Економічні науки/ 2.Зовнішньоекономічна діяльність

Петрик Марина Володимирівна

науковий керівник: к. е. н Левчук О. В.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

Україна на світовому ринку послуг

Сфера послуг – це одна з найважливіших і швидкозростаючих складових світової економіки. В умовах глобалізації світової економіки сфера послуг стає одним із впливових чинників, від яких залежить зростання економіки, підвищення конкурентоспроможності країни на світових ринках, покращення добробуту населення [2].

Актуальність даної теми зумовлена тим фактом, що становлення економіки України як цілісної системи відбувається за умов розвинутого ринку послуг. Трансформаційні процеси, що відбуваються в Україні, об’єктивно вимагають узгодження національної економічної політики, ринкових перетворень зі світовою системою економічних координат у сфері послуг, а тому дослідження цієї проблематики носить практичний і актуальний характер.

Метою даної статті є визначення сутності світового ринку послуг, закономірностей і тенденцій його розвитку, а також місце України в ньому.

Вивченням України на світовому ринку послуг займалися: А.П.Голиков, Р.О.Заблоцька, В.В.Козик, Є.В.Козловський, О.О.Любіцева, В.М.Кудров та багато інших.

Міжнародний (світовий) ринок послуг – це диверсифікована система спеціалізованих ринків послуг, у функціонуванні якої тими чи іншими способами беруть участь всі країни [1].

В Україні є потенціал для розвитку сфери послуг. Так, розвиток науки, технологій і висококваліфікована робоча сила є необхідними передумовами для динамічного розвитку інформаційно-комунікаційних технологій, програмного забезпечення, електронної і мобільної торгівлі, які базуються на основі глобальної мережі Інтернет, що може простимулювати розвиток всієї національної економіки, забезпечити міцні конкурентні переваги на світових ринках. Слід також використати вигідне географічне та економічне положення країни для розвитку транспортної інфраструктури та туризму.

Географічна перевага України криється в транспортній мережі: автомагістралі, залізниці, морські і річкові порти, авіаперевезення. І хоча всередині країни обсяги вантажопотоків зменшилися, транзит через Україну збільшився за рахунок залізничного і авіатранспорту.

Щоб запобігти зниженню обсягів виробництва послуг, державі доведеться або фінансувати транспортну інфраструктуру, не пов’язану з транзитом енергоносіїв, або звернути увагу на внутрішні (не експортовані) сервіси, потенціал зростання яких видається достатньо високим.

Туристичний ринок України є одним із найбільш сталих складових світової економіки. На основі світового досвіду, можна розробити стратегічні напрямки формування і функціонування природно-ресурсного потенціалу територій України в інтересах розвитку туризму і туристичної індустрії як соціально, економічно й екологічно значимого сектора національної економіки.

Транспорт і зв'язок дають лише 25-27 % доданої вартості всіх послуг. Це свідчить не лише про низьку прибутковість галузі, а й про неефективність управління, адже левова частка належить транспортним галузям і телекомунікаціям. При цьому на торгівлю й медицину, які за оборотами значно поступаються транспортним послугам, припадає близько 30-33 % доданої вартості в цій сфері. Решту 40-45 % прибутку забезпечують дорогі послуги: операції з нерухомістю, освіта, консалтинг та інші [3].

Одним із шляхів забезпечення розвитку ринку послуг України має стати її повноправне членство в міжнародній торговельній системі, найвпливовішим інститутом якої є Світова організація торгівлі (СОТ).

В сьогоднішній ситуації певна невідповідність нашого законодавства нормам СОТ призводить до того, що Україна опиняється на узбіччі світових потоків товарів, послуг, інвестицій.

Членство в СОТ – це чинник стабільного розвитку економіки України. Набуття Україною членства в СОТ справило значний позитивний вплив на розвиток зовнішньої торгівлі і стало запорукою стабільності і передбачуваності розвитку за рахунок забезпечення гарантованого доступу до світових ринків товарів, робіт, послуг.

Міжнародне економічне і соціальне значення має унікальний рекреаційний комплекс, до якого входять Азово-Чорноморський, Карпатський та Поліський під комплекси. Унікальні бальнеологічні природні ресурси можуть стати природною базою розвитку загальноєвропейського туристично-рекреаційного господарського комплексу.

Великий регіон України – Лісостепова і Степова зони – мають агрокліматичні умови та земельні ресурси світового значення. Тут можуть вироблятися продукти харчування, які забезпечуватимуть продовольством населення багатьох країн [1].

Розвиток сфери послуг в Україні потребує активізації залучення в цю сферу інвестицій, в тому числі іноземних. Залучення іноземного капіталу в українську економіку буде сприяти надходженню не тільки фінансових ресурсів, а й технічно ефективних методів реалізації послуг, що сприятиме підвищенню їх якості й доступності і значно зміцнить позиції України в міжнародному обміні послугами.

Отже, український ринок послуг ще не набув достатнього розвитку. Найбільшого розвитку набув сектор транспортних послуг. Пріоритетного значення набувають: логістичні, фінансові, інформаційно-комунікаційні, лізингові послуги.

Література:

1. Заблоцька Р.О. Світовий ринок послуг: Підручник / Р.О. Заблоцька. – К. : Знання України, 2009.

2. Романків І.Я. Розвиток ринку послуг в Україні // Фінанси України / І.Я. Романків – 2010. - № 11. – С. 38 – 45

3. http://www.ukrstat.gov.ua/