіз літературних даних свідчить про те, що морфологічні показники вегетативних органів багатьох деревних і чагарникових порід є чутливими тест-параметрами для фітомоніторингу стану рослин за хронічної дії забруднювальних речовин [1–2; 5–6].

Об’єктами досліджень були представники роду Липа (Tilia L.): липа серцелиста (Tilia cordata Mill.) та липа широколиста (T. platyphyllos Scop.), які широко застосовуються в озеленені промислових зон м. Дніпропетровськ.

Збирання матеріалу проводилось у жовтні 2011 р. на двох пробних ділянках: моніторинговій точці, розміщеній у лісонасадженні, що прилягає до КХЗ ДМЗ “Євраз ім. Петровского” м. Дніпропетровська (середні концентрації забруднювачів, за даними ЦЗЛ, становили: SO₂ − 1,155 мг/м³, NO_х − 0,114 мг/м³, Н₂S − 0,171 мг/м³, NH₃ −0.324 мг/м³, феноли − 0,0204 мг/м³, завислі частки − 32,04 мг/м³) та контрольній (умовно чистій) зоні – Ботанічному саду Дніпропетровського національного університету, де, за даними міської СЕС концентрації фітотоксикантів не перевищують ГДК.

На кожній пробній площі було відібрано по 30 однорічних пагонів. Біометричні вимірювання проводили за загальноприйнятими методиками (30–100 вимірювань для кожного параметра) [3]. Експериментальні дані оброблені статистично [4].

Результати досліджень представлені на табл. 1, рис. 1. Як видно з табл. 1, річний приріст пагона в обох досліджених видів лип практично не змінюється порівняно з величиною цього параметра у рослин Ботанічного саду ДНУ (відмінності між контрольними та дослідними варіантами недостовірні при 95%-му рівні значущості). Кількість листків на однорічному пагоні та кількість листків на модельній гілці не відрізняються від таких характеристик у рослин умовно чистої зони (рис. 1).

Найбільш інформативними показниками вегетативного росту рослин є морфометричні характеристики листової поверхні, зміни розмірів якої можуть бути непрямим свідченням змін у рослинному організмі інтенсивності фотосинтезу.

Таблиця 1

Вплив промислових викидів на морфологічні показники однорічного пагона представників роду Tilia L.

Показник	Контроль	Проммайданчик	t
T. cordata
Річний приріст, см	17,44±0,32	17,87±0,12	0,98
Кількість листків на пагоні, шт	7,86±0,26	7,34±0,36	0,83
Кількість листків на модельній гілці, шт	78,45±1,43	74,26±1,44	1,46
Площа модельного листка, см²	35,31±1,28	48,04±0,96	5,68
Площа асиміляційної поверхні на модельній гілці, см²	2770,06±18,93	3567,45±11,25	26,40
T. platyphyllos
Річний приріст, см	17,56±0,17	17,67±0,13	0,37
Кількість листків на пагоні, шт	7,31±0,28	7,52±0,34	0,34
Кількість листків на модельній гілці, шт	71,88±1,57	73,08±1,91	0,55
Площа модельного листка, см²	46,86±0,89	53,08±0,59	4,20
Площа асиміляційної поверхні на модельній гілці, см²	3372,11±18,34	3879,09±9,19	18,4

Примітка: t_табл.=1,96

Істотне збільшення площі фотосинтезувальних органів у дослідних представників роду Tilia L. ми розглядаємо як адаптаційну реакцію T. cordata і T. platyphyllos на негативну дію полікомпонентного забруднення середовища. Зростання площі листка T. cordata на 36,1 % та T. platyphyllos на 13,2 % може відбуватися внаслідок некореневої підкормки сполуками нітрогену, як це вважають й інші автори [2; 5; 6]. Так, підвищення площі листків на 106–129 % від контрольних значень у чагарників роду Spirаea L. в умовах промислового забруднення SO₂, NO₂ і важкими металами спостерігала Чернікова О.В. [5].

Рис. 1. Вплив промислових викидів на морфологічні показники однорічного пагона представників роду Tilia L., % від контролю

Дослідження впливу комплексу забруднювальних речовин SO₂, NO₂, H₂S, фенолів та завислих часток на морфологічну будову однорічного пагона представників роду Тilia L. виявило, що промислові емісії на різні показники пагона діють неоднозначно: величина одних параметрів більша ніж у рослин в умовно чистої зони, інших не відрізняється від контрольних значень. Отже, забруднення навколишнього середовища викидами коксохімічного виробництва не впливає суттєво на морфологічні показники вивчених видів.

Література:

1. Бессонова В. П., Юсипіва Т. І. Семенное возобновление древесных растений и промышленные поллютанты (SO₂ и NO₂). – Запорожье: ЗДУ, 2001. – 193 с.

2. Гришко В. Н. Ріст деревних рослин в умовах техногенного забруднення // Укр. бот. журн., 2002. – Т. 59, № 1. – С. 79–89.

3. Казаков Є. О. Методологічні основи постановки експерименту з фізіології рослин. – К.: Фітосоціоцентр, 2000. – 272 с.

4. Приседський Ю. Г. Статистична обробка результатів біологічних експериментів. – Донецьк: ДДУ, 1999. – 210 с.

5. Черникова О. В. Перспективы использования растений рода Spiraea L. в озеленении промышленных предприятий // Матер. Міжнар. наук.-практ. конф. «Сучасні проблеми інтродукції та акліматизації рослин». Д.: ДНУ, 2008. – С. 170–171.

6. Юсипіва Т. І., Мінєєва К. Ю. Біометричні характеристики однорічного пагона декоративних чагарників в умовах техногенних територій // Матер. за VI Междунар. научна практ. конф. «Новини за модерна наука – 2010». – 17–25 май, 2010 г. – София: «Бял ГРАД-БГ» ООД, 2010. – С. 57–61.