Экономические науки/12.Экономика сельского хозяйства.

К.е.н., ст. викладач Гальчинська Ю.М.

Національний університет біоресурсів і природокористування України

Фактори, що впливають на ціноутворення побічної продукції переробки цукрових буряків

Однією зі стратегічно важливих галузей харчової промисловості України є цукробурякова промисловість. Кінцевими продуктами цього підкомплексу є цукор в асортименті, а також побічна продукція – меляса (патока), жом [1]. З продуктів їх переробки одержують багато інших речовин: із меляси – дріжджі, гліцерин, лимонну кислоту для хімічної, косметичної і харчової промисловості, спирт і ще понад 20 найменувань продукції; із жому – пектиновий клей.

Крім того жом і меляса – це цінні кормові ресурси тваринництва. За поживністю 100 кг свіжого жому містять 8 кормових одиниць, а 100 кг сухого жому 85 кормових одиниць. Свіжий жом використовується для годівлі великої рогатої худоби, свиней. Сухий жом за кормовими якостями наближається до концентрованих кормів, його використовують, як сировину для виробництва харчового і технічного пектину, який застосовується в харчовій і текстильній промисловості.

Основними факторами ціноутворення на побічну продукцію переробки цукрових буряків є попит та пропозиція на внутрішньому ринку, а також світові ціни, які є орієнтиром для вітчизняних трейдерів, так як на побічні продукти переробки цукрових буряків – мелясу та жом. Також на ціноутворення впливає і сезонність виробництва. Закупівельна ціна на цукрозаводі протягом всього періоду реалізації меляси зростає і досягає максимального значення у травні – червні, коли ринок відчуває дефіцит меляси перед новим урожаєм. Експортна ціна також повторює тенденцію зміни закупівельної ціни, проте протягом маркетингового року вона зростає більш повільними темпами. Отже, з метою максимізації рентабельності продукції підприємство намагається викуповувати максимальні обсяги меляси відразу після завершення періоду цукроваріння – протягом жовтня-листопада, коли пропозиція задовольняє попит і закупівельна ціна перебуває на низькому рівні.

Вартість вмісту речовин у коренеплодах (в першу чергу - лимонна і молочна кислоти, глутамінова кислота, пектини, бетаїн тощо, які закупляються за межами України), за їх глибокої переробки набагато перевищує реалізаційну ціну 1 т цукрових буряків.

Рис. 1. Продукти глибокої переробки цукрових буряків [2].

Нині буряковиробники реалізують сировину практично безкоштовно, оскільки не отримують за вище перераховані продукти нічого. Ціна включає лише вміст цукру. Так, мінімальна ціна на цукрові буряки визначається з урахуванням нормативних витрат на 1 тонну цукрових буряків, у заліковій вазі базисної цукристості шістнадцять відсотків, мінімального прибутку і податку на додану вартість. Якщо при визначенні фактичних мінімальних цін на цукрові буряки їх цукристість має відхилення від базисної, то застосовують коефіцієнти перерахунку [3].

На сьогоднішній день в Україні відсутні нормативно-правові документи в яких чітко сформульований механізм ціноутворення цих продуктів. Глибока переробка продукції з цукрових буряків дозволить не лише замінити дорогі дефіцитні імпортні продукти на істотно дешевші вітчизняного виробництва, а й підвищити реалізаційні ціни для виробників сировини, зробити увесь цукробуряковий підкомплекс конкурентоспроможним та рентабельним.

Список використаних джерел:

1. Стасіневич С.А. Економічний аспект виробництва біоетанолу з цукрових буряків / С.А. Стасіневич //Аgroexpert. – 2009. – № 7–8. – С. 96–98.

2. Фурса А.В. Фактори впливу на стан ефективності галузі буряківництва/ А.В. Фурса // Збірник наукових праць молодих учених та аспірантів: економіка та підприємництво. – К.: КНЕУ. – 2003. – № 63. – 230 с.

3. Шпичак О.М. Якість і ціна сільськогосподарської продукції / О.М. Шпичак // Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природо-користування України. Серія Економіка, аграрний менеджмент та бізнес. – К.: ВЦ НУБіПУ, 2010. – Вип. 154. – Ч.1. – С. 11–19.