Економічні науки/2. Зовнішньоекономічна діяльність

 

Благодарна Т.С., Левчук О.В.

Вінницький торговельно-економічний інститут  Київського національного торговельно-економічного університету

Проблеми інтеграції України в СОТ

Дана тема є актуальною, оскільки в сучасних умовах глобалізаційних процесів великого значення набуває вихід держав на світові ринки. Держави повинні активно входити в світовий економічний простір.

Це передбачає формування зовнішньоекономічної політики відповідно до багатосторонніх правил. Україна, як незалежна держава, не повинна стояти осторонь цих питань. Тому вихід України на світові товарні ринки є актуальним питанням, оскільки цей процес для нашої країни ще не завершився.

Першим кроком у виході на світові ринки був вступУкраїни у 2008 році в СОТ. Визнання України членом Світової Організації Торгівлі мало позитивні і негативні сторони.

Першим позитивним фактором є розширення ринку збуту української продукції, що призведе до зростання експорту. Таке зростання буде наслідком зменшення тарифних i нетарифних обмежень для українських товарів на світових ринках і витрат на транспортування товарів національного походження. Іншим позитивним моментом є те, що вітчизняні підприємства будуть учасниками міжнародної торгівлі на більш стабільних і передбачуваних умовах, маючи при цьому доступну інформацію щодо законодавства та правил у галузі торгівлі в інших країнах. Крім того, вітчизняні виробники отримають полегшений доступ до світових ринків товарів, послуг, технологій та капіталів, а іноземні компанії — до ринків збуту в Україні. Все це буде додатковим стимулом для підвищення конкурентоспроможності вітчизняних підприємств i впровадження ними новітніх технологій.

Негативним же є те, що з метою вступу до СОТ Україна повинна зменшити тарифні й нетарифні обмеження, які застосовуються для захисту внутрішнього ринку, з одночасним скороченням державної підтримки для окремих галузей національної економіки. Також негативним є необхідність державних закупівель, які проводяться на умовах відкритого тендеру серед вітчизняних та іноземних товаровиробників. Це може позбавити низку підприємств, які нині орієнтуються саме на даний сегмент ринку, контрактів з держструктурами [2].

Із вступом України в СОТ виділяють такі проблеми:

1)      Розмір заробітної плати. Проблема заробітної плати є досить актуальною, оскільки рівень оплати праці в Україні досить низький. Середня зарплата в нашій країні за вересень місяць 2012 року становила 3064 грн., що набагато нище, ніж в країнах Європи та Америки [3].

2)      Перетворення України на країну з вузькою спеціалізацією. Більшість країн вважають Україну аграрною країною, що негативно відображається на експорті товарів промислового виробництва. Вузька спеціалізація призведе до великої залежності України від імпорту товарів.

3)      Дискримінація національних товаровиробників, що є наслідком малої конкурентоспроможності товарів, які експортуються. Це спричинено різними стандартами якості в країнах-експортерах і нашій країні.

4)      Використання України розвиненими країнами як ринком збуту своєї продукції. Ця проблема на даний час є досить актуальною, оскільки можна побачити, що на полицях супермаркетів більшість товарів імпортовані.

5)      Із натиском великої кількості імпортних товарів, зазнають занепаду неконкурентоспроможні галузі економіки.

Подолання цих проблем тривалий і поступовий процес, який супроводжується реформами в усіх галузях суспільного життя.

Для виходу на світові ринки проводяться експертні перевірки якості продукції. Відповідні перевірки відповідності якості пройшли українські молокопереробники і виробники м'яса птиці. Але поки що бажаного дозволу на експорт вони не отримали, оскільки під час інспектування представники ЄС виявили невідповідність української системи ветеринарно-санітарного контролю при виробництві цієї продукції європейським стандартам. Попри те, що у деяких країнах ЄС спостерігається перевиробництво молока, експерти переконані, що українські молочні продукти можуть бути конкурентоспроможними через свою дешевизну. Українських молокопереробників приваблює можливість постачання в Євросоюз – другий за місткістю ринок у світі після США, де ціни на молочну продукцію у декілька разів вищі, ніж в Україні [4].

З усього вищесказаного слідує, що вступ до СОТ тривалий і клопіткий процес, який має свої плюси і мінуси. Але не слід забувати, що в часовому контексті кожен мінус можна перетворити в плюс. Для цього потрібно постійно шукати оптимальні шляхи вирішення проблем, які б приносили якнайбільшу вигоду розвитку економіці країни.

 

Література:

1.       Осадча Н. В. Сучасні проблеми формування зон вільної торгівлі в Україні / Н.В. Осадча // Вісник економічної науки України — 2008. — № 2(14). — С. 121-123.

2.       Криворучко Н. В. Вступ України до СОТ та його наслідки для економіки регіонів / Н. В. Криворучко // Економіка і право – 2008. – № 1. – С. 149-157.

3.       Державний комітет статистики України // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua

4.       Чухрай Н.І., Сухомлин Л.Є. Проблема виходу українських підприємств на європейський ринок / Н.І. Чухрай, Л.Є. Сухомлин // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/VNULP/Ekonomika/2010_684/19.pf