К.е.н. Мельник М.І. 

Інститут регіональних досліджень НАН України, м. Львів

Обґрунтування інституційних параметрів

бізнес-середовища України

Соціально-економічні процеси, які відбуваються в будь-якому середовищі за своєю природою є нечіткими. Результативні характеристики формування та розвитку бізнес-середовища залежать від численних чинників, кожен з яких має різний рівень і вектор впливу. Одним із способів аналізу бізнес-середовища як нечіткої множини є застосування методології нечіткої логіки. Теорія нечітких множин дає змогу сприяти розширенню підходів моделювання складних соціально-економічних систем, зокрема до певної міри формалізувати процеси, які за своєю природою є невизначеними та описати алгоритм діагностики бізнес-середовища на підставі моделювання нечітких множин факторних даних.

Обґрунтування інституційних параметрів бізнес-середовища України на основі методів нечіткої логіки та економіко-інституційного аналізу базоване на оптимальних рівнях його безпечності, сприятливості та ефективності.

Як показали дослідження для забезпечення в найближчій перспективі оптимального рівня безпеки бізнес-середовища в Україні (0,624) необхідно:

- в рейтингу Міжнародної організації Transparency International за рівнем корупції піднятись з 152 місця (з індексом 2,3 бала) серед 183 держав світу до 38-41 місця, тобто до рівня країн з індексом близько 5,72 – Словенія (5,9), Бутан (5,7), Ізраїль (5,8), Мальта (5,6), Пуерто-Ріко (5,6), Польща (5,5). Такі стратегічні орієнтири можуть бути досягнуті шляхом першочергового подолання політичної корупції, а також корупції в митних процедурах, дозвільній та судовій системі, в сфері управління та правоохоронних органів;

- знизити рівень рейдерства з 65% у щорічних обсягах злиття та поглинання в рік до 17-20%, при цьому рейдерство повинно змінити свій кримінальний характер і не виходити за межі купівлі на відкритих торгах чи агресивного скуповуванні контрольного пакета акцій, тобто перерозподілу власності на користь ефективних компаній законними методами, хоча і далекими від норм ділової етики, оскільки вони передбачають використання маніпуляцій суспільною думкою, лобізму, біржових махінацій;

- знизити рівень тінізації економіки з 30-50% у ВВП (за різними оцінками) до 19% шляхом створення інституційного середовища, яке б дестимулювало тіньові відносини (забезпечувало їх неефективність) та сприяло залученню тіньових капіталів у легальну економіку, а отже приросту національного багатства. Адже високий рівень тінізації економіки говорить про інституційні деформації вітчизняного бізнес-середовища, зокрема проблеми державного регулювання господарської діяльності економічних агентів, їх довіри до інститутів влади, девіантного характеру системи економічних відносин тощо, а також про відсутність адекватних діловій активності трансформацій інституційного середовища.

Для досягнення сприятливого рівня бізнес-середовища в Україні (0,602) слід забезпечити такі інституційні орієнтири:

- при започаткуванні бізнесу кількість дозволів (дозвільних процедур) не повинна перевищувати 7 з паралельним спрощенням процедури і скорочення термінів їх отримання. Реформування дозвільної системи з метою створення сприятливих умов для започаткування бізнесу та зниження бюрократичного навантаження в бізнес-середовищі першочергово потребує спрощення процедури і скорочення термінів отримання дозвільних документів, перегляду вимог до отримання більшості дозволів; скорочення переліку видів діяльності, які не можуть здійснюватися за декларативним принципом; зменшення кількості економічно необґрунтованих та неефективних дозволів; посилення відповідальності чиновників, які перешкоджають виконанню завдань щодо спрощення державної регуляторної політики тощо;

- за рівнем (індексом) захисту прав інвесторів в рейтингу Світового банку піднятись з 111 до 29-46 місця (6,52 бали). Такі стратегічні параметри можуть бути досягнуті через створення привабливого інвестиційного клімату – забезпечення ринкових прав (свобод) та посилення захисту інтересів інвесторів, стимулювання інвестицій інноваційного характеру, посилення ролі регіональних і місцевих органів влади щодо інвестиційного маркетингу територій тощо;

- рівень оподаткування (відсоток всіх податків у прибутку) повинен бути знижений з 57,1% (станом на кінець 2011 року) до 45% шляхом реалізації комплексного підходу оптимізації кількості податків, затрат часу на їх сплату та зниження податкового навантаження здебільшого на фонд оплати праці; відсоткову ставку кредитування в національній валюті слід знизити до 14 % (на кінець 2011 р. – 17,2 %);

- рівень довіри в суспільстві до інститутів влади – 56% населення (у 2011 році – 8,5%) для сприйняття системи управління та діяльності влади, становлення демократичного суспільства загалом.

Досягнення в найближчій перспективі оптимального рівня ефективності бізнес-середовища України, яка б відповідала рівню ВВП у 30-38 тис. грн на особу, вимагає забезпечення таких інституційних умов: судові витрати на забезпечення виконання контрактів не повинні перевищувати 18,3 % від вартості позову (на кінець 2011 р. складали 41,5%); охоплення підприємств перевірками – скоротити з 74% до 26,8% шляхом застосування ризик-орієнтованого підходу до їх проведення; витрати на закриття бізнесу не повинні перевищувати 13,6% від вартості майна (на кінець 2011 р. складали 42 %), а терміни видачі дозволів на відкриття бізнесу слід зменшити з 24 до 13 днів, досягнувши рівня ОЕСР; рівень (індекс) захисту прав власності у рейтингу International Property Rights Index повинен складати 8 балів – шляхом імплементації норм міжнародного та розвитку внутрішнього правового поля з питань захисту прав матеріальної та інтелектуальної власності, забезпечення верховенства права та незалежності судової гілки влади); слід знизити вдвічі матеріальні витрати підприємств (не включаючи тарифи), необхідні для здійснення всіх офіційних процедур при експорті – до 1050 дол. США за контейнер паралельно з кардинальним зниженням рівня всіх неофіційних процедур митного оформлення при експортно-імпортних операціях суб’єктів господарювання.