К.е.н., доц. Левицький В.В.

Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки

Система реалізації організаційно-адаптивного механізму управління підприємством

Реалізація організаційно-адаптивного механізму управління вже виділила основні правила читання (методику аналізу) фінансових звітів. Серед них можна виділити основні методи [1-2]:

· горизонтальний (часовий) аналіз – порівняння кожної позиції звітності з попереднім періодом;

· вертикальний (структурний) аналіз – визначення структури підсумкових фінансових показників з виявленням впливу кожної позиції звітності на результат у цілому;

· трендовий аналіз – порівняння кожної позиції звітності з рядом попередніх періодів і визначення тренда, тобто основної тенденції динаміки показника, очищеної від випадкових впливів та індивідуальних особливостей окремих періодів. За допомогою тренду формують можливі значення показників в майбутньому, а отже, ведеться перспективний прогнозний аналіз;

· аналіз відносних показників (коефіцієнтів) – розрахунок відносин між окремими позиціями звіту або позиціями різних форм звітності, визначення взаємозв’язків показників;

· порівняльний (просторовий) аналіз – це як внутрішній аналіз зведених показників звітності за окремими показниками конкретного суб’єкта, так і аналіз їх співвідношень з показниками конкурентів, з середньогалузевими й середньо-господарськими даними;

· факторний аналіз – аналіз впливу окремих факторів (причин) на результативний показник за допомогою детермінованих чи стохастичних прийомів дослідження. Причому факторний аналіз може бути як прямим (власне аналіз), коли виділяються складові частини, так і зворотним (синтез), коли його окремі елементи об’єднують у загальний результативний показник.

До таких показників, що, будучи об’єктами організаційно-адаптивного механізму управління, одночасно можуть бути використані для управління грошовими потоками. Принципи формування та функціонування системи організаційно-адаптивного механізму управління базуються на наступних припущеннях:

· соціально-економічний та фінансові процеси розглядаються на мезо- та мікро-рівні, координаційне управління ними здійснюється відповідними структурами підприємства;

· використовується програмно-цільовий принцип на основі спільних цілей і програми розвитку економіки підприємства;

· функціонування системи управління впливає на діяльність всіх елементів структури підприємства та передбачає застосування економічних, адміністративних та інших методів впливу на виробничий і соціально-економічний комплекси;

· в процесі формування та функціонування системи організаційно-адаптивного механізму управління визначаються та використовуються мотиваційні джерела участі господарюючих суб’єктів у виробничій діяльності.

Можна виділити наступні принципові етапи формування та функціонування системи:

ü У рамках інформаційного забезпечення формується база даних про стан виробничого комплексу, соціально-економічної сфери та фінансової системи. Здійснення даного етапу передбачає створення єдиної інформаційної системи.

ü На основі зібраної інформації проводиться ретроспективний та перспективний аналіз тенденцій розвитку виробничо-економічного комплексу, в тому числі аналіз фінансового процесу. Аналіз виконується відповідно до динамічним підходом до формування систем управління.

ü За результатами аналізу та з урахуванням впливів зовнішнього середовища визначається стратегічна мета розвитку фінансової системи, яка повинна відповідати цілям соціально-економічного розвитку та стійкості підприємства.

ü Стратегічна мета зіставляється з реальним рівнем розвитку, в результаті виявляється і формулюється проблема.

ü Розробляються та оцінюються можливі альтернативні варіанти рішення, при цьому визначаються предметна й проблемна орієнтація фінансового процесу, вибудовується дерево цілей його розвитку.

ü Виявляються суперечності між обраною концепцією розвитку і раніше визначеною стратегічною метою розвитку підприємства;

ü Відповідно до знову певними пріоритетними напрямками розвитку формується перелік конкретних стратегій функціонування фінансової системи.

Етапи, починаючи з визначення стратегічної мети та завершуючи формуванням переліку конкретних пріоритетів, реалізуються за допомогою підсистеми визначення мети [2].

Згідно обраним пріоритетам розвитку підприємства розробляється комплекс заходів, спрямованих на підвищення ефективності організаційно-адаптивного механізму управління.

В рамках нормативно-управлінського забезпечення відбувається формалізація програми заходів у вигляді нормативних документів, розробляються та затверджуються необхідні нормативно-правові акти, приймаються рішення про створення структур, необхідних для реалізації програми. Здійснюється процес ресурсного забезпечення, що починається на етапі розробки комплексу заходів, коли визначаються обсяги та джерела ресурсів, необхідних для здійснення даних заходів.

Література:

1. Ковальчук І. В. Економіка підприємства : навч. посіб. – К. : Знання, 2008. – 679 с.

2. Колот А. Мотивація персоналу : [підручник] / Анатолій Колот. – К. : КНЕУ, 2002. – 337 с.