Економічні науки / Економіка підприємства

К.е.н. Педченко Н.С.

Полтавський університет економіки і торгівлі

Особливості режиму використання в контексті системного підходу до потенціалу розвитку підприємства

Дослідження режиму використання потенціалу розвитку підприємств та організацій споживчої кооперації полягає у чітко встановленому способу організації, відповідно до якого визначенні рівень досягнення ефективності діяльності на основі соціальних здобутків і економічних досягнень за допомогою принципів, методів, правил та заходів, спрямованих на отримання цінності від використання потенціалу розвитку та відповідності цільовим пріоритетам функціонування підприємств та організацій споживчої кооперації (рис. 1).

Методологія дослідження режиму використання потенціалу розвитку має такі компоненти як принципи, методи, правила, заходи, на кожний з яких детально звернемо свою увагу. Оскільки під принципами розуміємо основне вихідне положення, орієнтоване на визначення особливостей застосування режиму використання в контексті системного підходу до потенціалу розвитку підприємства, то вони залишаються мало дослідженими. Значні наукові досягнення, присвячені в більшій мірі методичним прийомам оцінки, критеріям, системі показників.

Оскільки, в нашому випадку мова йде про підприємства і організації споживчої кооперації та її багатогалузеву структуру, то сукупність принципів залежатиме від існуючого режиму використання в контексті системного підходу до потенціалу розвитку підприємства.

Проведений логічний аналіз існуючих і можливих принципів дослідження потенціалу розвитку дозволив виділити такі принципи: принцип достовірності, принцип точності, принцип актуальності, принцип доступності, принцип зручності, принцип чіткості, принцип повноти, принцип порівнянності, принцип детермінізму, принцип

Джерело: складено автором

Рис. 4.1. Особливості режиму використання в контексті системного підходу до потенціалу розвитку підприємства

доцільності, принцип ефективності, принцип незаангажованості. Наведена система принципів спрямована на забезпечення достовірності і об’єктивності результатів дослідження.

На необхідність виокремлення методів дослідження ефективності використання потенціалу розвитку свідчить той факт, що „визначаючи особливості функціонування підприємств, потрібно зупинити свій погляд на дуже важливому аспекті підприємства, а саме на вмінні ефективного використання підприємства їх потенціалу” [8, с.70]. Таке вміння ефективного використання потенціалу підприємствами потребує застосування специфічних методів дослідження, які „повинні спиратися на економіко-статистичні моделі” [6, с.244]. В науковій літературі пропонується класифікувати методи дослідження потенціалу підприємства на кількісні, якісні і змішані (залежно від характеру показників); прямої та опосередкованої оцінки (залежно від зв‘язку з об‘єктом оцінки); загальні і специфічні (залежно від універсальності застосування); детермінованого факторного або таксономічного аналізу, нечітких множин, порівняння (залежно від методики дослідження); на базі одного або декілька оціночних показників (залежно від способу узагальнення результатів) [1, с.114].

У відповідності до наведеного методичного апарату та особливостей його застосування пропонуємо звернути увагу на можливість застосування методу нечітких множин у ідентифікації режиму використання потенціалу розвитку при стратегічному управлінні підприємством. Перевагами запропонованого методу є передбачення мінімальної кількості апріорних припущень, закладених у моделі, щонайкраще формалізування нечітких уявлень, трансформування мови слів у мову кількісних оцінок [5]; є можливість нівелювання значного ступеню невизначеності [3, с.6] через подолання недоліків ймовірнісного та мінімаксного підходів на основі узгодження різних нечітких рішень за умови наявності нечітких цілей, обмежень, коефіцієнтів та початкових умов [7, с.616]; є використання єдиного інформаційного простору: вихідних даних для нечіткого опису та результатів візуалізації у вигляді діаграм та таблиць даних [7, с.617].

Виходячи з того, що правило, відповідно до академічного тлумачного словника, є основним положенням або зібранням таких положень, яким передасться закономірність, стале співвідношення, що визначає порядок ведення або дотримання чого-небудь [4] або постанова, припис, що становить порядок [3, с.24], то в контексті системного підходу до „режиму використання” потенціалу розвитку підприємства буде означати порядок ідентифікації рівня ефективності використання потенціалу розвитку підприємствами і організаціями споживчої кооперації за різними напрямами, спрямованими на соціальні здобутки і економічні досягнення.

Щодо останньої складової режиму використання в контексті системного підходу до потенціалу розвитку підприємства, як особливого способу організації, то до системи заходів підвищення ефективності використання віднесли необхідність удосконалення управління окремими складовими, а саме інституціональними. Зокрема запропоновано підвищення ефективності мотиваційного механізму через визначення мотиваційних факторів та побудову на їх основі профілю; обґрунтовано напрями підвищення соціальної значимості системи споживчої кооперації для таких критеріїв, що покладені в основу динамічного ряду прогнозних та демографічних показників; розроблено систему підходів з підвищення ефективності маркетингової складової обласними спілками споживчих товариств за використання можливостей електронної комерції.

Методологія дослідження режиму використання потенціалу розвитку підприємств та організацій споживчої кооперації полягає у чітко встановленому способу організації, відповідно до якого пропонується визначення рівня досягнення ефективності діяльності на основі соціальних здобутків і економічних досягнень за допомогою принципів, методів, правил та заходів, спрямованих на отримання цінності від використання потенціалу розвитку та відповідності цільовим пріоритетам функціонування підприємств та організацій споживчої кооперації.

Література

1. Краснокутська Н.С. Потенціал торговельного підприємства: теорія та методологія дослідження [Текст]: монографія / Н.С.Краснокутська. - Харків: Харк. держ. ун-т харчування та торгівлі, 2010. - 247 с.

2. Сіменко І. Принципи економічного аналізу: дослідження питань класифікації [Текст] / І.Сіменко // Економічний аналіз. - 2008. - Випуск 2(18). - С. 23-27.

3. Сімченко Н.О. Застосування методу нечітких множин до оцінювання ділової репутації машинобудівних підприємств [Текст] / Н.О.Сімченко // Економіка та управління підприємствами машинобудівної галузі: проблеми теорії та практики. – 2011. - № 2(14). – С. 5-13.

4. Словник української мови: академічний тлумачний словник. - Режим доступу: http://sum.in.ua/s/spromozhnistj.

5. Соколова Н.М. Затосування теорії нечітких множин для оцінки фінансвоого стану підприємства [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.nbuv.gov.ua/portal/natural/.../46.pdf.

6. Тимощук М.Р. Методи оцінювання потенціалу розвитку підприємства з урахуванням вагомості фінансово-економічних факторів [Текст] / М.Р.Тимощук // Науковий вісник НЛТУ України. -2010. - №20.15. – С. 241-248.

7. Тищенко О. М. Використання теорії нечітких множин у процесі діагностики стану підприємства [Текст] / О. М. Тищенко, Л. О. Норік // Вісник Національного університету “Львівська політехніка”. — Львів : НУ “Львівська політехніка”, 2009. — № 647. — С. 610—617.

8. Управління підприємствами: сучасні тенденції розвитку [Текст] : монографія / [Н.П.Гончарова, О.С.Федонін, Г.О.Швиданенко та інш. ]; за заг. ред. О.С.Федоніна. – К. : КНЕУ, 2006. – 288 с.